Справа №22ц-651, 2008р. Головуючий в 1-й інстанції
Миргород B.C.
Категорія: 5 Доповідач - Цуканова І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року квітня місяця "16" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Цуканової І.В.
Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М.
при секретарі - Літвіновій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
Тимофійовича на рішення Вериславського районного суду
Херсонської області від 28 грудня 2007 року
за позовом,
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
ОСОБА_3
треті особи: ОСОБА_4
Бериславська державна нотаріальна контора
Херсонської області,
про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю та визнання недійсним, договору дарування житлового будинку,
встановила:
Зазначеним рішенням суду від 28.12.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи видно, що згідно свідоцтву про право власності, виданого виконкомом Отрадокам'янської сільської ради Вериславського району Херсонської області (далі рада) 13.03.1979 року ОСОБА_2належить житловий будинок з прилежними до нього будівлями і спорудами, розташований АДРЕСА_1 (далі житловий будинок) /а.с. 29/.
Згідно довідок виконкому ради разом з ОСОБА_2з 1935 року до 1973 року проживав її син, ОСОБА_1 /а.с. 10/.
Починаючи з 1961 року за цією не адресою проживала дружина позивача, ОСОБА_5, та їх діти, які значаться вибулими з 1971 року /а.с. 43/.
2
20.04.2007 року ОСОБА_4 за дорученням ОСОБА_2подарувала ОСОБА_6. житловий будинок, що знайшло своє відображення в державному реєстрі /а.с. 30, 31/.
Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не надав суду достовірних і належних доказів на підтвердження наявності у нього права спільної сумісної з ОСОБА_2власності на жилий будинок та неправомірність вчинення останньою договору дарування будинку ОСОБА_6.
Суд правомірно не прийняв до уваги твердження позивача про те, що внаслідок проведення відновлювально-ремонтних робіт житлового будинку, який було пошкоджено внаслідок пожежі, що сталася в 1963 році, він набув на нього право власності, поряд ізОСОБА_2., оскільки ці твердження не ґрунтуються на вимогах закону, зокрема, ЦК України 1963 року.
Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи, підтверджується дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка.
Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, при вирішенні спору суд помилково послався на Закон України «Про власність», який набрав чинності з 15.04.1991 року, і до спірних правовідносин, що виникли в 1979 році при оформленні за ОСОБА_2права власності на житловий будинок, не застосовується.
Відповідно, з рішення суду слід виключити посилання на зазначений закон.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Вериславського районного суду Херсонської області від 28 грудня 2007 року залишити без змін, виключивши з його мотивувальної частини посилання на Закон України «Про власність».
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.