донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

 

19.01.2009 р.                                                                          справа №7/102

 

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 

головуючого:

Стойка  О.В.

 

суддів

Діброви  Г.І. , Шевкової  Т.А.

 

 

за участю представників сторін:

 

від позивача:

ЛастовецькийВ.В. за довіреністю,

 

від відповідача:

ОСОБА_1 за довіреністю,

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких  електричних  мереж, м.Донецьк

 

 

на рішення (ухвалу) господарського суду

Донецької області

 

 

від	28.10.2008 року

 

 

по справі

№7/102 (Кододова О.В.)

 

 

за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі Донецьких  електричних  мереж, м.Донецьк

 

до	Приватний підприємець ОСОБА_1 м.Донецьк

 

про	стягнення суми недоврахованої електроенергії нарахованої за актом у розмірі 25584,13грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 

У червні 2008 року до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" в особі Донецьких  електричних  мереж, м.Донецьк (позивач) із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (відповідач) про  стягнення суми недоврахованої електроенергії нарахованої за актом у розмірі 25584,13грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.11.2008р. у задоволенні  позовних  вимог  відмовлено у  зв»язку  з необгрунтованістю.

Позивач, не погодившись із рішенням  господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та  прийняти  нове  рішення, яким задовольнити  позовні  вимоги  у  повному  обсязі.

           В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що суд порушив  норми  матеріального  та  процесуального права, а   висновки  суду не відповідають  обставинам  справи.

          Позивач   в   судовому засіданні   надав  пояснення,  в  яких  підтримав  доводи  апеляційної  скарги. 

Відповідач   вважає  рішення  суду  законним  та  обґрунтованим.

 Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню, виходячи із наступного.

Як  вбачається з матеріалів  справи представниками  позивача на  об»єкті  відповідача, що  розташований у м.Донецьку по вул. П.Поповича, 33   було здійснено  перевірку  дотримання   відповідачем Правил  користування  електричною  енергією від 22 листопада 2006 року N 1497  в  редакції, що  діяла  на  момент  перевірки (далі  Правила).

В  результаті  проведеної  перевірки представниками  позивача  було  складено  акт №025529 від 09.11.07р. про  порушення  відповідачем  Правил,  в  якому  зазначено, що   відповідач  здійснив  порушення п.6.40 Правил, а  саме «самовільне  підключення токоприймачів до  мережі електропередавальної  організації». При  ретельному  описі  порушення  зазначено: бездоговірне  користування електроенергією,  підключення  виконано кабелем 4Ч4 мм.кв. (алюміній).

Із  змісту спірного  акта вбачається, що  при  проведені перевірки  був  присутній   ОСОБА_1., яким  було  підписано  зазначений акт.

Відомостей  стосовно  характеру    об»єкта, що   був  перевірений  позивачем за  вказаною  в  акті  адресою, цей акт  не  містить,  місце самовільного  підключення також  не  конкретизоване.

Відповідно  до ст. 27  Закону  України «Про електроенергетику»правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.  Одним із  видів  такого  правопорушення  є самовільне підключення до об'єктів електроенергетики.

Вимогами  цієї  статті визначений  перелік осіб, що встановлюють  факт  правопорушення та  застосовують   міри  відповідальності,   зокрема,  Національна комісія регулювання електроенергетики України, державні інспектори з експлуатації електричних станцій і мереж, державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.

Позивач  до   зазначених  осіб не  відноситься.

Частиною  11   цієї  норми, встановлено, що Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такої  методики  Кабінетом Міністрів України на  теперішній  час  не  затверджено, але відповідно до п.4 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" затвердженого Постановою КМУ від 08.02.2006 року, обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії,  затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656 (далі-Методика). 

Відповідно  до  приписів п.2 Методики, вона   застосовується, зокрема,  у  разі  виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до мережі електропередавальної організації (субспоживачем до мереж основного споживача).

На засіданні  комісії  позивача   було розглянуто  вказаний акт  та складено Протокол №351  від  05.12.2007р., в якому викладено рішення про   здійснення нарахування відповідно до п.2.1.7. Методики   об'єму  електроенергії, недоврахованої  внаслідок  порушення  споживачем Правил  користування  електричною  енергією, за  період з  10.11.06р. по 21.11.07р. Вартість  недоврахованої  електричної  енергії  визначено  в  розмірі  25584 грн.

          Позивачем  було  виставлено  відповідачу  рахунок-фактуру №9001 від 05.12.07р. на  суму 25584 грн.,  який  останнім  сплачено  не   було.

          Отже  предметом позовних  вимог  позивача  є  вимоги  про  стягнення  суми недоврахованої  електричної  енергії по  акту в  розмірі 25584 грн. за  період без облікового  споживання  електроенергії внаслідок самовільного  підключення  токоприймачів  до  мережі  позивача.

         

Відповідач  проти   здійсненого ним порушення заперечує  та  посилається  на  те, що   він користується  приміщенням  на  підставі  договору  оренди від 01.04.07р., який  укладено  з ОСОБА_2 при цьому  електрична  енергія вже  постачалась та  обліковувалась у  відповідному  приладі  обліку  приміщення на  момент отримання  його  в  користування.

Також  відповідач  пояснив, що   у  вересні  2007р. він  звернувся  до  позивача  з  пропозицією   укласти договір  на  постачання  електричної  енергії  в    приміщення, що  ним  орендується,  однак  внаслідок  цього  звернення - 09.11.07р.  в  спірному  приміщенні  позивачем   було  проведено  перевірку  та  складено  акт  про  порушення  Правил. Зазначений факт  представником  позивача  не  заперечується.

Судом  першої  інстанції встановлено та  сторонами не  оспорюється, що  відповідач  орендує  спірне  приміщення  з 01.04.07р.

На  спірний  об»єкт постачання  електричної  енергії  здійснювалось за договором  на  постачання  електричної  енергії №3822 від 15.08.02р., що  був  укладений  з  попереднім  власником  приміщення - ОСОБА_3.

Спірне  приміщення   неодноразове відчужувалось  та  на  спірний  момент знаходиться  у  власності  орендодавця відповідача.

Позивачем  доказів    припинення  електропостачання на  спірний  об»єкт за  вищенаведеним  договором, що  був  укладений  з ОСОБА_3. не  надано, тому  доводи позивача про  самовільне  підключення  токоприймачів  до  мережі  позивача за  вказаною  адресою  є  безпідставними.

Відповідно до приписів п.6.18 Правил  у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів. З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Аналогійна  редакція  цієї  норми Правил діяла  і  на  момент укладення договору на  енергопостачання за  спірною  адресою.

Посилання  позивача  на  те, що  ОСОБА_3.  не  повідомив  його   про  відчуження  приміщення, судовою  колегією  до  уваги  не  приймаються,  оскільки  вони  не  стосуються  предмету  спору та  не  спростовують  доводів  відповідача.

Крім того,  доводи  позивача про те, що діяльність  на  спірному  об»єкті  не  здійснювалася,  (ним  були  складені  акти  перевірки  та  технічного  стану  електроприладів  споживача від 11.12.02р., 13.12.02р. та 02.01.03р.)   та    оплата   за  спожиту  електричну  енергію  по  зазначеному  об»єкту  відсутня з 2002р., свідчать  про  те, що   позивач  на  свій  господарський  ризик  здійснював  постачання  електричної  енергії   на  спірний  об»єкт.

На  підставі  вищенаведеного  судова  колегія  вважає, що позивачем  не  доведено факту  відсутності постачання  електричної енергії на  спірний  об»єкт, а  тому і твердження  про  самовільне  підключення  відповідачем  електроустановок   до  мережі  позивача, є  безпідставним. Отже    акт №025529 від  09.11.07р. не  може  бути  прийнятий  у  якості  доказу   правопорушення  відповідача  та служити  підставою  до  нарахування спірної  суми  недорахованої  електричної  енергії.

За таких підстав   висновок  суду   першої  інстанції   про відмову  у  задоволенні   позовних вимог є  законним  та  обґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від    18.11.08 року по справі №7/102  ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої  інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги   відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі  Донецьких  електричних  мереж, м.Донецьк залишити без задоволення.

Рішення  господарського суду Донецької області від  18.11.08 року по справі №7/102  залишити без змін.

 

Головуючий          О.В.  Стойка

 

Судді:          Г.І.  Діброва

 

          Т.А.  Шевкова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС