АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 -921 -2006 Головуючий у 1 -й інстанції: Значок І.С.
Категорія: ст. 186 ч.2 КК України Доповідач: Пустовар М.Л.
У X В АЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючої Погорелової Г.М.,
суддів Салтовської І.Б., Пустовара М.Л.,
за участю прокурора Кириленка Є.В.,
засудженого ОСОБА_1,
21 грудня 2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського райсуду м. Миколаєва від 12 жовтня 2006 року, яким:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий 15.08.2002 р.
Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК
України до 1 року позбавлення волі. Звільнився 04.06.2003 р. за відбуттям
покарання;
засуджений:
· за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
· за ч. З ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено до відбуття - 4 роки позбавлення волі;
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимий;
- засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;
Відповідно до ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і зобов'язаний з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання;
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимий;
- засуджений за ч. З ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
Відповідно до ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і зобов'язаний з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання;
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий: 1).
15.12.1994 р. Жовтневим райсудом Миколаївської області за ст.86-1 КК
України (1960) до 6 років позбавлення волі. Звільнився 08.09.1998 р. за
амністією; 2). 15.05.2002 р. Новоодеським райсудом Миколаївської області за
ч. З ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. Звільнився 31.05.2005 р. за
відбуттям покарання;
- засуджений за ч. З ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
Постановлено стягнути із засуджених відшкодування завданих збитків у солідарному порядку: із ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь ТОВ "Нафта" - 8000 грн.; із ОСОБА_4, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 - 12714 грн.; із ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь ТОВ "Техно НЖОЛЬ" - 3326,98 грн; із ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь ТОВ СИК "Арка Телеком Инжинирирг" - 6029,25 грн.
За вироком ОСОБА_4 і ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 22 квітня 2005 року, о 1-й годині ночі, вони, за попередньою змовою між собою, зламавши двері, проникли у приміщення ТОВ "НАФТА", розташованого у м. Миколаєві по вул. Новозаводській, 34-а, звідки таємно викрали майно товариства, загальною вартістю 8000 грн.
19 вересня 2005 року, о 1-й годині ночі, ОСОБА_4,ОСОБА_2 і ОСОБА_1, за попередньою змовою між собою, зламавши двері, проникли у приміщення ЧП ІНФОРМАЦІЯ_5, звідки таємно викрали майно, належне потерпілій ОСОБА_5, загальною вартістю 12714 грн.
У період з 21-го по 24 жовтня 2005 року, біля 1 години ночі, ОСОБА_4 і ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, зламавши двері проникли у приміщення ТОВ "Техно ШКОЛЬ", розташованого у м. Миколаєві по вул. Новозаводській, 34-6, звідки таємно викрали майно товариства, загальною вартістю 3326,98 грн.
25 грудня 2005 року, біля 1 години ночі, ОСОБА_4 і ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, зламавши двері проникли у приміщення ТОВ СИК "Арка Телеком Инжинірінг", розташованого у м. Миколаєві по вул. Новозаводській, 34-6, звідки таємно викрали майно товариства, загальною вартістю 6829,25 грн.
1 лютого 2006 року, біля 19 години, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2, знаходячись між будинками №№ 22/1 і 22/2 по вул. К.Маркса у м. Миколаєві, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, відкрито заволоділи майном ОСОБА_6, вартістю 445,25 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене покарання, застосувавши до нього положення ст.69 КК України.
Посилається на своє щире каяття, погашену судимість, стан здоров'я (психічні вади), наявність роботи до арешту, утримання неповнолітньої дитини та дідуся і бабусі похилого віку.
Іншими учасниками процесу апеляцій на вирок не подано.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Винність ОСОБА_1 у визнаному судом обвинуваченні за обставин, викладених у вироку, підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами. Встановленим фактичним обставинам справи та зібраним доказам судом дана належна оцінка. Дії засудженого правильно кваліфіковані за ч. З ст. 185 та ч.2 ст. 186 КК України.
У цій частині вирок апелянтом не оспорюється.
Що стосується покарання засудженого, то воно призначене у межах санкції ч.2 ст.186 КК України, з урахуванням вчинення ОСОБА_1 двох тяжких злочинів.
Тому суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку про необхідність обрання засудженому покарання в умовах ізоляції від суспільства.
Проте, щодо строку покарання ОСОБА_1 за ч. З ст.185 КК України, судом не виконані вимоги ст.65 КК України.
Так, відповідно до п.1 ч. І зазначеної статті, суд призначає покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Однак, за вироком ОСОБА_1 за ч. З ст.185 КК України призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі, хоча за санкцією цього закону покарання може бути призначене на строк від трьох років позбавлення волі.
Будь-яких доводів стосовно призначення покарання нижче найнижчої межі, встановленої санкцією, суд у вироку не навів.
Крім того, на порушення вимог п. З ч. 1 ст.65 КК України, суд не врахував усі дані, що позитивно характеризують особу підсудного та пом'якшуючі покарання обставини, а саме: щире каяття у скоєному, утримання сім'ї та наявність неповнолітньої дитини, про що стверджує апелянт, погіршення стану здоров'я засудженого.
Зазначене з урахуванням позитивної характеристики ОСОБА_1 за місцем проживання, на переконання колегії суддів є достатнім для застосування до покарання засудженого положень ст.69 КК України за обома злочинами, у яких він визнаний винним, та відповідно до того - пом'якшення призначеного покарання.
Виходячи з наведеного, доводи апеляції є прийнятними, тому вирок районного суду має бути змінено.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2006 року, в частині покарання засудженому ОСОБА_1 змінити.
Призначити засудженому ОСОБА_1 покарання:
· за ч.2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, три роки позбавлення волі;
· за ч. З ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, два роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття - три роки позбавлення волі.
В іншій частині вищезазначений вирок залишити без зміни.