Справа № 127/29100/13-к
Провадження №11-кп/772/562/2014
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Старинщук О. В.
Доповідач : Гончарук М. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2014 р. м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Гончарука М.М.,
Суддів: Паська Д.П., Пікановського Б.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора прокуратури м. Вінниці Кравчука П.В., потерпілої ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05 червня 2014 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Уладівка, Літинського району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, працюючого в науково-виробничому об'єднанні «ФОРТ» на посаді слюсара механо-складальних робіт, освіта середня-спеціальна, одруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян , що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Цивільний позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень та моральну шкоду в розмірі 2000 ( дві тисячі) гривень,
-за участю
секретаря Воронюк О.О.
прокурора Кузьміна С.В.
обвинуваченого: ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_3
законного представника ОСОБА_6 ,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком суду встановлено, що 14.06.2014 року близько 17:45 години перебуваючи в приміщені Центру первинної медико-санітарної допомоги № 6, що знаходиться за адресою: вул. Станіславського, 36, в м. Вінниці, між ОСОБА_4 та лікарем даного медичного закладу ОСОБА_3 виникло непорозуміння, під час якого ОСОБА_4 умисно завдав удару в обличчя ОСОБА_3, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження та в подальшому була госпіталізована до нейрохірургічного відділення міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в м. Вінниці. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1634 від 27.09.2013 року у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження: закрита черепно-мозгова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя справа, травматичний артрит лівого скронево-нижньощелепного суглобу, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та виникли від дії тупого твердого предмета.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції прокурор, який приймав участь в розгляді провадження судом першої інстанції та потерпіла подали апеляційні скарги, в яких просять вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення.
Потерпіла в свою чергу також просила збільшити стягувану з обвинуваченого моральну шкоду до розміру, який було заявлено в цивільному позові та становить 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Також, не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05 червня 2014 року, яким ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за ч. 2 ст.125 КК України - скасувати та постановити новий, яким виправдати ОСОБА_4
Відповідно до ст. 402 КПК України, заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження подані не були.
В судовому засіданні прокурор та потерпіла свої апеляційні скарги підтримали та заперечували проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.
Обвинувачений підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи осіб, які приймали участь у судовому засіданні, суд вважає, що апеляційна скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження , що спричинило короткочасний розлад здоров"я .
При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 заперечує свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Незважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4, його вина у вчиненні інкримінованого правопорушення в повному обсязі підтверджується зібраними по справі доказами, які є належними та допустимими і сумнівів у апеляційного суду не викликають, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.06.2013 р. відповідно до якого ОСОБА_3 повідомила про нанесення їй тілесних ушкоджень батьком ОСОБА_7 (а.с.72);
- випискою MKJI ШМД із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №12398, відповідно до якої у ОСОБА_3 виявлено закриту черепно-мозкову травму та струс головного мозку (а.с.75);
- висновком судово-медичної експертизи № 1634 від 27.09.2013 року згідно якого у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя справа, травматичний артрит лівого скронево-нижньощелепного суглобу, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, по давності могли бути спричинені 14.06.2013 р. та виникли від дії тупого твердого предмета.(а.с. 77-78). Таким чином, аналізуючи вище наведені докази в їх сукупності, суд приходить до переконливого висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження , що спричинило короткочасний розлад здоров"я , доведена повністю належними, допустимими, достовірними доказами, а тому його дії судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд першої інстанції, відповідно до ст. 65 КК України, належним чином врахував тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, який відносяться до невеликої тяжкості злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується по місцю проживання та роботи посередньо .
Таке покарання, суд визнає таким, яке відповідає меті покарання, яка визначена ст. 50 КК України та покарання, який визначив суд першої інстанції є виваженим та достатнім для виправлення обвинуваченого.
Колегія суддів вважає, що доводи потерпілої про збільшення моральної шкоди не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями ст.23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Судом першої інстанції всебічно , повно , об"єктивно досліджено докази а саме довідку Міської клінічної лікарні швидкої допомоги м. Вінниця № 01-26/2005 від 30.10.2013 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 перебувала на лікуванні в нейрохірургічному відділенні Міської клінічної лікарні швидкої допомоги м. Вінниця з 14.06.2013 р. по 01.07.2013 р., що судом було враховано в достатній мірі для вирішення питання стосовно стягнення з обвинуваченого моральної шкоди.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру морального відшкодування в сумі 2000 гривень, суд першої інстанції в достатній мірі урахував розмір спричинених моральних страждань ОСОБА_3 у зв'язку із спричиненням їй легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
За таких обставин, відповідно до ст. 1168 ЦК України колегія суддів вважає , що заявлені вимоги про збільшення моральної шкоди не підлягають задоволенню . Враховуючи зазначене , суд вважає за необхідне апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_3, прокурора Кравчука П.В. -залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду стосовно ОСОБА_4 - без змін.
Керуючись ст.ст ч.2ст 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляціний суд , -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скарги обвинуваченого ОСОБА_4 , прокурора Кравчука П.В. , потерпілої ОСОБА_3 , на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2014 року- залишити без задоволення.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2014 року -залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяця з дня її проголошення.
Судді:
з оригіналом згідно
суддя М.М. Гончарук