Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Ковальчук Н.М., Боймиструка С.В.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 вересня 2014 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 27 листопада 2007 року відмовлено у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають вимогам закону.

Вважає, що висновки суду є необґрунтованими, оскільки не були враховані вимоги ч. 3 ст. 267 ЦК України згідно якої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення проте, судом не взято до уваги відсутність таких заяв зі сторони відповідача.

Судом залишено поза увагою, що позовна давність не пропущена, оскільки такі відносини мають триваючий характер відповідно до п.9.12 Умов і правил та строку дії картки по грудень 2011 року, а тому строк позовної давності спливає лише 01.01.2015 року.

Просить рішення скасувати і ухвалити нове яким позов задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений передбачений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом.

У спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна.

Судом встановлено, що 27 листопада 2007 року між сторонами був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Позивач виконав умови договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих зобов'язань, станом на 30.06.2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 6932,94 грн.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач в судовому засіданні суду першої інстанцій участі не брав і заяву про застосування строку позовної давності до ухвалення рішення місцевого суду не подавав, а тому у суду не було правових підстав для застосування такого строку.

Крім того, із заяви (а.с.10) вбачається, що термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії платіжної картки. Строк дії кредитної картки НОМЕР_1 встановлений до грудня 2011 року включно. (а.с.45)

Таким чином, сторони встановили як строк дії договору - з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів.

Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Крім того, у відповідності до правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року №6-126цс13, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України, пункт 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою частиною 11 статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

Враховуючи, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст..ст.257,267, 526, 1064 ЦК України колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" задовольнити.

Заочне рішення Дубенського міськрайонного суду від19 вересня 2014 року скасувати.

Позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" 6932,94 грн. заборгованості за кредитним договором, що складається: 1503,46 грн. заборгованості по кредиту, 3123,03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1500,12 грн. заборгованості по пені та комісії за користування кредитом та штрафу: фіксована частина - 500 грн., процентна складова - 306,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" 365,40 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий :

Судді: