22-ц/775/1439/2014(м)
266/1621/13-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Супрун М.Ю
суддів Мироненко І.П., Песоцької Л.І.,
при секретарі Одинцові Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», державного підприємства «Адміністрація морських портів України», державного підприємства «Маріупольський державний торговельний порт», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що спричинені дорожньо-транспортною пригодою
за апеляційною скаргою державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 серпня 2014 року, -
в с т а н о в и в :
Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 серпня 2014 року вищезазначений позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 50 000,00 грн, судові витрати в розмірі 700,85 грн, а всього - 50 700,85 грн.
Стягнуто з державного підприємства «Адміністрація Морських Портів України» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди в сумі 34 395,54 грн, у відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн, судові витрати в розмірі 646,94 гривень, а всього - 45 042,48 грн. В решті позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, державне підприємство «Адміністрація морських портів України» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та ухвалити нове з урахуванням доводів апеляційної скарги. При цьому відповідач зазначив, що суд першої інстанції не з'ясував, чим підтверджується факт заподіяння позивачці моральної шкоди, за яких обставин чи якими діями вона заподіяна та з чого виходила ОСОБА_1, оцінюючи свої моральні страждання.
Представник державного підприємства «Адміністрація морських портів України», Ямпілець Ю.Г., діюча за довіреністю, апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Представник позивачки - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін
Представник державного підприємства «Маріупольський державний торговельний порт» Пефті О.К., діючий за довіреністю та третя особа ОСОБА_2 не заперечували проти задоволення апеляційної скарги
Представник приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що 08 січня 2013 року о 13.00 годині водій державного підприємства «Маріупольський державний торговельний порт» ОСОБА_2 , керуючи автомобілем УАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить зазначеному підприємству, рухаючись по другорядній дорозі по вул. Бакінській в м. Маріуполі, а порушення вимог п. 16.11 ПДР України, не надав перевагу автомобілю Hyundai з державним номерним знаком НОМЕР_2, який належить позивачці і знаходився під її керуванням, в результаті чого трапилося зіткнення автомобілів, які отримали пошкодження (а.с. 7, 9).
Згідно висновку експерта № 36 від 14 травня 2014 року, матеріальна шкода, яка спричинена володільцю автомобілю Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_2, на момент дорожньо-транспортної пригоди складає 84395,54 грн.(а.с.159-179)
Постановою судді Приморського районного суду міста Маріуполя від 07 лютого 2013 року ОСОБА_2 був визнаний винним в даній дорожньо-транспортній пригоді та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. (а.с.9).
На час вказаної дорожньо-транспортної пригоди, згідно полісу № АВ/6578646 від 02.04.2012 року цивільна відповідальність власника транспортного засобу УАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 державного підприємства «Маріупольський державний торговельний порт» була застрахована в приватному акціонерному товаристві «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА». Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну, згідно вказаного поліса, складає 50000,00 грн, а за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю -100000,00 грн, франшиза - 0 грн. (а.с.10)
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з настанням страхового випадку, стягненню зі страхувальника на користь потерпілої особи підлягає страхове відшкодування в межах ліміту, передбаченого укладеним між сторонами договору страхування, а враховуюче те, що винна в дорожньо-транспортній пригоді особа управляла джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела - державним підприємством «Маріупольський державний торговельний порт», правонаступник зазначеного підприємства - державне підприємство «Адміністрація морських портів України» повинно відшкодувати ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Крім того, оскільки позивачці у зв'язку із пошкодженням автомобілю були заподіяні душевні страждання, суд стягнув з державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду.
Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Так, у відповідності до приписів ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
На підставі ч. 1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Суд першої інстанції врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано стягнув зі страховика - приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 страхову виплату в межах ліміту, передбаченого укладеним між сторонами договору страхування, а різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою - з державного підприємства «Адміністрація морських портів України», яке є правонаступником володільця транспортного засобу, яким керувала винна в дорожньо-транспортній пригоді особа.
Згідно ч.1., п.3 ч. 2, ч.3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Стягуючи моральну шкоду з державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь позивачки, суд першої інстанції, у відповідності до вимог закону, виходив з того, що пошкодження майна ОСОБА_1 привело її до моральних страждань, оскільки вона об'єктивно була вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував характер страждань, їх обсяг, тривалість, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості обґрунтовано стягнув на корись ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд першої інстанції навів в рішенні відповідні мотиви.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до переоцінки доказів по справі, не дають підстав для встановлення неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду, обґрунтовано викладені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні даної справи судом першої інстанції правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржуване рішення суду першої інстанцій без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» відхилити.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: