Справа № 11 а-288 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Денисюк Р.С.
Ст. 286 ч. 1 КК України Доповідач Силка Г.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Хлапук Л.І.
суддів Матата О.В., Силки Г.І.
з участю прокурора Смолюка Б.С.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 4 квітня 2006 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України на 2 ( два) роки обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання судом, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомлятиме ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтиметься в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_3 25432 грн. 28 коп. у відшкодування матеріальних збитків.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Ковельського МТМО -583 грн. 93 коп. витрат на лікування ОСОБА_5 та в доход держави 94 грн. 15 коп. судових витрат, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він 23 вересня 2005 року біля 11 години, рухаючись по правій смузі проїзної частини в напрямку смт. Ратно по автодорозі Доманово-Ковель-Чернівці-Мамалига в с. Дубове Ковельського району мікроавтобусом «ІНФОРМАЦІЯ_2» р.н. НОМЕР_1 та здійснюючи маневр повороту вліво, побачивши автомобіль, який рухався по зустрічній смузі руху, в порушення вимог п.п. 10.1, 10.4, 12.3 Правил дорожнього руху, проявив недбалість та самовпевненість, не переконався в безпечності даного маневру, не надав перевагу в русі вищевказаному транспортному засобу, не зупинився і не пропустив його та не вжив будь-яких заходів для забезпечення безпеки руху, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем «ІНФОРМАЦІЯ_3» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого пасажиру мікроавтобуса ОСОБА_5 було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Дані наслідки знаходяться в прямому причинному зв'язку з порушенням правил дорожнього руху ОСОБА_2
В апеляції на вирок суду засуджений ОСОБА_2 вказує, що він засуджений необгрунтовано за відсутності будь-яких доказів його винності, неправильну оцінку окремих доказів, неповноту дослідження обставин справи та невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи.
ОСОБА_2 також зазначає про порушення його права на захист при проведенні відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_3 Просить вирок скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, пояснення засудженого і його захисника, які підтримали апеляцію, потерпілого ОСОБА_3, який просить апеляцію відхилити, думку прокурора про відхилення апеляції за безпідставністю та залишення вироку в силі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині відповідає доказам, зібраним по справі, яким суд дав належну оцінку.
Посилання ОСОБА_2 в апеляції на наявність протиріч, які не усунуті судом, односторонність дослідження доказів, неправильну оцінку окремих доказів, неповноту дослідження обставин справи та невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи є безпідставними і об'єктивно спростовуються сукупністю наявних доказів.
Про час, місце та обставини порушення ОСОБА_2 п.п. 10.1, 10.4, 12.3 ПДР, який керував мікроавтобусом «ІНФОРМАЦІЯ_2» і здійснюючи маневр повороту виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем «ІНФОРМАЦІЯ_3» під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, дав показання потерпілий ОСОБА_3 Він підтвердив, що 23.09.2005 року біля 11 години, керуючи автомобілем «ІНФОРМАЦІЯ_3» рухаючись в смт. Ратно в напрямку м. Ковеля біля села Дубового на його смугу руху виїхав мікроавтобус та почав робити маневр розвороту. Він не зміг об'їхати його, в результаті чого сталась ДТП, під час якої ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості. Він їхав із швидкістю 60-70 км/год., а маневр розвороту ОСОБА_2 почав виконувати за метрів 15-20 від його автомобіля.
з
Аналогічні показання ОСОБА_3 дав під час відтворення з ним обстановки і обставин події (а.с. 62-64).
Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила, що дійсно 23.09.2005 року біля 11 години вона знаходилась в маршрутному таксі, яким керував ОСОБА_2 Водій, виїхавши на зустрічну смугу руху почав робити розворот і в цей час в правому боковому склі вона побачила автомобіль, який рухався по цій смузі руху і через деякий час відчула сильний удар. В результаті ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Об'єктивність показань даних потерпілих стверджується протоколом огляду місця події від 23.09.2005 року та схемою до нього, з якого видно, що місцем зіткнення мікроавтобуса і автомобіля «ІНФОРМАЦІЯ_3» була смуга зустрічного руху мікроавтобуса «ІНФОРМАЦІЯ_2», на яку виїхав ОСОБА_2, здійснюючи розворот (а.с. 7-15).
Про те, що роблячи маневр розвороту ОСОБА_2 автобусом «ІНФОРМАЦІЯ_2» виїхав на зустрічну смугу руху, де і сталось зіткнення даного транспортного засобу з автомобілем «ІНФОРМАЦІЯ_3» під керуванням Кібуріса К., не заперечує і сам засуджений та ствердив свідок ОСОБА_6
Не заперечує ОСОБА_2 і те, що виїжджаючи на зустрічну смугу руху щоб зробити маневр розвороту він бачив автомобіль «ІНФОРМАЦІЯ_3», який рухався по цій смузі.
З висновку судово-автотехнічної експертизи НОМЕР_3 вбачається, що водій ОСОБА_2 повинен був діяти в даній дорожній ситуації відповідно до вимог п.п. 9.4; 10.1; 10.4; 12.3 ПДР. В даній дорожній ситуації при виявленні небезпеки для руху ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з мікроавтобусом під керуванням ОСОБА_2 (а.с. 96-98).
Про те, що в результаті даної ДТП потерпіла ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження підтверджується висновком судово-медичної експертизи (а.с. 42-43).
Вищенаведеними доказами спростовуються також посилання ОСОБА_2 в апеляції про порушення ПДР ОСОБА_3, в результаті чого трапилась ДТП і наступили вказані наслідки.
При перевірці справи не виявлено порушення прав ОСОБА_2 на захист, на що він вказує в апеляції. Зі справи видно, що відтворення обстановки і обставин події проведено з його участю (а.с. 65-69), а заяви, що він бажає бути присутнім при відтворенні обстановки і обставин події з потерпілим ОСОБА_3 засуджений не подавав.
Немає також підстав вважати обґрунтованими доводи апеляції про те, що судове слідство та судовий розгляд проводилися з порушенням чинного законодавства.
Справа розглянута повно та всебічно з дотриманням вимог чинного кримінально-процесуального законодавства. Порушень законодавства, які б істотно вплинули на правильність прийнятих рішень у справі не виявлено.
Встановлені судом конкретні обставини справи спростовують твердження в апеляції ОСОБА_2 про непричетність його до злочину, за який він засуджений.
Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення ним п.п. 10.1: 10.4; 12.3 ПДР, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, які наступили - спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_5, кваліфіковані правильно.
Призначене йому покарання відповідає ст. 65 КК України, характеру і ступеню суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, даним про його особу та обставинам, що пом'якшують покарання.
Підстав для скасування вироку із закриттям справи за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину, за який його засуджено, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду від 4 квітня 2006 року щодо нього - без зміни.
Головуючий /-/ Хлапук Л.І. Судді /-/ /-/ Матат О.В., Силка Г.І.
Оригіналу відповідає: Суддя апеляційного суду
Волинської області Г.І.Силка