Справа № 11а-901 2007 р.                      Головуючий у 1 інстанції: Назаркевич М.М.

Категорія:  ст.202 ч.1 КК України                                       Доповідач:  Яременко О.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2007 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Яременка О.Д. Суддів: Галина В.П., Макарова Ю.М. З участю: прокурора Пайтри А.Г., адвоката ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Кам"янка-Бузького районного суду Львівської області від 01 червня 2007 р.

встановила:

Цією постановою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2

Який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ожидів Бузького району Львівської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, У  вчиненні  злочину, передбаченого ст.202  ч.1 КК України, направлено прокурору Кам"янка-Бузького району Львівської області для проведення додаткового розслідування.

Відповідно до постанови суду першої інстанції ОСОБА_2. органом досудового слідства пред'явлено обвинувачення в тому, що він, як приватний підприємець, будучи суб'єктом підприємницької діяльності - ПП „ОСОБА_2." в період з січня 2002 року по 01 листопада 2005 року, всупереч Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 року, здійснював господарську діяльність, а саме перевезення пасажирів наявним і закріпленим за ПП „ОСОБА_2." автомобільним транспортом без наявної в нього ліцензії на надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування ( крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), внаслідок чого за вказаний період часу незаконно отримав дохід в сумі 1237800 гривень.

Суд першої інстанції повернув справу прокуророві на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Ця неповнота досудового слідства згідно з постановою суду полягала в наступному:

- орган досудового слідства при розслідуванні даної кримінальної справи не врахував, що 19 жовтня 2006 року ОСОБА_2. було притягнуто до адміністративної відповідальності за безліцензійну діяльність ПП „ОСОБА_2." і період з 01.07.2003 р. по 01.11.2005 p.;

- орган досудового слідства не врахував суми, які були витрачені ОСОБА_2. на заробітну плату працівників, на паливо, ремонт автобусів;

- не були встановлені інші винні особи, які надавали ОСОБА_2. право на здійснення перевезення пасажирів в період з 01.01.2002 р. по 01.11.2005 р.

На постанову суду подано апеляцію прокурором. В апеляції прокурор покликається на безпідставність повернення справи на додаткове розслідування, зазначає, що виявлена судом неповнота досудового слідства може бути усунута в судовому засіданні, а тому просить постанову скасувати, а справу направити в суд на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання апеляції, думку адвоката про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без зміни, розглянувши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог кримінально-процесуального закону досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні така неповнота була встановлена, про що суд зазначив в своїй постанові.

Згідно із ч.1 ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні шляхом допиту нових свідків, проведенням додаткових чи повторних експертиз, витребуванням документів, давання доручень у порядку, передбаченому в ст.315-1 КПК України тощо.

Разом з тим, за змістом чинного законодавства проведення зазначених вище заходів допускається тільки за клопотанням сторін.

Таких клопотань в судовому засіданні від прокурора не надходило, що спростовує його доводи, викладені в апеляції.

Крім того, в ході досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України які перешкоджали суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Як видно із матеріалів справи кримінальна справа відносно ОСОБА_2. за ст.202 ч.1 КК України була порушена 29.07. та 29.12.2006 року слідчим СВ Кам"янка-Бузького РВ УМВСУ у Львівській області (а.с.1, 250).

Ця постанова була прийнята всупереч вимог КПК України посадовою особою, яка не мала на це права.

Відповідно до вимог ст.ст.111, 112, 425, 430 КПК України таке рішення могло бути прийняте виключно відповідним прокурором, який у випадку порушення ним кримінальної справи може скерувати справу для провадження досудового слідства. Таке рішення прокурора у справі відсутнє.

Відсутність постанови прокурора про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2. за ст.202 ч.1 КК України та постанови прокурора про визначення підслідності свідчить про істотне порушення вимог КПК України, яке виразилось у проведенні досудового слідства без порушення кримінальної справи, що є неприпустимим.

Наведене порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотним і перешкоджало судовому розгляду справи.

Викладене вище дає підстави колегії суддів відмовити прокурору в задоволенні його апеляції.

При додатковому розслідуванні справи необхідно виконати вимоги КПК України, які регулюють порядок порушення кримінальних справ цієї категорії та прийняти рішення по вимогам суду першої інстанції, зазначеним ним в постанові.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Кам"янка-Бузького районного суду Львівської області від 01 червня 2007 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни.