Справа №22-4301/06 р.                                            Головуючий у 1 інстанції - Кутья С.Д.

Категорія-15                                                                Доповідач-    Зінов'єва А.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1 червня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді:                        Бугрим Л.М

суддів:                                                        Олєйникової Л.С.

Зінов'євої А.Г.

при секретарі:    Андрусішиній М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого на підставі довіреності від імені ОСОБА_2, на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 7 лютого 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" про стягнення страхової виплати та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 7 лютого 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення страхової виплати, пред'явлених до страхової компанії було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, представник позивача приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просив направити справу на новий судовий розгляд.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що суд при розгляді справи не дав належної оцінки наданим доказам і не притягнув до участі в якості сторін ДП „Донецький облавтодор" ДАК „ВАТ „Автомобільні дороги України", оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася із-за бугристої поверхні дороги і відсутності дорожнього знаку, який би вказував на ці недоліки. Крім того, суд не прийняв до уваги тих обставин, що в районі дорожні-транспортної пригоду відсутній медичний заклад, не допитав з цього приводу в якості свідків робітників ДАЇ і не викликав до судового засідання спеціаліста-товарознавця.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.

При розгляді справи судом було встановлено, що 13 квітня 2004 р. між сторонами було укладено договір страхування автомобілю "ІНФОРМАЦІЯ_1", держзнак НОМЕР_1, який належить позивачу на праві власності. Згідно умов договору, ним було зроблено страховий внесок у розмірі 2214 грн. 50 коп. 22 вересня 2004 р. у результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований автомобіль і згідно висновку експертизи, вартість ремонтно-поновлювальних робіт складає 3365 грн. 71 коп. Оскільки позивачем не було надано відповідних

документів, зокрема довідки відповідного зразку медичного закладу про відсутність у водія алкогольного сп'яніння, у виплаті страхового відшкодування позивачу було відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 13.1 договору добровільного страхування взаємного транспорту, укладеного 13 квітня 2004 між сторонами, визначено перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків, одним з яких являється медична довідка встановленої форми про відсутність (наявність) водія, що керував транспортним засобом в момент дорожньо-транспортної пригоди, сп'яніння будь-якого виду.

При підписанні договору позивача було ознайомлено з його умовами і він його підписав, між тим при виникненні дорожньо-транспортної пригоди покладені на нього обов'язки не виконав, медичного освідчення не пройшов і довідку не надав.

Таким чином, суд обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи представника позивача про те, що суд не притягнув до участі у справі ДП „Донецький облавтодор" ДАК „ВАТ „Автомобільні дороги України", оскільки вони безпідставні. Як вбачається з матеріалів справи до вищевказаної організації позовні вимоги не пред'являлися, питання ставилося про стягнення страхового відшкодування за договором, тоді як ДП „Донецький облавтодор" ДАК „ВАТ „Автомобільні дороги України" стороною за договором не являється.

Рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого на підставі довіреності від імені ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Ворошиловского районного суду м. Донецька від 7 лютого 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в

касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня

набрання чинності.