|
У х в а л а ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
7 липня 2006 року м.Київ
Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 27 квітня 2006 року,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Нагірянської сільської ради Чортківського району про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та визнання незаконним розпорядження сільського голови від 1 грудня 2005 року, посилаючись на те, що працювала у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, розпорядженням сільського голови № НОМЕР_1 її незаконно було звільнено з роботи на підставі п.1 ст.41 КЗпП України, крім того, незаконним є також розпорядження № НОМЕР_2 про її звільнення за власним бажанням, оскільки такої заяви вона не подавала. Позивачка просила поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та скасувати розпорядження сільського голови від 1 грудня 2005 року.
Рішенням Чортківського районного суду від 7 лютого 2006 року позов задоволено.
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 27 квітня 2006 року зазначене рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правову допомогу скасоване і постановлене у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; в решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, додатково стягнувши із відповідача втрачений заробіток, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, витрат на правову допомогу та відмовляючи в задоволенні таких позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що звільнення позивачки було проведене із дотриманням норм трудового законодавства у зв'язку із грубими порушеннями нею трудових обов'язків, про які відповідачу стало відомо у листопаді 2005 року.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.
Доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення також не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Нагірянської сільської ради Чортківського району про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та визнання незаконним розпорядження сільського голови, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 27 квітня 2006 року.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України Ю.Л.Сенін