22-ц/775/1380/2014(м)
265/9415/13-ц
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Супрун М.Ю
суддів Мироненко І.П., Сороки Г.П,
при секретарі Брежнєві Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення індексації заробітної плати, компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 серпня 2014 року
в с т а н о в и в :
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 серпня 2014 року вищезазначений позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі: ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь») на користь позивача індексацію заробітної плати за період з 1 березня 2003 року по 1 жовтня 2005 року в розмірі 44,76 грн, компенсацію за період з 1 березня 2003 року по 1 жовтня 2005 року в розмірі 61,12 гривень, а всього 105,88 гривні. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зокрема, посилається на те, що суд узяв до уваги розрахунок індексації та компенсації відповідача, при цьому не дав належної оцінки розрахунку, який був наданий нею, не навів обґрунтування його відхилення.
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Представник відповідача Бузівська Н.М., діюча за довіреністю, в судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка з 30 травня 1974 року по 31 грудня 2009 року працювала в ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» на різних посадах (а.с.4-5).
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з доведеності підстав для стягнення з відповідача індексації по заробітній платі за період з березня 2003 року по липень 2006 року, яка не була своєчасно сплачена позивачці, що тягне за собою відповідальність відповідача у вигляді сплати працівникові компенсації за затримку виплати цих сум недоплаченої частини заробітної плати. Разом з тим, суд дійшов висновку, що доказів наявності підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 індексації заробітної плати з компенсацією за несвоєчасність цієї виплати після липня 2006 року позивачем не надано.
Такі висновки суду першої інстанції є правильними та відповідають обставинам справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 33 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції від 1 січня 2003 року), згідно з нормами ст. ст. 1, 2 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Згідно до ч. ч. 1-4 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101%. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
На підставі ч. 5 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», в разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. 1-1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з 6 березня 2003 року (дати опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Крім того, за ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (1 січня 2001 року).
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед яких, крім іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Структуру заробітної плати визначено статтею 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата, зокрема, це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.
Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з п. п. 2.2.7 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5.
Таким чином, суми індексації заробітної плати та компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати є складовими частинами заробітної плати (додатковою заробітною платою).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, повно, всебічно та об'єктивно перевірив доводи сторін, надані ними докази, дав їм належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту порушення відповідачем законодавства в частині невиплати позивачеві індексації заробітної плати в сумі 44,76 грн. за період з 01 березня 2003 року по 01 жовтня 2005 року, що є підставою для стягнення з підприємства на користь позивача компенсації у зв'язку з порушенням строків її виплати, розмір якої за період з 01 березня 2003 року по 01 жовтня 2005 року становить 61,12 грн.
В рішенні повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
В основу рішення суд обґрунтовано поклав розрахунок заборгованості з індексації та компенсації заробітної плати, наданий ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», оскільки в ньому наведені основні показники, з яких було обраховано коефіцієнт індексації, зокрема, вказівка базових місяців, з яких було обраховано суму індексації. При цьому розрахунки відповідача підтверджуються довідкою ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» про розмір встановленої тарифної ставки ОСОБА_1 за період з січня 2003 року по грудень 2009 року, де зазначено у відсотковому вираженні підвищення заробітної плати позивача у порівнянням з приростом за відповідний період індексу інфляції, внаслідок чого базовими місяцями за спірний період визначені грудень 2003 року, квітень 2004 року, червень 2004 року, січень 2005 року, березень 2005 року, червень 2005 року та інші. (а. с. 84-85).
Про підвищення заробітної плати або преміювання працівників ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» свідчать надані відповідачем суду постанови Генерального директора і профспілкового комітету ПАТ «МК»Азовсталь» за № 68/68 від 23 грудня 2003 року, № 21/21 від 27 квітня 2004 року, № 27/27 від 2 липня 2004 року, №1/1 від 6 січня 2005 року, 12/2 від 6 січня 2005 року, № 30/30 від 22 червня 2005 року, № 43/43 від 1 листопада 2005 року (а. с. 111-123).
У відповідності з вимогами ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57- 60 ЦПК України; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір і що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Прийнятий до уваги судом першої інстанції розрахунок індексації та компенсації у зв'язку з затримкою її виплати позивачем не спростований належними і допустимими доказами. В наданому ОСОБА_1 розрахунку сум індексації не зазначені базові місяці, починаючи з яких відбувався розрахунок коефіцієнту індексації для нарахування суми індексації, що підлягала виплаті; невірно визначені індекси споживчих цін для визначення суми індексації та відповідно величини приросту індексу споживчих цін для визначення суми індексації. Крім того, позивачкою суду не було надано повноважень особи, яка призвела розрахунок щодо можливості проводити дослідження в сфері економіки, а також взагалі не було підтверджено її кваліфікації. Клопотань про призначення судової економічної експертизи сторонами на заявлялось.
З урахуванням наведеного, судом першої інстанції наданий ОСОБА_1 розрахунок сум індексації обґрунтовано був не прийнятий до уваги, при цьому суд в рішенні мотивував відхилення цього доказу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачці належить більша сума індексації та компенсації, що підлягає стягненню з відповідача, ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду сторонами не надано, відсутні підстави вважати розрахунок заборгованості, наведений судом в рішенні, таким, що суперечить вимогам вищенаведених правових норм.
Доводи апеляційної скарги позивача не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: