АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 червня 2006р.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матата О.В.

суддів Матвієнко Н.В., Оксентюка В.Н.

з участю прокурора Смолюка Б.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Турійського районного суду від ЗО березня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий 18 березня 2004 року Турійським районним судом за ч.2 ст. 189 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки,

- засуджений за ч.2 ст.289 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі і на підставі ст. 71 КК України шляхом приєднання до цього покарання частково невідбутого за попереднім вироком до відбування йому остаточно визначено 5 (п'ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

Його взято під варту з залу суду і зараховано йому в строк покарання час перебування під вартою з 13 по 24 лютого 2005 року.

Вироком вирішено долю речових доказів.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що діючи повторно 24 липня 2004 року на вулиці АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_2, зіштовхнув останнього з належного йому мотоцикла ІНФОРМАЦІЯ_2 К вартістю 1 тисяча грн. і незаконно заволодів цим транспортним засобом.

Не оспорюючи доведеності вини у вчиненому і кваліфікації його дій, засуджений ОСОБА_1 в апеляції просить скасувати вирок та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі. Він посилається на те, що при призначенні покарання суд не врахував думки з цього приводу потерпілого, добровільне відшкодування завданої йому шкоди, сприяння слідству та стан його здоров'я.

Справа №11-303 2006р.                                     Головуючий у 1 інстанції Хвіц Г.Й.

ст.289 ч.2 КК України                                      Доповідач Матат О.В.

2

Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, прокурора, який вважає, що апеляція не підлягає до задоволення, перевіривши доводи   апеляції,   колегія   суддів   приходить   до   висновку   про   необхідність залишення апеляції без задоволення і вироку щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Доводи апеляції про те, що при обранні покарання судом не враховано обставини, які давали підстави не позбавляти волі ОСОБА_1, спростовуються наступним.

Вироком ОСОБА_1 засуджено до мінімального покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.289 КК України. При цьому, враховано, що ОСОБА_1 обмежено осудний, добровільно відшкодував завдану потерпілому шкоду і останній просив не карати суворо ОСОБА_1

Раніше ОСОБА_1 звільнявся від покарання на підставі ст.46-1, ст.45 КК України 1960 року. У 2004 році щодо нього було застосовано ст.75 КК України. Випробування він не витримав і знов скоїв умисний злочин та ще й у стані алкогольного сп'яніння.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він сприяв слідству, не відповідають дійсності. Він не з'являвся по викликах, порушував умови невзяття його під варту, перешкоджав виконанню примусових приводів його до слідчого.

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст.ст.68, 71, 72 КК України і для застосування щодо нього ст.75 КК України колегія суддів не вбачає законних підстав.

Керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Турійського районного суду від 30 березня 2006 року щодо нього - без зміни.

Головуючий /-/ Матат О.В.

Судді /-/ /-/       Матвієнко Н.В., Оксентюк В.Н.

                                 О.В.Матат

Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду