У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 липня 2006 р. кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1

         Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17 листопада 2004 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, судимого: 10.06.1973 р. за ч.3 ст.193, ч.2 ст.140 і ч.3 ст.142 КК України - на 7 років позбавлення волі; 01.04.1982 р. за ст.17, ч.2 ст.140 і ч.2 ст.140 КК України - на 5 років позбавлення волі; 30.06.1988 р. за ч.2 ст.140 КК України - на 5 років позбавлення волі; 01.02.1995 р. за ч.4 ст.140 КК України - на 10 років позбавлення волі,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2005 р. апеляції засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок без зміни.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у стані алкогольного сп'яніння 11.07.2004 р. у м. Києві на грунті неприязних стосунків умисно вбив ОСОБА_3, завдаючи їй  множинні удари ногами у різні частини тіла.

За змістом касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність засудження, просить судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що необхідно відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються  дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку, і є обґрунтованими.

         Так, свідок - очевидець ОСОБА_4 показав, що 10.07.2004 р. за місцем свого проживання (АДРЕСА_1) він разом із ОСОБА_1 на кухні вживали алкогольні напої. У вечірній час до них приєднались ОСОБА_5 і ОСОБА_3. Між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виник конфлікт, у ході якого він повалив її на підлогу та наносив удари руками й ногами по різним частинам тіла й душив її. Побачивши це, він (ОСОБА_4) вийшов у кімнату і звідти чув, як ОСОБА_3 стогнала. Згодом ОСОБА_1 витягнув ОСОБА_3 із квартири, при цьому вона не подавала ознак життя. Повернувшись через годину ОСОБА_1 ліг спати. Вранці він побачив на кухні плями крові, які витер (а.с. 70-75).

         Зазначені показання підтвердила  свідок - очевидець ОСОБА_5, додавши до них, що конфлікт між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 стався на грунті того, що перший почав залицятися до останньої. Крім того, ОСОБА_5  показала, що коли ОСОБА_1 душив і бив ОСОБА_3, то вона зробила йому зауваження, за що отримала від нього удар тарілкою по голові й після цього одразу покинула квартиру ( а.с.76-80).

Такі показання - свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили на очних ставках із засудженим ОСОБА_1(а.с.90-98, 99-106)

         Показання цих свідків узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 (а.с. 168-170) та судово-цитологічної експертизи (а.с. 193-195).

         Даних, які дають підстави для обмови названими свідками ОСОБА_1, у справі немає, на них не вказує засуджений.

Отже, оцінивши наведені та інші докази по справі у їх сукупності, суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 за обставин, викладених у вироку,  вчинив умисне вбивство ОСОБА_3, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.115 КК України.

З огляду на викладене підстав для скасування судових рішень і направлення справи на нове розслідування немає.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.

Отже, передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.

     С У Д Д І :

КОЛЕСНИК М.А.                 ВЕРЕЩАК В.М.            ЛАВРЕНЮК М.Ю.