Справа № 2-487/2007 року

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

5 грудня 2007 року Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді       - Тустановського А.О.

при секретарі     - Матевосян К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  треті особи ОСОБА_3,  Веселинівська державна нотаріальна контора,  про визнання недійсним свідоцтва про права на спадщину та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

24.09.2007 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,  треті особи ОСОБА_3,  Веселинівська державна нотаріальна контора,  про визнання недійсним свідоцтва про права на спадщину та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В позовній заяві позивач зазначив,  що 11.12.2006 року помер його батько ОСОБА_4,  після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому земельну ділянку.

За життя батько склав заповіт,  в якому на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження про те,  що все своє майно,  де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і все те,  що буде йому належати на день смерті,  і те,  що він за законом буде мати право,  він заповідає позивачу ОСОБА_1. Даний заповіт було посвідчено Ставківською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстровано в реєстрі 18.01.2001 року за № 6.

В лютому 2007 року,  тобто до витоку визначеного законом шестимісячного строку,  позивач звернувся до Веселинівської державної нотаріальної контори з питанням про порядок подання заяви про прийняття спадщини,  однак нотаріус його не прийняла,  а призначила день для звернення на травень 2007 року. В квітні 2007 року позивач уїхав на заробітки в м.  Санкт-Петербург працювати за підрядом на будівництво та повернувся лише у липні 2007 року.

Коли позивач знову звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини,  останній йому відмовив у її прийнятті,  мотивуючи тим,  що вже видав свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю першої черги за законом - дружині ОСОБА_2.

Позивач вважає,  що дії державного нотаріуса є неправомірними,  а свідоцтво про право на спадщину за законом підлягає скасуванню,  з наступних підстав.

Позивач не заявляв про відмову від спадщини і нотаріусу було відомо,  що він має намір прийняти спадщину,  а шестимісячний строк для подання заяви про її прийняття пропустив з поважної причини,  у зв'язку із виїздом за кордон.

В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі та з тих же підстав. Просить суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину,  яка відкрилася після смерті ОСОБА_4,  померлого 11.12.2006 року в с Олексіївка Веселинівського  району  Миколаївської  області,   видане  Веселинівською  державною

2

нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2,  та встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Вважають,  що підстави для визнання недійсним свідоцтва про права на спадщину та встановлення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відсутні. Додатково суду показали,  що позивач не надав суду доказів своєчасного звернення до нотаріальної контори для прийняття спадщини та доказів тимчасової відсутності за межами України.

Третя особа ОСОБА_4 В.П.3 позовними вимогами погодився в повному обсязі та з тих же підстав,  що і позивач.

Представник третьої особи Веселинівської державної нотаріальної контори в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився повністю. Суду показав,  що позивач в лютому 2007 року до нотаріальної контори з питанням про прийняття спадщини не звертався,  а тому і на травень останньому не призначався день прийому. Крім того,  05.04.2007 року було заведено спадкову справу № 73/07 та цього ж дня за вихідним № 187/11-11 було надіслано лист-повідомлення про відкриття спадщини і заведення спадкової справи спадкоємцю за законом - позивачу ОСОБА_1. При перевірці наявності заповіту у Спадковому реєстрі - інформація щодо заповіту ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  станом на 05.04.2007 року була відсутня. А тому,  оскільки позивач не подав заяви про прийняття спадщини протягом строку,  встановленого  ст.  1270 ЦК України,  він вважається таким,  що її не прийняв. Також,  представник Веселинівської державної нотаріальної контори вважає,  що позивач доказів тимчасової відсутності за межами України суду не надав,  а тому відсутні підстави для встановлення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд,  вислухавши позивача,  відповідача,  представника відповідача,  думку третьої особи,  заслухавши свідка,  дослідивши матеріали справи,  дійшов до висновку,  що позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що 11 грудня 2006 року помер ОСОБА_4,  смерть якого зареєстровано 12.12.2006 року Ставківською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області,  актовий запис № 34.

Після смерті ОСОБА_4  відкрилася спадщина на належну йому на праві приватної власності земельну ділянку в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області розміром 6, 16 фізичних гектарів вартістю 49695 (сорок дев'ять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) гривень,  про що виданий державний акт серії І-МК № 002219 за 3 176 від 01.03.2001 року.

За життя померлий ОСОБА_4  склав заповіт,  згідно якого зробив заповітне розпорядження про те,  що все своє майно,  де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і все те,  що буде йому належати на день смерті,  і те,  що він за законом буде мати право,  він заповідає позивачу ОСОБА_1. Даний заповіт було посвідчено Ставківською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстровано в реєстрі 18.01.2001 року за № 6,  що підтверджено в судовому засіданні свідком ОСОБА_5,  а тому в першу чергу право на спадкування за заповітом отримав позивач - син померлого ОСОБА_1.

Згідно ч. 1  ст.  1269 ЦК України спадкоємець,  який бажає прийняти спадщину,  але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем,  має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1  ст.  1270 ЦК України визначено,  що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців,  який починається з часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено,  що позивачем пропущено встановлений законом шестимісячний термін для подання заяви про прийняття спадщини. Також,  жодного доказу поважності пропуску зазначеного строку позивачем до суду не надано. Більше того,  згідно з матеріалами справи 05.04.2007 року було заведено спадкову справу № 73/07 та цього ж дня за вихідним № 187/11-11 було надіслано лист-повідомлення про відкриття спадщини і заведення спадкової справи спадкоємцю за законом - позивачу ОСОБА_1,  оскільки при перевірці наявності заповіту у Спадковому реєстрі - інформація щодо

3

заповіту ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  станом на 05.04.2007 року була відсутня.

Тобто,  зробивши в сукупності аналіз та оцінку доказів,  суд приходить до переконання,  що позивачу було відомо про заведення нотаріусом спадкової справи,  однак ОСОБА_1 не здійснив будь-якої дії щодо подання заяви про прийняття ним спадщини,  що свідчить про його небажання прийняти спадщину у встановленні законом терміни.

У відповідності до ч. 1  ст.  1272 ЦК України - якщо спадкоємець протягом строку,  встановленого статтею 1270 цього Кодексу,  не подав заяву про прийняття спадщини,  він вважається таким,  що не прийняв її.

За таких обставин,  зазначених вище,  суд вважає,  що підстав для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2,  в судовому засіданні не встановлено,  оскільки остання мала право на спадкування та цим правом скористався у відповідності до вимог закону,  в свою чергу позивач ОСОБА_1 своїм правом не скористався.

Також суд вважає,  що правових підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення додаткового строку для її подання в судовому засіданні теж не встановлено,  так як позивачем не доведено,  що він був тимчасово відсутній за межами України у зв'язку із працевлаштуванням за кордоном.

Керуючись  ст.   ст.  10, 11,  30,  60, 212 - 215, 218 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

- в позовних вимогах ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва,  видане 18.07.2007 року Веселинівською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2,  про права на спадщину після смерті ОСОБА_4,  померлого 11 грудня 2006 року,  та встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,  відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.