ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"23" січня 2007 р. | справа № 20-3/320 |
За позовом Прокурора Ленінського району міста Севастополя
в інтересах держави в особі
Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя
до Приватного підприємства “Фірма “Техком Інтернешенл”
Товариства з обмеженою відповідальністю “Ост-Сервіс”
про визнання договору поставки недійсним.
Суддя Гоголь Ю.М.
За участю представників:
Прокурор –не з’явився,
позивач – Турчин Д.С., довіреність № 10-004/222 від 03.08.06,
відповідач – Гребеньова О.В., довіреність б/н від 01.10.06, (ПП “Фірма “Техком Інтернешенл”);
відповідач –не з’явився, (ТОВ “Ост-Сервіс”);
посадова особа від позивача –Кущев Д.В., ст. оперуповноважений УПМ ДПА у м. Севастополі, довіреність № 1177/9/26-3 від 09.09.05 р..
Суть спору: Прокурор Ленінського району міста Севастополя звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя до Приватного підприємства “Фірма “Техком Інтернешенл”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ост-Сервіс” про визнання договору поставки недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами вимог ст. 203 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивильної дієздатності, який на думку позивача та прокурора був відсутній у Краснікова Г.В., засновника ТОВ “Ост-Сервіс” на момент укладення спірного договору на тій підстави, що згідно актового запису про смерть № 14 Красніков Г.В. помер 03.12.2005 р..
Відповідач (ТОВ “Ост-Сервіс”) в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином у встановленому порядку.
Відповідач (ПП “Фірма “Техком Інтернешенл”) позов не визнав, пояснив, що позивачем плутаються поняття правоздатності і дієздатності як юридичної так і фізичної особи, у зв'язку з тим, що на момент укладення договору і по сьогоднішній день ТОВ „Ост-сервіс” є діючим, його державна реєстрація не відмінена і не визнана недійсною, що підтверджує наявність у підприємства необхідного об'єму цивільної дієздатності.
В процесі розгляду справи, заявою від 16.01.07 (вх.№ 1007) прокурор уточнив позовні вимоги, та просить суд визнати договір поставки № ЧП-16/10-02 від 10.02.2006 р., укладеній між ТОВ „Ост-Сервіс” і ПП “Техком Інтернешенл” і Додаток № 1 до нього недійсним.
Згідно до ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської Хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 № 802-IV), статті 10 Закону України “Про судоустрій України” від 07.02.2002 № 3018-III, статті 18 Закону України “Про мови в Українській РСР” від 28.10.1989 № 8312-XI і по клопотанню позивача, судочинство здійснювалось на російській мові.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив.
10.02.2006 р. між ТОВ „Ост –Сервіс” і ПП „Фірма „Техком Інтернешенл” був укладеній договір поставки № ЧП-16/10-02, згідно якому ТОВ „Ост-Сервіс” виступило постачальником товару, ПП „Фірма „Техком Інтернешенл” покупцем товару. Відповідно до Додатку № 1 до вказаного договору з боку ТОВ „Ост –Сервіс” і ПП „Фірма „Техком Інтернешенл” була визначена специфікація (номенклатура) товару до укладеного договору.
У виконання умов договору ТОВ „Ост-сервіс” був поставлений товар, вказаний в додатку № 1 до Договору. Передача товару була оформлена накладною № 2 від 10.02.2006 р., відповідно до якого ТОВ „Ост-сервіс” передав, а ПП „Фірма „Техком Інтернешенл” прийняло товар на загальну суму 374160,00 грн.. Грошові кошти за Договором були перераховані ПП „Фірма „Техком Інтернешенл” в повному об'ємі по безготівковому розрахунку на розрахунковий рахунок постачальника. По вказаній операції була виписана податкова накладна на загальну суму 374 160, 00 грн. (у тому числі ПДВ 62 360,00 грн.), а суми податку на додану вартість по вказаній податковій накладній ПП „Фірма „Техком Інтернешенл” були включені до складу податкового кредиту у відповідних періодах.
На підставі укладеного договору, відповідно до п.п. 7.4., п. 7, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ПП „Фірма „Техком Інтернешенл” включила суму податку на додану вартість, нарахованого за договором, в податковий кредит звітного періоду, що вплинуло на зменшення податкового зобов’язання у ПП „Фірма „Техком Інтернешенл” по податку на додану вартість, а також вплинуло на зменшення нарахування податку на прибуток відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Також, в ході проведеної прокуратурою Ленінського району м. Севастополя перевірки було встановлено, що 03.12.2005 р. Красніков Геннадій Володимирович, директор ТОВ „Ост-Сервіс”, помер від генералізованого туберкульозу з первинною поразкою легенів, що підтверджується актовим записом про смерть № 14 (а.с.7).
Згідно поясненням Задоєнко Л.А., матері Краснікова Г.В., її син ніколи не займався підприємницькою діяльністю. З серпня 2005 р. її син проживав в с. Букеєво, де його взагалі ніхто не відвідував і контактів із сторонніми особами він не мав (а.с. 6).
Прокурор вважає, що у зв’язку з тим, що Красніков Г.В. помер 03.12.2005 р. він не мав можливості укласти договір з ПП „Фірма „Техком Інтернешенл” від 10.02.2006 р. і підписати додаток № 1 до нього, на підставі якого були зменшені податкові зобов’язання у ПП „Фірма „Техком Інтернешенл”, відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” і Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4, ст. 25 Цивільного Кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи, як здатність мати цивільні права і обов’язки, припиняється у момент її смерті, що виключає і існування цивільної дієздатності фізичної особи, як здатності набувати своїми діями права і створювати обов’язки.
Згідно ч.1, ст. 92 Цивільного Кодексу України, юридична особа придбаває цивільні права і обов’язки і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Згідно ч.3, ст. 92 Цивільного Кодексу України орган або особа ,яка відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступає від його імені, зобов’язано діяти в інтересах юридичної особи.
Відповідно до ч.1, ст. 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити вимогам Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства України. Згідно ст. 203, ч. 2 Цивільного Кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Проте, суд враховує доводи відповідача про те, що оспорювана позивачем операція була укладена між юридичними особами, а згідно положенням Цивільного Кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності»юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації і припиненим з дня внесення в єдиний державний реєстр запису про його припинення.
Так, відповідно до ч.4, ст. 87 Цивільного Кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Згідно з ч.4, ст. 91 Цивільного Кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з ч.2, ст. 104 Цивільного Кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно з ч.1, ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності»державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Згідно з ч.4, ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності»дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.
Згідно з ч.2, ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності»юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Відповідно до ст. 80 Цивільного Кодексу України саме з дня державної реєстрації з'являється юридична особа, і саме з цієї миті вона набуває відповідний об'єм цивільної право- і дієздатності, а також певні обов'язки, відмінні від прав і обов'язків осіб, що його створили.
Відповідно до ч.1, ст. 104 Цивільного Кодексу України та ч.1, ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності» юридична особа може бути припинений двома способами: за допомогою реорганізації або ліквідації. З моменту припинення юридичної особи і внесення відповідного запису в Єдиний державний реєстр припиняються його право- і дієздатність.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Оскільки дані про смерть учасника юридичної особи, дані про ухвалення його корпоративних прав в порядку спадкоємства і зміну складу учасників товариства, в єдиний реєстр внесені не були, внесені в реєстр відомості, як прізвище, ім'я і по батькові особи, що має право скоювати юридично значущі дії від імені ТОВ «Ост-сервіс» без довіреності, до теперішнього часу не змінено, всі операції, зроблені з вказаним суб'єктом господарювання і підписані від його імені Красниковым Г.В. є легітимними і у ПП „Фірма „Техком Інтернешенл” не було підстав не приймати видані ТОВ «Ост-сервіс»розрахункові, платіжні і інші документи, підписані від його імені Красниковым Г.В..
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що вказаний договір поставки негативно відобразився на правах податкового органу або був укладений з метою, яка явно суперечить інтересам держави і суспільства.
Як випливає з матеріалів справи, відповідно до декларації за лютий 2006 р. сума операцій здійснених ТОВ «Ост-сервіс» на митній території України і підлягаючих оподаткуванню податком на додану вартість склала 326000,00 грн., а сума ПДВ від таких операцій склала 65200, 00 грн..
Вказане є підтвердженням виконання з боку ТОВ «Ост-сервіс»своїх податкових зобов'язань, що виникли від спірної операції з ПП „Фірма „Техком Інтернешенл” . У свою чергу, ПП „Фірма „Техком Інтернешенл” не заявлялися до відшкодування суми ПДВ, сплачені у складі ціни за придбані у ТОВ «Ост-сервіс»товари.
Отже при вказаних обставинах відсутні підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави і суспільства. Навпаки, встановлені судом факти свідчать про те, що податок на додану вартість був сплаченій в ціні товару, отже висновок, що спірна угода суперечить інтересам держави і суспільства є помилковою.
Перелік викладеного свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог і дає підстави суду для відмови у позові.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові у позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. У задоволенні позову відмовити.
Суддя Ю.М.Гоголь
Рішення оформлено згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України та підписано 25.01.07
Розсилка:
1. Прокуратуру Ленінського району міста Севастополя: 99011, м. Севастополь, вул. Вороніна, буд. 11
2. Прокуратуру міста Севастополя: 99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, буд. 1
3. ДПІ в Ленінському районі міста Севастополя: 99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, буд. 37
4. ПП “Фірма “Техком Інтернешенл”: 99007, м. Севастополь, вул. Комуністи чеська, буд. 90
5. ТОВ “Ост-Сервіс”: 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 29
6. Справа.
7. Наряд.