У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1

            Вироком Алчевського міського суду Луганської області від 13 червня 2005 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, судимого 25.01.2001 р. за ст.17, ч.3 ст.140 і ч.3 ст.140 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільненого 01.08.2003 р. умовно -достроко на - 1 рік 2 місяці й 21 день,  

засуджено за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі; ч.2 ст.185 КК України - на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України ОСОБА_1  визначено - 4 роки позбавлення волі, а згідно зі ст.71 КК України - 4 роки і 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 26 серпня 2005 р. апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у стані алкогольного сп'яніння 20.09.2004 р. у АДРЕСА_1, повторно, відкрито викрав майно ОСОБА_2 вартістю 595 грн. 02 коп.

Його також визнано винуватим у тому, що він у стані алкогольного сп'яніння 08.10.2004 р. у АДРЕСА_1, повторно, таємно викрав майно ОСОБА_3 вартістю 632 грн. 05 коп.

За змістом касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, посилаючись на  те,  що він не відкрито, а таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2, просить судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Як видно з касаційної скарги, ОСОБА_1 судові рішення щодо законності та обґрунтованості засудження й правильності кваліфікації його дій за ч.2 ст.185 КК України не оскаржив, а тому касаційний суд згідно зі ст.395 КПК України не повинен перевіряти їх у цій частині.

Що ж до тверджень засудженого ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те,  що він не відкрито, а таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_2, то вони є безпідставними.

Як убачається зі справи, ОСОБА_1 20.09.2004 р. уживав спиртні напої у магазині “ІНФОРМАЦІЯ_2” (АДРЕСА_2). За сусіднім столом відпочивав  ОСОБА_4, який зняв свій шкіряний піджак та повісив його на стілець і вийшов на вулицю випалити цигарку. Скориставшись відсутністю потерпілого та тим, що за ним ніхто не спостерігає,  ОСОБА_1 таємно викрав цей піджак, але на виході з магазину був помічений потерпілим. Не дивлячись на це, він продовжив свої злочинні дії, спрямовані на утримання викраденого, та втік.

            Такі дії ОСОБА_1 суд правильно кваліфікував за ч.2 ст.186 КК України, а тому підстав для скасування судових рішень і направлення справи на нове розслідування, про що йдеться у касаційній скарзі засудженого, немає.

Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, - 

У Х В А Л И Л А:

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

     С У Д Д І :

КОЛЕСНИК М.А.                 ВЕРЕЩАК В.М.            ЛАВРЕНЮК М.Ю.