АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

№11 - кп/796/1110/2014 Головуючий першої інстанції - Зубець Ю.Г.

Категорія: ч.1 ст. 185 КК України Доповідач - Кепкал Л.І.

Ухвала

Іменем України

09 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

судді-доповідача КепкалЛ.І.,

суддів Верховець Т.М., Кияшка О.А.,

при секретарі Ковбі А.В.,

за участю прокурора Глиняного С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва Гоголя В.В. на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року, відносно обвинуваченого

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

В с т а н о в и л а :

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 1 КК України закрито у зв'язку із зміною обстановки.

Обґрунтовуючи таке рішення суд в ухвалі послався на те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин середньої тяжкості, в судовому засіданні вину визнав повністю, щиро розкаявся. Крім того, після вчиненого кримінального правопорушення у ОСОБА_4 народилася дитина та він працевлаштувався, що свідчить про те, що він перестав бути суспільно небезпечною людиною.

Не погоджуючись з даною ухвалою, прокурор Гоголь В.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність, просить скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор зазначає, що суд приймаючи рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з зміною обстановки в ухвалі не навів докази винності обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення та належним чином не вмотивував своє рішення.

Крім того, апелянт стверджує, що зміна обстановки, внаслідок якої особа, що вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною, може мати місце лише, коли умови її життя змінились таким чином, що позитивно впливають на неї, її статус свідчить, що вона не стане в подальшому вчиняти злочини. Однак, те, що у ОСОБА_4 народилася дитина та він працевлаштувався не свідчить про втрату ним суспільної небезпеки та неможливість вчинення аналогічних злочинів в подальшому у разі звільнення від кримінальної відповідальності.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Тобто, ст. 48 КК України, передбачає дві альтернативні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрату діянням суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки і втрату особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки.

Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Приймаючи рішення щодо ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, суд першої інстанції обґрунтував свій висновок тим, що після вчиненого злочину у ОСОБА_4 народилась дитина та він працевлаштувався, а тому перестав бути суспільно небезпечною особою.

Разом з тим, в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які підтверджують народження у ОСОБА_4 дитини, а, крім того, посилання в ухвалі як на підставу втрати суспільної небезпеки ОСОБА_4 на те, що він працевлаштувався, на думку колегії суддів, також не може свідчити про те, що він перестав бути суспільно небезпечною особою, оскільки з обвинувачення, зазначеного судом, вбачається, що злочин ОСОБА_4 вчинено саме під час виконання трудових обов'язків за попереднім місцем роботи.

Окрім того, вказаний закон про кримінальну відповідальність не може бути застосований з огляду лише на дані про особу ОСОБА_4, зазначені в ухвалі, зокрема, те, що він раніше не судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, в якому щиро каявся.

До того ж висновки суду про те, що ОСОБА_4 визнав вину у висунутому обвинуваченні і щиро розкаявся не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з журналу судового засідання вбачається, що саме у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вину не визнав, був встановлений повний порядок дослідження доказів, у відповідності до якого визначено допитати представника потерпілого, свідків, самого обвинуваченого та оглянути матеріали справи, звукозапис вищевказаної частини судового засідання взагалі відсутній. Не зафіксовано і в інших журналах судового засідання визнання ОСОБА_4 своє вини у кримінальному правопорушенні.

Крім того, ОСОБА_4 в судовому засіданні допитаний взагалі не був, і вищевказані обставини не були предметом дослідження суду першої інстанції.

Таким чином, судом першої інстанції не зазначені передбачені законом підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року « Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» роз'яснено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися, що діяння , яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним Кодексом. Тільки після цього можна постановити ( ухвалити) у визначеному КПК порядку судове рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ч 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З огляду на викладене, суд першої інстанції мав установити факт вчинення ОСОБА_4 злочину та передбачені законом підстави, що свідчать про можливість звільнення його від кримінальної відповідальності, і після цього ухвалити у визначеному кримінальним процесуальним законом порядку відповідне судове рішення.

Проте, вирішуючи питання про закриття кримінального провадження, суд першої інстанції вказані вимоги закону не виконав, на що обґрунтовано посилається в апеляційній скарзі прокурор, в зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції .

При новому судовому розгляді необхідно встановити , що діяння, у вчиненні якого висунуте обвинувачення ОСОБА_4, дійсно мало місце, що воно містить склад кримінального правопорушення і особа винна в його вчиненні, а також на наявність чи відсутність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 415, 418 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу заступника прокурорам.Києва Гоголя В.В. - задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року, якою кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 1 КК України закрито у зв'язку із зміною обстановки - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

__________________ _____________ _______________

Кепкал Л.І. Верховець  Т.М. Кияшко О.А.