Номер провадження: 22-ц/785/6730/14

Головуючий у першій інстанції Пономаренко В.Д.

Доповідач Виноградова Л. Є.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2014 року м. Одеса

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Виноградової Л.Є.

суддів Гайворонського С.П.,

Кононенко Н.А.,

при секретарі Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області, відділу Держземагентства у Великомихайлівському районі Одеської області, третя особа - Приватне підприємство «Земконсалт» про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі і споруди та визначення порядку користування земельними ділянки, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, а також за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно, знесення самовільних споруд і поділ земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 29 травня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вищевказаним позовом, вказуючи, що на протязі тривалого часу сторони спільно використовували земельну ділянку, на якій розташовані вказані домоволодіння, та без належного дозволу і належно затвердженого проекту побудували будівлі щодо яких заявлені вимоги про визнання за позивачем права власності та зобов'язання щодо відповідача про знесення. Зазначав, що останнім часом між сторонами виник спір про суміжне землекористування і встановлення межі між належними їм присадибними ділянками, за вирішенням якого вони звертались до селищної ради і він був предметом розгляду постійної комісії по агропромисловому комплексу, екологічному та раціональному природовикористанню, рішення якої від 1 лютого і 22 грудня 2006 року, на думку позивача, не враховували необхідність встановлення межі згідно плану будівельного кварталу за 1974 рік і позбавляють його самостійного заїзду на належну йому присадибну земельну ділянку (том 1 а.с. 3-7).

Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_6 просив суд встановити межу землекористування між будинками АДРЕСА_1 на відстані 22,5 м від межі з домоволодінням по АДРЕСА_2 згідно з викопіюванням з плану будівельного кварталу на присадибну ділянку АДРЕСА_1 користувача ОСОБА_7, складеним Котовським МБТІ 15 вересня 1974 року. Також просив визнати за ним право приватної власності на розташовані на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1 будівлі та споруди - веранду „а1", прибудови „а2", „а3", "а4" до житлового будинку „А"; літню кухню „Б1"; прибудову „б" до літньої кухні „Б"; літню кухню "В" і прибудови до неї „в" і „в-1", та погріб „в-2"; гараж „Г"; кладовку „Д"; вбиральню „Е"; сарай „Ж", сарай „3", сарай „Е", сарай „К", сарай „Л", сарай „М", сарай „Н"; літній душ „О"; а також зобов'язати відповідача знести будівлі та споруди, розташовані на цій ділянці - прибудову "д" до літньої кухні „Д", сарай „Л" прибудований до гаража „Г", погріб „Е" і стягнути з нього на користь відповідача витрати на будівництво колишньої літньої кухні „Г-1" і „Д" у розмірі 2286 грн..

22 липня 2010 року (том 2 а.с. 148-151) позивач ОСОБА_6 доповнив свої вимоги та просив також визнати частково недійсними щодо меж земельної ділянки державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 934868 і серії ЯГ № 934869, видані 20 жовтня 2009 року Цебриківською селищною радою та відділом Держкомзему у Великомихайлівському району Одеської області, за яким він є власником земельних ділянок по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га з кадастровим номером 5121655500:02:001:0328, а також для ведення особистого селянського господарства площею 0,1693 га з кадастровим номером 5121655500:02:001:0329.

Додаткові позовні вимоги обґрунтовував тим, що якщо ширина присадибної ділянки з боку вулиці буде становити, як зазначено у державному акті 16,18 м, то межа суміжного землекористування з ОСОБА_8 по лінії А-Г буде проходити по стінам існуючих будівель - прибудови «а2», «а3», «а4», прибудов «б» і «д» до літньої кухні «Б» і «Д», літньої кухні «Б1», погребу «Е», сараю «Л», що позбавить його можливості підходу та під'їзду до належних йому будівель, зокрема і до прибудови «а2», у якій розташований димохід існуючої системи газопостачання.

Ухвалою суду від 06 вересня 2010 року додаткові позовні вимоги ОСОБА_6 щодо державних актів на землю прийнято до спільного провадження з його первісним позовом і до участі у справі залучені як відповідачі Цебриківська селищна рада і відділ Держкомзему у Великомихайлівському районі, а також третя особа - приватне підприємство «Земконсалт» (том 2 .204-206).

У зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_6, що настала 26 листопада 2011 року (том 2 а.с. 246), ухвалою суду від 26 червня 2012 року була проведена заміна і до участі у справі залучена як його правонаступник дружина ОСОБА_3 (том 2 а.с. 256).

04 березня 2014 року ОСОБА_4 подала заяву у якій уточнила позовні вимоги щодо державних актів на право власності на земельну ділянку, які вона просила визнати недійсними повністю і скасувати рішення про їх державну реєстрацію, а також просила встановити порядок користування земельними ділянками, на яких розташовані житлові будинки АДРЕСА_1, за яким роздільна межа проходить з відступом 22,5 м. від межі суміжної із земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_2 згідно першого варіанту за додатком № 1 до висновку № 2587/24 судової будівельно-технічної експертизи від 21 січня 2014 року (том 3 а.с. 80-81).

У жовтні 2007 року ОСОБА_8 звернувся до суду із позовом вказуючи, що проживав у будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,66 га з матір'ю ОСОБА_7, яка подарувала йому ? частину будинку 01 грудня 1971 року, а у 1972 році відмовилась від частини ділянки площею 0,15 га на користь ОСОБА_6 для будівництва житлового будинку і тому у його користуванні залишилась ділянка площею 0,36 га і у матері 0,15 га, на які державні акти не оформлені.

27 вересня 1988 року мати склала на його користь заповіт на ? частину будинку, померла вона ІНФОРМАЦІЯ_1 і він прийняв її спадщину, оскільки постійно проживає у спадковому будинку з грудня 1950 року, проте нотаріус відмовила йому в оформленні спадщини через необхідність встановити факт прийняття ним спадщини. Зазначав, що до складу його будинку входять також сіни «а», прибудова «а1» і «Б», літні кухні «Ж» і «Д» з прибудовою «д», гараж «К», погріб „Е", сараї „Л", „М", „Н", вбиральня «О», ворота № 2, огорожа №№ 1 і 2.

Стверджував, що відповідач ОСОБА_6 порушує його право на володіння і користування власністю шляхом забудови самовільних споруд - прибудови до будинку «а4», прибудови «а2» і «а3», сараїв «Б-1», «Н», літнього душу «О», а також захопив частину його земельної ділянки. Необхідність проведення фактичного поділу земельних ділянок обґрунтовував тим, що належні сторонам будинки №№ 43 і 43а знаходяться на самостійних присадибних ділянках і необхідно організувати ізольовані земельні ділянки, а тому не погоджується з протоколом № 12 від 01 лютого 2006 року засідання комісії селищної ради за яким не співпадають розміри земельних ділянок у користуванні і відсутня домовленість про спільне користування його двором.

Посилаючись на ці обставини ОСОБА_8 у своїй позовній заяві, яку він доповнював і уточнював 14 листопада 2008 року (том 1 а.с. 108-109) і 11 вересня 2009 року (том 1 а.с. 125-126), просив суд встановити факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати за ним право власності на спадкове майно за заповітом у вигляді ? частини житлового будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1 та на ? частину цього ж будинку згідно договору дарування від 01 грудня 1971 року. Також просив зобов'язати ОСОБА_6 знести самовільні господарчі споруди - прибудову до будинку «а4», прибудови «а2» і «а3», сараї «Б-1» і «Н», літній душ «О», а також провести фактичний поділ земельної ділянки шляхом виділу ОСОБА_6 частини земельної ділянки площею 0,15 га для забудови житлового будинку, без урахування тієї частини земельної ділянки, яка була надана відповідачу у 2000 році, на дві ізольовані земельні ділянки, на яких знаходяться житлові будинки під №№ 43 та 43а.

Ухвалою суду від 18 березня 2008 року цивільні справи за позовами ОСОБА_6 і ОСОБА_8 були об'єднані в одне провадження (том 2 а.с. 38).

У зв'язку зі смертю ОСОБА_8, що настала ІНФОРМАЦІЯ_2, ухвалою суду від 30 квітня 2013 року була проведена заміна і до участі у справі залучений як правонаступник за заповітом ОСОБА_4 (том 2 а.с. 287-289, 303).

У заяві від 24 березня 2014 року про уточнення позовних вимог ОСОБА_4 просив при прийнятті рішення про визнання права власності на майно за ОСОБА_8 визнати це право за ним, як спадкоємцем (том 3 а.с. 111-112).

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 29 травня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №934868, виданий 20 жовтня 2009 року Цебриківською селищною радою Великомихайлівського району Одеської області, за яким ОСОБА_6 є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5121655500:02:001:0328, скасовано рішення Великомихайлівського районного відділу земельних ресурсів про державну реєстрацію вказаного акту 20 жовтня 2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010951900098, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №934869, виданий 20 жовтня 2009 року Цебриківською селищною радою Великомихайлівського району Одеської області за яким ОСОБА_6 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1693 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5121655500:02:001:0329, скасовано рішення Великомихайлівського районного відділу земельних ресурсів про державну реєстрацію вказаного акту 20 жовтня 2009 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010951900099, встановлено порядок користування земельними ділянками, на яких розташовані житлові будинки № 43 і № 43а по АДРЕСА_1, за яким роздільна межа землекористування проходить з відступом 22,5 м. від межі суміжної із земельною ділянкою домоволодіння № 41 по вул. Пушкінській, а вхід на земельні ділянки обох землекористувачів зберігається існуючий зі сторони вулиці Пушкінської через ворота в огорожі фасадної межі. Межа, що відокремлює ділянки особистого користування проходить згідно додатку №1 до висновку № 2587 судової будівельно - технічної експертизи від 21 січня 2014 року «Перший варіант порядку користування земельною ділянкою при домоволодіннях АДРЕСА_1», який є невід'ємною частиною цього рішення, наступним чином:

- від фасадної межі земельної ділянки з точки розташованої з відступом 19,50 м. від правої бокової межі по прямій лінії довжиною 57,72 м. по направленню до задньої межі до перетину із зовнішньою стороною стіни будівлі літ. «О»;

- поворот праворуч по зовнішній стороні зовнішньої стіни будівлі літ. «О» на всю довжину:

- далі по прямій лінії продовження до перетину із задньою межею земельної ділянки до точки розташованої з відступом 20,68 м. від правої бокової межі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_4 витрати з оплати державного мита 640 грн. 70 коп. та на ІТЗ розгляду справи 30 грн., витрати на проведення експертизи 4406,40 грн. і правову допомогу 600 грн.. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Позов ОСОБА_4 задоволено частково, визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 загальною площею 153,40 кв.м. і житловою площею 104,0кв.м., який складається з коридорів 1-1 площею 10,5 кв.м. і 1-2 площею 10,9 кв.м., кімнат 1-3 площею 15,7 кв.м. і 1-4 площею 22,3 кв.м., ванної 1-5 площею 5,7 кв.м., прихожої 2-1 площею 19,8 кв.м., коридора 2-2 площею 5,8 кв.м., ванної 2-3 площею 4,9 кв.м., котельні 2-4 площею 2,7 кв.м., кімнати 2-5 площею 9,6 кв.м., кімнати 6 площею 17,7 кв.м., кімнати 7 площею 21,5 кв.м., кімнати 8 площею 6,9 кв.м; та на господарчі споруди - сіни «а», прибудови «а1» і «Б», літню кухню «Ж», гараж «К», сараї «М» і «Н», вбиральню «О», огорожі №№ 1 і 3, ворота №2. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду змінити, яким визнати за ОСОБА_4 право приватної власності по праву спадкування, після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 загальною площею 153,40 кв.м. житловою площею 104,0кв.м., який складається з коридорів площею 10,5 кв.м. і площею 10,9 кв.м., житлових кімнат площею 15,7 кв.м., 22,3 кв.м., 9.6 кв.м., 17.1 кв.м., 21.5 кв.м., 6.9 кв.м., трьох коридорів заг. пл. 10.50 кв.м., 10.9 кв.м., 5.8 кв.м., двох ванних кімнат заг.пл. 5.7 кв.м., 4.9 кв.м., котельні заг.пл. 2.7 кв.м., прихожа заг.пл. 19.8 кв.м. та господарчі споруди - сіни літ. «а», прибудови «а1», прибудова під літ. «Б», літня кухня під літ. «Д», прибудова до літній кухні під літ. «д», літня кухня під літ. «Ж», гараж під літ. «К», погріб під літ. «Е», сарай під літ. «Л», сарай під літ. «М», сарай під літ. «Н», вбиральня під літ. «О», огорожі №№ 1 і 3, ворота №2., посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її частково задовольнити.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Визнаваючи за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, суд вважав, що літера «Д» - літня кухня є самовільною будовою, між тим з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 володіла цією літній кухнею на підставі свідоцтва про право власності від 09 грудня 1966 року, виданого на підставі рішення Цебриківською селищною радою Великомихайлівського району Одеської області від 04 квітня 1966 року (а.с. 8 зворот, т.1).

Крім того, в матеріалах справи є генеральний план буд. АДРЕСА_1 від 01 жовтня 1966 року, де відображена літня кухня «Д» (а.с. 10, т.1), в справі Білгород -Дністровського міського бюро технічної інвентаризації за жовтень 1966 року літня кухня під літерою «Д» також зазначена, як частина будинку АДРЕСА_1 (а.с. 261-264,т.2).

З договору дарування від 01 грудня 1971 року вбачається, що ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_8 половину будинку АДРЕСА_1 з господарчими будівлями (а.с. 12-13) на земельній ділянки пл. 0,36 га (а.с. 14 т.1, а.с. 14, т.2).

В технічному паспорті на буд. АДРЕСА_1, виданому ОСОБА_7 в листопаді 1966 року значиться під №5 «Д» - літня кухня (а.с. 8,т.2), в експлікації Великомихайлівського бюро технічної інвентаризації літня кухня «Д» вказана на плані не як самовільно побудована (а.с. 9,т.2), в характеристиці будівель та споруд вказано, що літня кухня «Д» побудована у 1970 році (а.с. 10,т. 1), у виписці із господарської книги Цебриківської селищної Ради та витягу з земельно- кадастрової книги від 13 лютого 2007 року вказано, що ОСОБА_7 належить ? житлового будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці 0,15 га (а.с. 13,т.2, а.с.17,т.2).

За таких підстав, судова колегія вважає, що літня кухня під літерою «Д» належала ОСОБА_7 на праві власності, ця кухня увійшла до спадщини коли померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7, ОСОБА_8, який помер у 2010 році і належить ОСОБА_4 на праві власності, тому рішення в цій частині підлягає доповненню вказівкою, що літня кухня під літерою «Д» належить ОСОБА_4

Встановлюючи порядок користування земельною ділянкою, суд не врахував, що літня кухня під літерою «Д» знаходиться на земельній ділянки, яка надана для користування ОСОБА_4.

Між тим, другий варіант порядку користування земельною ділянкою передбачає, що межа між земельними ділянками проходе таким чином, що літня кухня під літерою «Д» знаходиться на земельній ділянки, яка передається ОСОБА_4 в користування (а.с.5, а.с. 12,т.3).

Інших варіантів визначення порядку користування земельною ділянкою, щоб літня кухня під літерою «Д» знаходилася на земельній ділянці власника ОСОБА_4 в матеріалах справи не мається.

Цей варіант передбачає забезпечення безперешкодного доступу до зовнішніх стін та конструкціям покрівлі, орієнтованим на земельні ділянки суміжних землекористувачів.

Твердження суду, що літня кухня під літерою «Д» є самовільним будівництвом суперечить вищезазначеним матеріалам справи, а посилання на технічний паспорт від 09 листопада 2006 року стосується будинку, який належав ОСОБА_6 (а.с. 31), а не ОСОБА_8 (ОСОБА_7).

Судові витрати, згідно ст. 88 ЦПК України, підлягають присудженню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В решті, судова колегія вважає рішення суду правильним, підстав для його скасування чи зміни не вбачає.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, ст.ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 частково задовольнити.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 29 травня 2014 року в частині визнання за ОСОБА_4 права приватної власності, встановлення порядку користування земельними ділянками, стягнення судових витрат скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 загальною площею 153,40 кв.м. і житловою площею 104,0кв.м., який складається з коридорів 1-1 площею 10,5 кв.м. і 1-2 площею 10,9 кв.м., кімнат 1-3 площею 15,7 кв.м. і 1-4 площею 22,3 кв.м., ванної 1-5 площею 5,7 кв.м., прихожої 2-1 площею 19,8 кв.м., коридора 2-2 площею 5,8 кв.м., ванної 2-3 площею 4,9 кв.м., котельні 2-4 площею 2,7 кв.м., кімнати 2-5 площею 9,6 кв.м., кімнати 6 площею 17,7 кв.м., кімнати 7 площею 21,5 кв.м., кімнати 8 площею 6,9 кв.м; та на господарчі споруди - сіни «а», прибудови «а1» і «Б», літню кухню «Ж», гараж «К», сараї «М» і «Н», вбиральню «О», огорожі №№ 1 і 3, ворота №2 та літню кухню під літерою «Д».

Встановити порядок користування земельною ділянкою, на який розташовані житлові будинки АДРЕСА_1

ОСОБА_4 виділити земельну ділянку площею 3427,5 м., розташовану з приляганням до лівої бічної межі, що включає, в тому числі площу зайняту належною частиною будинку та надвірною будовою. Вхід на виділену земельну ділянку ОСОБА_4 зберегти існуючий з боку вул. Пушкіна (Пушкінська) через ворота, які вбудовані у відгородженні фасадної межі.

ОСОБА_3 виділити земельну ділянку площею 3427,5 м., розташовану з приляганням до лівої бічної межі, що включає, в тому числі площу зайняту належною частиною будинку та надвірною будовою. Вхід на виділену земельну ділянку ОСОБА_3 зберегти існуючий з боку вул. Пушкіна (Пушкінська) через ворота, які вбудовані у відгородженні фасадної межі.

Межа, що відокремлює земельні ділянки особистого користування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 встановлена наступним чином:

- від фасадної межі земельної ділянки з точки розташованої з відступом 16,87 м. від лівої бокової межі по похилій лінії за існуючою огорожею № 5 до зовнішньої грані зовнішньої стіни прибудови літ. «а2»;

- поворот праворуч по зовнішній грані зовнішньої стіни прибудови літ. «а2» на всю довжину;

- поворот ліворуч по зовнішній грані зовнішньої стіни прибудови літ. «а2» на всю довжину і далі по зовнішній грані зовнішньої стіни прибудови літ. «а3» на всю довжину;

- поворот ліворуч по зовнішній грані зовнішньої стіни прибудови літ. «а3» до перетину з зовнішньою гранню зовнішньої стіни прибудови літ. «а4»;

- поворот праворуч по зовнішній грані зовнішньої стіни прибудови літ. «а4» на всю довжину;

- поворот ліворуч по зовнішній грані зовнішньої стіни прибудови літ. «а4» на всю довжину;

- поворот праворуч по зовнішній грані зовнішньої стіни будови літ. «Д» на всю довжину;

- поворот праворуч по зовнішній грані зовнішньої стіни будови літ. «Д» на всю довжину до зовнішньої грані стіни прибудови літ. «д»;

- поворот ліворуч по зовнішній грані стіни прибудови літ. «д» до кута зовнішньої стіни прибудови літ. «б»;

- поворот праворуч по зовнішній грані стіни прибудови літ. «б» на всю довжину;

- поворот ліворуч по зовнішній грані стіни прибудови літ. «б» на всю довжину і далі по зовнішній грані стіни будови літ. «Б1» на всю довжину;

- поворот ліворуч по зовнішній грані стіни будови літ «Е» на всю довжину;

- поворот праворуч по зовнішній грані стіни будови літ. «Е» на всю довжину;

- поворот праворуч по зовнішній грані стіни будови літ. «Е» довжиною 5,02 м;

- поворот ліворуч до кута зовнішньої стіни будови літ. «Г» далі по лінії продовження по зовнішній грані зовнішньої стіни будови літ. «Г» загальною довжиною 6,00 м.;

- поворот праворуч з кутом повороту 90є по прямій лінії довжиною 3,00 м. за напрямом до правої бокової межі земельної ділянки;

- поворот ліворуч з кутом повороту 90є по прямій лінії довжиною 13,50 м. за напрямом до задньої межі земельної ділянки;

- поворот праворуч за напрямом до правої бокової межі земельної ділянки довжиною 3,35 м.;

- поворот ліворуч по похилій лінії довжиною 7,87 за напрямом до задньої межі земельної ділянки;

- далі по прямій лінії довжиною 112,48 м. до перетину з задньою межею земельної ділянки до точки розташованої з відступом 15,71 м. від лівої бокової межі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати з оплати державного мита 320,35 грн., на інформаційно- технічне забезпечення - 15 грн., витрати на проведення експертизи 2203, 20 грн. та витрати на правову допомогу 600 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді Л.Є. Виноградова

С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко