22-ц/775/1388/2014(м)

264/6753/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Супрун М.Ю

суддів Мироненко І.П., Мальцевої Є.Є.,

при секретарі Одинцові Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2014 року,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2014 року у відкритті провадження у справі за вищезазначеним позовом ОСОБА_1 відмовлено.

Позивач не погодився з вказаною ухвалою та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати.

Сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, згідно з п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник адміністративно-правовий спір між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, а тому дана справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Згідно п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради в порядку цивільного судочинства, в якому зазначила , що є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і перебуває на обліку в УПтСЗН, де отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку у розмірі 130 грн. Посилаючись на те, що незаконними діями відповідача, які виразились у виплаті їй допомоги по догляду за дитиною в розмірі, що не відповідає чинному законодавству, керуючись ст.ст. 1166 - 1167, 1172-1174 ЦК України, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі недоотриманої допомоги за період з березня по червень 2014 року в сумі 4116,52 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 10000,00 грн. (а.с.17-20).

Справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 цього ж Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із змісту позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що відповідачем у справі є дійсно суб'єкт владних повноважень, однак позивачка просить відшкодувати їй завдану майнову та моральну шкоду, при цьому не оскаржує рішення, дії або бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення, а тому спір в даному випадку не є публічно-правовим.

Згідно до частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки, питання щодо відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди, а також моральної шкоди регулюються актами цивільного законодавства, зокрема, Цивільним кодексом України, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що цей спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства

За таких обставин, ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312,313-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30 липня 2014 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: