Судове рішення #390431
Україна

 

Україна

 АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

Справа № 22 -7443 від 2006р.                                                                                                                             Головуючий суддя у 1 -ій

Категорія-12                                                                                                                                                 інстанції - Залімська Н.В.

Доповідач - Поплавський В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2006 року колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого  -ГайдукВ.І.

суддів               - Дерев'янко О.Г., Поплавського В.Ю.

при секретарі - Колесніченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3.

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів про визнання недійсним дублікату державного акту про право приватної власності на землю, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акту в частині земельної ділянки, стягнення матеріальної та моральної шкоди, по зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки розірваним, зобов'язання прийняти кошти у зв'язку з розірванням договору, -

встановила:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним дублікату державного акту про право приватної власності на землю, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання частково недійсним державного акту на частину земельної ділянки, стягнення матеріальної та моральної шкоди, вказуючи на те , що у 1990 році вона з ОСОБА_1. отримала у спадщину домоволодіння по АДРЕСА_1. У 1999 році вони оформили свої права власності на землю: відповідно до державного акту про право власності на землю від 17 вересня 1999 року реєстр НОМЕР_1 ОСОБА_4. було приватизовано 0,0221 га землі по АДРЕСА_1; відповідно до державного акту про право власності на землю від 20 вересня 1999 року реєстр НОМЕР_2 ОСОБА_1. було приватизовано 0,0189 га землі по АДРЕСА_1.

4 листопада 1999 року згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом, ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_4 купила його частину земельної ділянки площею 0,0121 га.

У серпні 2005 року ОСОБА_4 дізналася, що 13 травня 2005 року ОСОБА_1, на підставі дубліката державного акту, без її відома, згідно договору купівлі-продажу, продав всю свою земельну ділянку, загальною площею 0,0189га ОСОБА_2, на підставі чого останній був виданий акт про право власності на земельну ділянку від 19 липня 2005 року.

ОСОБА_4 вважає договір від 13 травня 2005 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0121 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 - частково недійсним, бо він був укладений без її відома в той час коли вона є власником земельної ділянки площею 0,0121 га., що порушує її права, також просила визнати недійсним дублікат державного акту про право приватної власності на землю, що був виданий ОСОБА_1 в частині земельної ділянки НОМЕР_3, площею 0,0121га, визнати недійсним державний акт ОСОБА_2 від 19 липня 2005 року в частині земельної ділянки НОМЕР_8, площею 0,0121 га., просила зобов'язати уповноважений державний орган з реєстрації прав на землю - Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів привести дублікат державного акту на право приватної власності на землю у відповідність до оригіналу. Просила стягнути з відповідача ОСОБА_1. матеріальну шкоду у розмірі 500 грн. та моральну шкоду у розмірі 1700 грн.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4. про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки розірваним, зобов'язання прийняти кошти у зв'язку з розірванням договору, де вказав, що у ОСОБА_4 відсутній документ який вказує на набуття нею права власності на спірну земельну ділянку. Таким чином, укладення договору купівлі-продажу 4 листопада 1999 року ОСОБА_4. зі ОСОБА_1. про продаж частини земельної ділянки площею 0,0121 га, за адресою АДРЕСА_1, не передбачає набуття права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку. ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, тому просив суд визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки від 4 листопада 1999 року розірваним та повернути сторони у первісний стан, зобов'язати ОСОБА_4 прийняти кошти у розмірі 500 грн., що були отримані за договором.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено частково. Суд визнав недійсним дублікат державного акту про право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_1 в частині земельної ділянки НОМЕР_8, площею 0,0121га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Визнав недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2005 року (реєстровий НОМЕР_9), укладений між ОСОБА_1. та ОСОБА_2 в частині купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_8, площею 0,0121га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Визнав недійсним державний акт ОСОБА_2 від 19 липня 2005 року реєстровий НОМЕР_4 (бланк серія НОМЕР_5) в частиш земельної ділянки НОМЕР_8, площею 0,0121 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_2, ОСОБА_4. про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки розірваним, зобов'язання прийняти кошти у зв'язку з розірванням договору було відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідачів по первісному позову просив скасувати рішення суду та постановити нове про задоволення позовних вимог його довірителів, оскільки вважає, що судом при постановлені рішення було допущено порушення норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів не знаходить підстав передбачених ст.307-311 ЦПК України для задоволення апеляційних скарг.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, після смерті своїх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_1 набули права власності на відповідні частки домоволодіння АДРЕСА_1.

Відповідно до державного акту про право власності на землю від 17 вересня 1999 року реєстр НОМЕР_1 ОСОБА_4, було приватизовано 0,0221 га землі по АДРЕСА_1; відповідно до державного акту про право власності на землю  від  20   вересня   1999  року  реєстр  НОМЕР_6 ОСОБА_1  було приватизовано 0,0189 га землі по АДРЕСА_1.

4 листопада 1999 року згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 , реєстровий номер НОМЕР_7, ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_4 купила його частину земельної ділянки площею 0,0121 га. Тобто у ОСОБА_1 на праві власності залишилося 0,0189 - 0,0121 = 0,0068 га (6.8 соток) земельної ділянки на якій розташована його частина будівлі.

ОСОБА_1 при зверненні до Дніпропетровського міського УЗР з заявою про втрату свого оригіналу державного акту на право власності на землю від 20 вересня 1999 року реєстр про ці обставини не повідомив.

Таким чином, на підставі ст.ст.22,23 ЗК України районний суд прийшов до правильного висновку та визнав дублікат державного акту про право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_1. Недійсним в частині земельної ділянки НОМЕР_8, площею 0,0121 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Також є правильним та обґрунтованим висновок суду щодо недійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0121 га від 13 травня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки з 4 листопада J999 року ця земельна ділянка не знаходилася у власності ОСОБА_1.,

За таких обставин є недійсним і державний аку ОСОБА_2 від 19 липня 2005 року реєстровий НОМЕР_4 в частині земельної ділянки НОМЕР_8, площею 0,0121 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, оскільки з 4 лиспалда 1999 року власником цієї земельної ділянки є ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а зводяться до свого тлумачення норм матеріального права, що не може бути підставою для скасування правильного рішення.

Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3. відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2006 року залишити без змін.Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту постановления і може бути оскаржена до Верховного Суду України у 2-х місячний термін з моменту проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація