ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 вересня 2014 року Справа № 2/92

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.,

Суддів:Волковицької Н.О.,

Грейц К.В.,

Запорощенка М.Д.,

Мачульського Г.М.,

розглянувши заявуПриватного Чернігівського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Чернігівтурист"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 04.08.2014

у справі№ 2/92

за позовомПершого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до1. Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур"; 2. Приватного Чернігівського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Чернігівтурист"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивачаКомунальне підприємство Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача-1Федерація професійних спілок України

провизнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 08.09.2011 у справі № 2/92 позовні вимоги задоволено частково; визнано за державою Україна в особі Фонду державного майна України право власності на об'єкти нерухомості турготелю "Брянськ", що знаходяться в м. Чернігові по вул. Шевченка, 103, а саме на: адмінбудівлю (Е-1), ангар (К-1, К1-1), будинок автостоянки (Н-2), будівлю допоміжних послуг (Б-2), вагончики (3-1, 31), вагончики (І-1, І1-1, І5-1), гараж (Ж-1), майстерню (В-1), навіси (Ж1-1, Ж2-1), приміщення ресторану та адмінприміщення (А1-2), склад - гараж - майстерню (Г-1), склад - гараж - майстерню (Д-1, Д1-1, Д2-1, Д3-1), спальний корпус (А-5), вагончик М-1, кисневу П-1, цех Л-1; зобов'язано приватне Чернігівське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Чернігівтурист" в триденний строк з дня набрання рішенням законної сили передати Фонду державного майна України об'єкти нерухомості турготелю "Брянськ", що знаходяться в м. Чернігові по вул. Шевченка, 103, а саме: адмінбудівлю (Е-1), ангар (К-1, К1-1), будинок автостоянки (Н-2), будівлю допоміжних послуг (Б-2), вагончики (3-1, 31), вагончики (І-1, І1-1, І5-1), гараж (Ж-1), майстерню (В-1), навіси (Ж1-1, Ж2-1), приміщення ресторану та адмінприміщення (А1-2), склад - гараж - майстерню (Г-1), склад - гараж - майстерню (Д-1, Д1-1, Д2-1, Д3-1), спальний корпус (А-5); у вимогах щодо витребування майна від Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" та щодо витребування вагончиків І5-1, М-1, кисневої П-1, цеху Л-1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 у справі № 2/92 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

У постанові Вищого господарського суду України від 04.08.2014 у справі № 2/92 суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог.

Приватним Чернігівським обласним акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Чернігівтурист" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.08.2014 у справі № 2/92 з дотриманням строку, передбаченого частиною першою статті 11117 ГПК України, у якій заявник просить вказану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 17.06.2014 у справі № 47/296 та від 20.08.2014 у справі № 5028/12/106/2011, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме, статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 № 1540-ХІІ та положень постанови Верховної ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994 № 3943-ХІІ, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови Вищого господарського суду України, колегія суддів вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові від 04.08.2014 у справі № 2/92, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, пославшись на положення статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", погодився з висновками місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позову про визнання за державою права власності на відповідні об'єкти нерухомості, які були передані ЗАТ "Укрпрофтур" (відповідачу-1) Федерацією незалежних профспілок України як внесок до статутного фонду.

Водночас у постанові від 17.06.2014 у справі № 47/296, за аналогічного матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, суд касаційної інстанції прийшов до протилежного правового висновку, а саме щодо відмови у визнанні за державою права власності на відповідне нерухоме майно (яке було передано ЗАТ "Укрпрофтур" (відповідачу-1) Федерацією незалежних профспілок України як внесок до статутного фонду), зазначивши, що положення Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" не поширюються на майно, передане до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофтур", оскільки це майно не відноситься до майна загальносоюзних громадських організацій або майна підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування.

У постанові від 20.08.2014 у справі № 5028/12/106/2011 суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо відмови у визнанні за державою права власності на відповідне нерухоме майно. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що положення Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 № 1540-ХІ та постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього союзу РСР" від 04.02.1994 № 3943-ХІІ (на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку, що саме Фонд державного майна України, який тимчасово був уповноважений державою здійснювати функції щодо управління майном громадських організацій колишнього Союзу РСР, що розташоване на території України, мав розпоряджатись спірним нерухомим майном як загальнодержавним), не поширювались на профспілкові організації Федерації профспілок України.

З огляду на викладене колегія суддів визнає, що зі змісту вказаних судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Допустити справу № 2/92 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ. Добролюбова

Судді:Н. Волковицька

К. Грейц

М. Запорощенко

Г. Мачульський