АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 червня 2006р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матата О.В.

суддів Силки Г.І., Матвієнко Н.В.

з участю прокурора Смолюка Б.С.

засудженої ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м.Луцька Покидюка В.М. на вирок Луцького міськрайонного суду від 5 квітня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним вироком ОСОБА_1, АДРЕСА_1, судима 29 квітня 2005 року Луцьким міськрайонним судом за ст.ст.186 ч.І, 190 ч.2, 75, 76 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком випробування 1 рік, - засуджена за ч.2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.

Вироком вирішено долю речових доказів і судових витрат.

ОСОБА_1 визнана винною в тому, що діючи повторно, вона 21 грудня 2005 року в м.Луцьку за місцем проживання ОСОБА_2 під приводом зняття порчі з неї та її близьких, шляхом обману ввійшовши до неї в довіру, заволоділа належними потерпілій дублянкою вартістю 500 грн. та грошима - 250 грн. і 250 доларів США.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи, в апеляції просить скасувати вирок в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, посилаючись на те, що суд зобов'язаний призначити покарання у виді позбавлення волі особі, яка скоїла новий злочин під час випробування.

Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, прокурора, який її підтримав та засуджену, яка просила не позбавляти її волі, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляції без задоволення.

Справа №11-293 2006р.                                  Головуючий у 1 інстанції Ющук О.С.

ст. 190 ч.2 КК України                                  Доповідач Матат О.В.

Міркування прокурора про зобов'язання суду призначити особі покарання тільки у виді позбавлення волі у відповідності до п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» не стосуються зобов'язання суду у даній справі. У цій Постанові йдеться про визначення остаточного покарання за сукупністю вироків коли покарання за різними вироками повністю чи частково підлягають складанню.

ОСОБА_1 призначено судом покарання у виді штрафу відповідно до санкції закону, за яким її притягнуто до відповідальності.

Згідно вимог ч.З ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу виконується самостійно, за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає.

Оскільки ОСОБА_1 щиро розкаялася у злочині, позитивно характеризується за місцем проживання, має трьох неповнолітніх дітей і з врахуванням повного відшкодування заподіяних потерпілій збитків, - суд підставно обрав ОСОБА_1 покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію помічника прокурора м.Луцька залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 5 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Головуючий /-/ Матат О.В. 

Судді /-/ /-/       Силка Г.І., Матвієнко Н.В

О.В.Матат

Оригіналу відповідає:        

Суддя апеляційного суду