Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Буцяка З.І., Боймиструка С.В.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання заповіту нікчемним.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 вересня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту нікчемним відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на його незаконність, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи. Судом зроблені помилкові висновки, які не відповідають нормам матеріального права, в частині встановлення нікчемності (недійсності) заповіту з підстав порушення вимог щодо форми та порядку його посвідчення .

Вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що визнання факту нікчемності спірного заповіту не може бути предметом спору у судовому засіданні та зазначає, що позовна вимога про визнання факту нікчемності заповіту не заявлялася. Судом не враховано роз'яснення п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 та те, що між сторонами існує спір щодо нікчемності правочину.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В судове засідання належно повідомлені відповідач та її представник не з'явились, представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4 подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із участю в іншій справі що розглядається у м. Рівному. Відповідач про причини своєї неявки до суду не повідомила. За таких обставин, колегією суддів причини неявки відповідача та її представника в судове засідання визнано неповажними та прийнято рішення про розгляд справи у їх відсутності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Із матеріалів справи та мотивувальної частини рішення вбачається, що суд дійшов правильного висновку, що заповіт на користь ОСОБА_2 від 28 вересня 2013 року був складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення і у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 1257 ЦК України він є нікчемним, а тому на підставі ст.215 ЦК України визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з яким погоджується і апеляційний суд.

Разом з тим не можна погодитись з висновком суду, що факт нікчемності спірного заповіту не може бути предметом спору у судовому засіданні.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

З мотивувальної частини рішення вбачається, що судом встановлено нікчемність заповіту, однак резолютивна частина рішення в порушення вимог ст. 215 ЦПК України таких висновків не містить.

Враховуючи, що між сторонами існує спір з даного приводу, тому резолютивна частина рішення суду має містити вказівку про нікчемність заповіту.

Оскільки судом порушені норми процесуального права, рішення підлягає зміні.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст.215,216,1254,1257 ЦК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 вересня 2014 року змінити та викласти резолютивну частину в такій редакції:

«Встановити нікчемність заповіту посвідченого 28 вересня 2013 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 537.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 351 гривню 20 копійок судових витрат».

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: