Справа № 2-2109/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарях Рябоконь Н.В., Сідих С.П., Черкасові Д.Г., Демеденко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні, користуванні земельними ділянками та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

19 жовтня 2011 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, предмет якого який в подальшому змінив, а також, уточнив позовні вимоги та в остаточній редакції яких від 15.08.2014 р. просив суд, витребувати з незаконного володіння та користування відповідачки частини земельних ділянок : площею 26 кв.м, що належить йому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 316770 від 22.09.2008 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0013); земельну ділянку площею 7 кв.м, що належить йому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 316771 від 22.09.2008 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0014) та земельну ділянку площею 63 кв.м, що належить йому на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 418188 від 12.04.2010 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0353), зобов'язати відповідачку демонтувати огорожу, встановлену нею між земельними ділянками, що належать йому на праві власності, на підставі державних актів про право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 316770 від 22.09.2008 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0013), серії ЯЖ № 316771 від 22.09.2008 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0014) та серії ЯК № 418188 від 12.04.2010 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0353) та земельними ділянками, що належать на праві власності відповідачці на підставі державних актів серії ОД № 092936 від 26.04.2004 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0023) та серії ОД № 092935 від 26.04.2004 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0024), відновити становище, яке існувало до порушення суміжної розмежувальної межі відповідно до правовстановлюючих документів, шляхом зміщення суміжної розмежувальної межі між земельними ділянками, що належать йому на підставі державних актів про право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 316770 від 22.09.2008 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0013), серії ЯЖ № 316771 від 22.09.2008 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0014) та серії ЯК № 418188 від 12.04.2010 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0353) та земельними ділянками, що належать відповідачці на підставі державних актів про право власності на земельні ділянки серії ОД № 092936 від 26.04.2004 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0023) та серії ОД № 092935 від 26.04.2004 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0024) у бік земельних ділянок відповідачки згідно висновків судової земельно-технічної експертизи № 1322 від 28.02.2014 р. відповідно до опису, а саме : в поворотній крапці під умовним № 1 - на 0,13 метрів; в поворотній крапці під умовним № 2 - на 0,95 метрів; в поворотній крапці під умовним № 3 - на 0,71 метри, в поворотній крапці під умовним № 4 - на 0,59 метри; в поворотній крапці під умовним № 5 - на 0,67 метри; в поворотній крапці під умовним № 6 - на 0,71 метри; в поворотній крапці під умовним № 7 - на 1,62 метри; в поворотній крапці під умовним № 8 - на 0,85 метри, зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкод у встановленні огорожі по суміжній розмежувальній межі між 3-ма земельними ділянками, що належать йому та 2-ма земельними ділянками, що належать відповідачці та стягнути з відповідачки всі судові витрати.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав свій уточнений позов.

Відповідачка та її представник за нотаріально-посвідченою довіреністю, приймаючи участь в судових засіданнях позов не визнали повністю, вважаючи його безпідставним і необґрунтованим, пояснивши при цьому, що жодних порушень меж земельних ділянок відповідачкою допущено не було, земельні ділянки були придбані відповідачкою у відповідності з діючим законодавством з отриманням відповідних державних актів, які відповідають Закону, а позивач, при отриманні одного з своїх державних актів на землю площею 0,24 га, яка межує з її ділянкою, неправомірно отримав у власність частину її земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 та неправомірно зламав та викорчовував багаторічні плодові дерева, які були розташовані на спірній частині земельної ділянки, пояснивши при цьому, що вона особисто не підписувала позивачу акти встановлення меж в натурі його ділянок. Однак, в подальшому, відповідачка в судові засідання повторно не з`явилася, хоча про дати, час та місце судових засідань була повідомлена належним чином, що підтверджується особистими розписками з підписом відповідачки та численними поштовими повідомленнями з підписами відповідачки, надсилаючи на адресу суду численні клопотання про перенесення слухання справи (оголошення чергової перерви), посилаючись при цьому на стан свого здоров`я з надсиланням медичних довідок. На думку суду, така поведінка відповідачки - є прямим зловживанням своїми правами та обов'язками, передбаченими ст.ст. 27,31 ЦПК України, а численні неявки відповідачки в судові засідання, після отримання судом висновку судової земельно-технічної експертизи, на думку суду є надуманим, умисним і штучним затягуванням вирішення даної справи по суті (а.с. 196,200-201,204-205,207-212,214-216,224,231-232,236-239,241-243).

Заслухав пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, а також висновок судової земельно-технічної експертизи № 1322 від 28.02.2014 р., суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно із ст.ст. 10,11 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які як і інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона - повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі - розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Умовами статей 57,59,60 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 103 ЗК України передбачено - власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків).

Стаття 107 ЗК України передбачає, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж, їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної земельної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Статтями 125 та 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до ст. 3 якого - державна реєстрація прав є обов'язковою.

Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов : якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) - вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4-1 цього Закону. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Умовами статті 140 ЗК України передбачені підстави припинення права власності на земельну ділянку, а саме : добровільна відмова власника від права на земельну ділянку, смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця, відчуження земельної ділянки за рішенням власника, звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора, відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб, конфіскація за рішенням суду, невідчуження земельної ділянки іноземними особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно із статтею 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом : визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом способів.

Стаття 158 ЗК України зазначає - земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають в власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Статтями 317 та 319 ЦК України передбачено - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків, власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У відповідності зі статтею 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із статтею 378 ЦК України, право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до умов статті 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Пунктами 1.12,1.14,1.15,16,1.21 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за № 354/3647, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин - передбачено, що складання державного акту на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об`єднанням громадян всіх видів, проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки. Довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт в трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник додається до технічної документації зі складання відповідного державного акту, другий передається виконавцю робіт, третій видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу ділянки. Власник або користувач земельної ділянки попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків. Розробку технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів. Технічна документація зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку або направо постійного користування ділянкою зокрема включає : технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акту, журнал польових вимірювань (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності), кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки, збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів, відомість обчислення площі земельної ділянки, відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки, експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем. Реєстрація землеволодінь та землекористувань - це складова частина автоматизованої системи земельного кадастру, яка складається з комп'ютерної бази даних, що містять відомості про складання та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, порядок, функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України.

Пунктами 2.3,2.4 вказаної Інструкції передбачено - межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, крім випадків збігу вказаних поворотних точок меж з твердими точками на місцевості. Перенесення в натуру (на місцевість) або відновлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив`язкою не менше двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж (у державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається кадастровий план земельної ділянки.

Суд встановив, що на підставі нотаріально-посвідчених договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 22.08.2008 р. (реєстр. № 4747, № 4765), позивачем ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, були отримані державні акти на право власності на земельну ділянку : серії ЯЖ № 316770 від 22.09.2008 р. на земельну ділянку площею 0,150 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою : АДРЕСА_2 ; серії ЯЖ № 316771 від 22.09.2008 р. на земельну ділянку площею 0,036 га для ведення особистого селянського господарства за адресою : АДРЕСА_2, а також, на підставі рішення Сухолиманської сільради Овідіопольського району Одеської області від 11.12.2009 р. № 309, позивачем ОСОБА_1 у встановленому законом порядку був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 418188 від 12.04.2010 р. на земельну ділянку площею 0,2400 га для ведення особистого селянського господарства за адресою : АДРЕСА_2. Вказані державні акти були зареєстровані у відділі Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області, були складені відповідні акти прийомки-здачі виносу в натурі меж ділянок (а.с. 7-9,13 т. 1).

Також, суд з`ясував, що відповідачкою - на підставі рішення Х сесії ХХІV скликання Сухолиманської с/р від 23.12.2003 р. № 287, був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 092936 від 26.04.2004 р. на земельну ділянку площею 0,150 га для ведення особистого селянського господарства та на підставі та на підставі рішення Х сесії ХХІV скликання Сухолиманської с/р від 23.12.2003 р. № 288, був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 092935 від 26.04.2004 р. на земельну ділянку площею 0,250 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) (а.с. 72-78 т. 1).

З пояснень позивача, які він надав в судовому засіданні вбачається, що відповідачка самовільно встановила та продовжує встановлювати огорожу та території земельних ділянок, що йому належать, у зв'язку з чим, позивач, 15.12.2010 р. звернувся до Сухолиманської с/р з заявою про дотримання добросусідства між ним та відповідачкою щодо суміжних земельних ділянок, а також, 10.01.2011 р., 09.09.2011 р., позивачем були направлені до Сухолиманської с/р клопотання з цього спірного питання та вирішення питання стосовно відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з відповідачкою та закріплення відновлених меж ділянок в натурі (а.с. 10-13 т. 1).

В судовому засіданні, відповідачка підтвердила факт встановлення нею огорожі, однак пояснивши суду, що встановлена огорожа знаходиться виключно на території її земельних ділянок.

27.09.2011 р., комісією в складі землевпорядника сільради, голови постійної депутатської комісії з питань земельних ресурсів та охорони навколишнього середовища був складений акт, з якого вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 відмовилася надати членам комісії правовстановлюючі документи на її суміжну з позивачем ділянку, у зв'язку з чим комісія вирішила пропонувати позивачу звернутися до суду для вирішення спірних земельних питань, так як встановити справжні межі суміжних ділянок не уявляється можливим, про що комісія повідомила позивача своїм листом № 500 від 27.09.2011 р. (а.с. 14,15 т. 1).

Висновком судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 07.02.2012 р. підтверджується, що в результаті досліджень встановлено, що земельні ділянки, які знаходяться у власності позивача ОСОБА_1 в частині розмірів та конфігурації зовнішніх меж не відповідають правовстановлюючим документам, а саме : земельна ділянка, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯЖ № 316770 з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» характеризується недоїмкою 26 кв.м земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ОСОБА_2, земельна ділянка, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯЖ № 316771 з цільовим призначенням «для особистого сільського господарства» характеризується недоїмкою 7 кв.м земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ОСОБА_2, земельна ділянка, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯЖ № 418188 з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» характеризується недоїмкою 63 кв.м земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ОСОБА_2 Таким чином, сумарна недоїмка, яка утворилася в результаті невідповідності розмежувальної межі з ділянкою ОСОБА_2 складає - 96 кв.м. Таким чином, на сьогоднішній день, у володінні та користуванні відповідачки ОСОБА_2 знаходиться частина земельної ділянки площею 96 кв.м, які належать позивачу ОСОБА_1 на праві власності, якім він позбавлений можливості володіти та користуватися. Для можливості відновлення суміжної розмежувальної межі відповідно до правовстановлюючих документів, необхідно змістити її у бік земельних ділянок відповідачки ОСОБА_2, згідно наступного опису : в поворотній крапці під умовним № 1 - на 0,13 метрів; в поворотній крапці під умовним № 2 - на 0,95 метрів; в поворотній крапці під умовним № 3 - на 0,71 метри, в поворотній крапці під умовним № 4 - на 0,59 метри; в поворотній крапці під умовним № 5 - на 0,67 метри; в поворотній крапці під умовним № 6 - на 0,71 метри; в поворотній крапці під умовним № 7 - на 1,62 метри; в поворотній крапці під умовним № 8 - на 0,85 метри. Після відновлення, межа повинна стати більш прямолінійною за формою з шістьма поворотними крапками, замість існуючих восьми (а.с. 10-157 т. 2).

З огляду на викладене, з урахуванням висновків вищевказаної судової земельно-технічної експертизи № 1322 від 28.02.2014 р., суд дійшов висновку, що відповідачкою були грубо порушені межі її суміжних земельних ділянок з ділянками позивача загальними розмірами 96 кв.м, які належать позивачу і якими він позбавлений можливості володіти та користуватися у зв'язку з захопленням їх відповідачкою, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню, з витребуванням вказаної частини ділянок з незаконного володіння та користування відповідачки, шляхом демонтажу огорожі, встановленої нею між її ділянками та ділянками позивача з відновлення становища, яке існувало до порушення суміжної розмежувальної межі відповідно до правовстановлюючих документів, шляхом зміщення суміжної розмежувальної межі між земельними ділянками позивача у бік земельних ділянок відповідачки, як це прямо визначено у висновках експерта.

В той же час, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідачки не чинити перешкод позивачу у встановленні огорожі по суміжній розмежувальній межі між 3-ма земельними ділянками, що належать позивачу та 2-ма земельними ділянками, що належать відповідачці, так як вказані перешкоди не знайшли свого підтвердження під час слухання справи і позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів вказаного нібито перешкоджання відповідачкою у встановленні позивачем огорожі між ділянками, як це передбачено ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Судом не приймаються до уваги як безпідставні та необґрунтовані твердження відповідачки та її представника з приводу захоплення позивачем частини ділянок відповідачки, як такі, що спростовуються висновками вищевказаної судової земельно-технічної експертизи.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати з оплати судових витрат (судовий збір за розгляд справи 524,30 грн. та вартість проведення судової земельно-технічної експертизи у сумі - 2003,80 грн.) а разом - 2528,10 грн., як підтверджених документально (а.с. 16,17,18а,18б т. 1, а.с. 1,9 т. 2).

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,208-209,213-215,218 ЦПК України, ст.ст. 103,107,125,126,140,152,158 ЗК України, ст.ст. 317,319,328,375,378,386 ЦК України, Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.2009 р. «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» (із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів), суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про про усунення перешкод у володінні, користуванні земельними ділянками та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково ;

2. Витребувати з незаконного володіння та користування ОСОБА_2 частини земельних ділянок : площею 26 кв.м, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 316770 від 22.09.2008 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0013); земельну ділянку площею 7 кв.м, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 316771 від 22.09.2008 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0014) та земельну ділянку площею 63 кв.м, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 418188 від 12.04.2010 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0353) ;

3. Зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати огорожу, встановлену нею між земельними ділянками, що належать на праві власності ОСОБА_1 на підставі державних актів про право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 316770 від 22.09.2008 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0013), серії ЯЖ № 316771 від 22.09.2008 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0014) та серії ЯК № 418188 від 12.04.2010 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0353) та земельними ділянками, що належать на праві власності ОСОБА_2 на підставі державних актів серії ОД № 092936 від 26.04.2004 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0023) та серії ОД № 092935 від 26.04.2004 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0024) ;

4. Відновити становище, яке існувало до порушення суміжної розмежувальної межі відповідно до правовстановлюючих документів, шляхом зміщення суміжної розмежувальної межі між земельними ділянками, що належать ОСОБА_1 на підставі державних актів про право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 316770 від 22.09.2008 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0013), серії ЯЖ № 316771 від 22.09.2008 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0014) та серії ЯК № 418188 від 12.04.2010 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0353) та земельними ділянками, що належать ОСОБА_2 на підставі державних актів про право власності на земельні ділянки серії ОД № 092936 від 26.04.2004 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0023) та серії ОД № 092935 від 26.04.2004 р. (кадастровий номер : 5123784200:02:002:0024) - у бік земельних ділянок ОСОБА_2 згідно висновків судової земельно-технічної експертизи № 1322 від 28.02.2014 р. відповідно до опису, а саме : в поворотній крапці під умовним № 1 - на 0,13 метрів; в поворотній крапці під умовним № 2 - на 0,95 метрів; в поворотній крапці під умовним № 3 - на 0,71 метри, в поворотній крапці під умовним № 4 - на 0,59 метри; в поворотній крапці під умовним № 5 - на 0,67 метри; в поворотній крапці під умовним № 6 - на 0,71 метри; в поворотній крапці під умовним № 7 - на 1,62 метри; в поворотній крапці під умовним № 8 - на 0,85 метри ;

5. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми судових витрат по справі : суму судового збору у розмірі - 524,30 грн. та вартість проведення судової земельно-технічної експертизи у сумі - 2003,80 грн., а разом - 2528,10 грн. ;

6. В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Гандзій Д.М.