Справа № 22ц-255/2009 |
Головуючий у першій інстанції - Харечко Л.К. |
|
|
Доповідач - Литвиненко І.В. |
|
|
|
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 року |
|
м. Чернігів |
Апеляційний суд Чернігівської області у складі: |
||
головуючого-судді |
Литвиненко І.В., |
|
суддів: |
Смаглюк Р.І., Скрипки А.А., |
|
при секретарі: |
Штупун О.М., |
|
за участю: |
ОСОБА_2, ОСОБА_3, її представника ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 |
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про усунення перешкод у користуванні власністю, вселення та визначення порядку користування квартирою ,
В С Т А Н О В И В :
У травні 2008 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, вселення її та визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши їй в користування дві жилі кімнати площами 12,6 кв.м. та 12,7 кв.м., а відповідачу кімнату жилою площею 17,5 кв.м і залишивши коридор, кухню, ванну в спільному користуванні, мотивуючи свої вимоги тим , що спірна квартира відповідно рішення суду належить їм з відповідачем на праві власності в рівних частинах, відповідач замінив замки у вхідних дверях та не впускає її в квартиру.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 листопада 2008 року позов задоволено. Суд усунув перешкоди у користуванні квартирою шляхом вселення та встановив порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши в користування ОСОБА_3 жилі кімнати площею 12,7 кв.м. та 12,6 кв.м., а ОСОБА_2 кімнату розміром 17,5 кв.м., залишивши кухню, коридор, ванну кімнату та туалет у спільному користуванні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_1 просять рішення суду скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_3 частково, змінивши порядок користування квартирою шляхом виділення їй в користування жилу кімнату площею 17,5 кв.м., а їм залишити кімнати площею 12,6 та 12,7 кв.м.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не враховано, що на підставі ст. 72 ЖК України треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фактично втратили право користування житловим приміщенням внаслідок їх відсутності в квартирі строком понад шести місяців і, виділивши в користування відповідачу кімнату менше ніж його частка у квартирі, суд ущемив право на власність співвласника ОСОБА_2, який має іншу сім'ю, є інвалідом ІІІ групи, та по стану здоров'я хотів би мати для проживання і відпочинку окрему кімнату.
В судовому засіданні апелянт пропанував змінити порядок користування квартирою шляхом залишення кімнати площею 17,5 кв.м в спільному користуванні виділення позивачці кімнати 12,7 кв.м, а йому кімнати площею 12,6 кв.м.
Позивачка апеляційну скаргу не визнала і не погодилась на зміну порядку користування квартирою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з положень про право власності, яке передбачає право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а тому задовольнив позовні вимоги позивачки, яка є власницею на Ѕ частини квартири, про усунення перешкод в користуванні своєю власністю шляхом вселення. Апелянти погоджуються в цій частині з рішенням суду.
Що стосується, встановлення порядку користування квартирою, то поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що дана квартира знаходиться у спільній частковій власності і здійснення права спільної часткової власності повинно проводитись у відповідності до ст.358 ЦК України, згідно якої таке право здійснюється співвласниками за їхньою згодою і кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками спірної квартири кожен в Ѕ частині, а тому кожен має право на користування саме Ѕ частиною квартири. Квартира має 42,8 кв.м житлової площі і підсобні приміщення. Виходячи з положень ст.358 ЦК України, сторони мають право кожен на користування 21,4 кв.м житлової площі і половиною підсобних приміщень.
Суд своїм рішенням встановив такий порядок користування, за яким позивачка має право користуватися житловою площею 25,4 кв.м і половиною підсобних приміщень, а відповідач житловою площею 17,5 кв.м і половиною підсобних приміщень.
Таким чином, відповідач, без його згоди і без будь-якої компенсації, рішенням суду позбавлений права користуватися у повному розмірі належною йому на праві власності Ѕ частиною квартири, що є порушенням ст.ст. 319, 321 ЦК України.
Враховуючи на наведене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині визначення порядку користування квартирою через порушення судом норм матеріального права, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні вимог про встановлення запропонованого нею порядку користування квартирою, оскільки такий порядок порушує права іншої сторони. В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_3, підлягає зміні розподіл судових витрат відповідно до положень ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 358, 391 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2008 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою.
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою.
Змінити рішення в частині стягнення судових витрат, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 8 грн. 50 коп. понесених судових витрат.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: