Справа № 2-2331/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Обідняк В.Д.

секретаря Горох Г.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Коломийської міської ради - Торос В.Я.

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

представника третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - відділ Держкомзему в м.Коломия - Соник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача відділ Держкомзему в м.Коломия про скасування рішення Коломийської міської ради, визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, який підтримала в судовому засіданні і пояснила, що рішенням Коломийської міської ради від 8 квітня 2010 року №2682-48/2010 «Про надання земельних ділянок для ведення садівництва» було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 461,0 кв.м., що розташована в м.Коломия, АДРЕСА_1 для ведення садівництва за рахунок земель міської ради. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 отримав державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку. Однак, при виділенні відповідачу спірної земельної ділянки, з нею, як землекористувачем суміжної земельної ділянки не було погоджено відповідної межі нововиділеної ділянки, внаслідок чого виділена ділянка повністю накладається на земельну ділянку, що була успадкована нею і є розташованою в м.Коломия,АДРЕСА_1 площею 491 кв.м.

Вважає, що винесеним рішенням Коломийська міська рада порушила її право власності та користування земельною ділянкою, якою вона користується протягом останніх 60 років, тому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Коломийської міської ради від 8 квітня 2010 року №2682-48/2010 «Про надання земельних ділянок для ведення садівництва» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 461 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 для ведення садівництва за рахунок земель міської ради; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданого Коломийською міською радою ОСОБА_4 на підставі вищезгаданого рішення; зобов'язати ОСОБА_4 відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення її прав та визнати за нею право на приватизацію спірної земельної ділянки площею 461 кв.м.

Представник відповідача Коломийської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги заперечила та пояснила, що Коломийська міська рада при виділенні земельної ділянки відповідачу ОСОБА_4, діяла у відповідності до ст.118 ЗК України. Відповідач ОСОБА_4 звернувся до Коломийської міської ради у встановленому законом порядку з відповідною заявою про виділення йому земельної ділянки і у відповідності дост.118 ЗК України міська рада дала дозвіл йому на виготовлення проекту відведення. Після проведення відповідних обмірів проектною організацією, міська рада погодила всі проекти належним чином і видала Державний акт на право власності земельної ділянки відповідачу ОСОБА_4 Просить суд у позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник позовні вимоги заперечили, вказали, що земельна ділянка була виділена та приватизована відповідачем на законних підставах. Відповідно він є повноправним власником та користувачем і розпорядником приватизованої земельної ділянки. Просить суд у позові відмовити.

Представник відділу Держкомзему в м.Коломиї в судовому засіданні вказала, що земельна ділянка, яка була надана відповідачу ОСОБА_4, не вилучалась у третіх осіб, в тому числі у землекористувача будинку АДРЕСА_1 Просит суд вирішити спір згідно зібраних та перевірених в суді доказів.

Суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що даний спір розглядався судом і як вбачається з Ухвали Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 26 червня 2013 року судом касаційної інстанції було скасовано рішення Коломийського міськрайонного суду від 29.08.2012 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.11.2012року в які зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на наявні протиріччя щодо належності спірної земельної ділянки землям запасу ( згідно висновку відділу Держкомзему у м.Коломиї №04-3/938 від 17 грудня 2009 року) та належності спірної земельної ділянки позивачці згідно листа Держкомзему у м.Коломиї від 5.01.2011 року за №02-05-27/017, не в повній мірі дослідили обставини справи щодо можливого накладання земельної ділянки, наданої у власність відповідачу та земельтної ділянки, закріпленої на праві безстрокового користування за будинком по АДРЕСА_1, який належить на праві власності позивачу.

Встановлено, що рішенням Коломийської міської ради від 21 жовтня 2009 року №2377-42/2009 «Про надання дозволу на розроблення проектів відведення землеустрою щодо відведення земельних ділянок фізичним та юридичним особам» було погоджено місце розташування та надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту відведення землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 461 кв.м. по АДРЕСА_1 для ведення садівництва за рахунок земель міської ради. Зобов'язано фізичних осіб протягом року з дня прийняття рішення розробити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок з урахуванням вимог, установлених нормативно-технічною документацією з землеустрою.

В подальшому рішенням Коломийської міської ради від 8 квітня 2010 року № 2682-48/2010 "Про надання земельних ділянок для ведення садівництва" було затверджено проект землеустрою щодо відведення ділянки та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 461 кв.м. по АДРЕСА_1 для ведення садівництва за рахунок земель міської ради. На підставі вищезазначеного відповідачу ОСОБА_4 було видано Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку серії ЯИ №568076 у відповідності до якого він є власником земельної ділянки площею 0.0461 га по АДРЕСА_1.

Дані рішення були винесені на підставі звернення відповідача ОСОБА_4 до Коломийської міської ради з проханням надати дозвіл на підготовку, збір документів та проектної документації на виділення їй земельної ділянки. Так, в матеріалах справи (т.1, а.с.101,105,106) є копії заяв від відповідача ОСОБА_4 про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для ведення садівництва, яка належним чином зареєстрована в загальному відділі Коломийської міської ради 30.01.2012 року, однак всі подані заяви не містять підпису відповідача, відповідно не могли бути розглянуті в загальному порядку, передбаченому чинним законодавством, оскільки не має відповідного волевиявлення гр.ОСОБА_4 , а саме його власного підпису(т.1,а.с.105,106).

Рішенням №430 виконавчого комітету Коломийської міської ради від 2 жовтня 1952 року та договору на право побудови та безстрокового користування земельною ділянкою, нотаріально посвідченого Коломийською державною нотаріальною конторою в Станіславській області 15 грудня 1952 року по реєстру №7390, вбачається що ОСОБА_7, який є батьком позивачки ОСОБА_1, в безстрокове користування було надано земельну ділянку площею 600 кв.м. під індивідуальне будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1

На підставі вищезазначеного рішення №430 на ім'я ОСОБА_7 (батька позивачки) було укладено договір «На право побудови будинку і безстрокового користування земельною ділянкою» (т.1, а.с.23) площею 600 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, який було зареєстровано Коломийською державною нотаріальною конторою 15.12.1952р. по реєстру №7390 та зареєстровано в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 1.02.1958р (т.1,а.с.24).

Відповідно 22.10.2010 року державним нотаріусом Коломийської міської державної нотаріальної контори Мануляк І.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом №2600 у відповідності до якого спадкоємцем всього майна належного померлому ОСОБА_7 є позивачка ОСОБА_1.(а.с.12). Згідно даного свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкове майно складається з житлового будинку, господарських споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 які належали спадкодавцю на підставі договору на право побудови та безстрокового користування земельною ділянкою, виданого Коломийською державною нотаріальною конторою в Станіславській області від 15.12.1952р. по реєстру №7390 та зареєстровано в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 1.02.1958 р. на підставі рішення №430 від 2.10.1952р,номер запису 1504 в книзі 11.

Відповідно до положення абзацу 2 п.5 Постанови ВР УРСР №562- ХІІ від 18.12.1990 року «Про порядок введення в дію Земельного кодексу УРСР 1990р., померлий батько позивачки зберіг своє законне право на користування зазначеною земельною ділянкою, а в подальшому прийнятий 25.10.2001р. новий Земельний кодекс не змінив статус цієї земельної ділянки (п.7 розділ Х Перехідних положень ЗК України).

Згідно рішення Коломийської міської ради №2194 від 9 лютого 2006 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку серіїт ЯГ №3082594 ОСОБА_7 приватизував земельну ділянку площею 0.09999 га, яка розташована за іншою адресою АДРЕСА_1

У відповідності до листа відділу Держкомзему у м.Коломиї Івано-Франківської області від 5.01.2011 року за №02-05-27/017 (т.1,а.с.19) вбачається, що відповідно до матеріалів інвентарної справи 80-х років та картографічних матеріалів, земельна ділянка, яка була надана відповідачу ОСОБА_4, була закріплена за житловим будинком АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1), а передача земельної ділянки відповідачу була проведена без згоди на вилучення у землекористувача будинку АДРЕСА_1 в м.Коломия.

Крім цього, при встановленні та узгодженні зовнішніх меж землекористування в натурі (т.1,а.с.120) з позивачкою не було погоджено меж спірної земельної ділянки, хоча ділянка позивачки та спірна земельна ділянка межують.

Згідно листа відділу Держкомзему у м.Коломия від 5.01.2011 (т.1,а.с.19), при погодженні картографічних матеріалів головним архітектором м.Коломия було зроблено зауваження щодо уточнення землекористувача щодо спірної земельної ділянки, чого в подальшому при винесенні оспорюваного рішення Коломийською міською радою не було зроблено. Згідно матеріалів інвентарної справи (т.1,а.с.20) спірна земельна ділянка, яка була надана відповідачу ОСОБА_4 була закріплена за будинком АДРЕСА_1 Передача у власність земельної ділянки, яку отримав в подальшому відповідач ОСОБА_4, проводилась без згоди на вилучення у землекористувача будинку АДРЕСА_1, що є порушенням ст.141 ЗК України.

Чинний ЗК України встановлює підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116). Однак громадяни і юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Земельний Кодекс Української РСР 1970 року, який був чинним на час користування земельною ділянкою померлого батька позивачки, встановлював безстрокове і тимчасове користування землею (стаття 15). Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи; громадяни (стаття 13). Згідно зі статтею 16 ЗК Української РСР 1970 року надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу. ЗК Української РСР 1990 року (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 13 березня 1992 року № 2196-ХІІ) закріпив право приватної власності громадян на землю.

Отже, підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

Таким чином, установивши, що відповідач користується спірною земельною ділянкою на підставі відповідного рішення Коломийської міської ради суд приходить до висновку, що у позивачки виникло право на захист порушених прав та інтересів щодо спірної земельної ділянки на підставі статті 3 ЦПК України (постанова ВСУ від 6 червня 2012 р. № 6-40 цс 12), зазначене визначено Інформаційним листом ВССУ № 10-1391/0/4-12 від 27.09.2012 «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм земельного права».

За клопотанням позивачки судом було призначено земельно-технічну експертизу. У відповідності до п.2 висновку експерта, який надійшов до суду і є в матеріалах справи згідно плану земельної ділянки (т.1,а.с.20) та даних Держкомзему у м.Коломия (а.с.19) спірна земельна ділянка була закріплена за будинком АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1), який належав померлому батьку позивачки,у відповідності до плану земельної ділянки (т.1,а.с.20) та даних Держкомзему у м.Коломия (а.с.19) спірна земельна ділянка була закріплена за будинком АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_1). Згідно п.п.3,4 висновку експерта фактичний порядок користування земельною ділянкою на момент проведення дослідження не відповідає ні державному акту, ні плану земельної ділянки, що міститься в матеріалах справи (т.1,а.с.20, та додаток до висновку). Існує порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки і виражається у перетині земельної ділянки, якою володіє відповідач ОСОБА_4 і з земельною ділянкою, яка окреслена та закріплена за будинком АДРЕСА_1 у м.Коломия згідно плану земельної ділянки (т.1,а.с.20). Згідно п.6 висновку факт накладання земельної ділянки, наданої у власність відповідачу та земельної ділянки, закріпленої на праві безстрокового користування за будинком по АДРЕСА_1, який належить на праві власності позивачки має місце.

Даний висновок підтвердив у судовому засіданні допитаний експерт, який крім того доповнив, що висновок проводився згідно інвентарної справи, з якої вбачається, що земельна ділянка на яку виданий Державний акт ОСОБА_4 закріплена за будинком АДРЕСА_1

У відповідності до ст.147 ЦПК України висновок експерта в цивільній справі оцінюється судом у відповідності до ст.212 ЦПК України.

Заперечення відповідача про те, що його земельна ділянка знаходиться по АДРЕСА_1.суд не бере до уваги, оскільки після приватизації земельної ділянки, яка рахувалась у фактичному користуванні за адресою АДРЕСА_1, вона була відписана за новою адресою по АДРЕСА_1. Зауваження відповідача та його представника про те, що згідно свідоцтва про спадщину позивачка успадкувала тільки будинок та господарські будівлі не є коректними, оскільки згідно свідоцтва про право на спадщину вказана і земельна ділянка, яка була в безстроковому користуванні у померлого.

Згідно ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений чи обмежений у здійсненні права власності. У відповідності ст.ст.386,387 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до положень ст.155 ч.1 ЗК України у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо користування належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Згідно роз'яснень, даних у п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", розглядаючи позови про захист прав землекористувачів земельних ділянок, суд має перевіряти законність рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його незаконність.

У відповідності до ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що внаслідок допущених технічних помилок при виготовленні Державного акту на землю і без визнання недійсним рішення Коломийської міської ради від 08 квітня 2010 року та скасування Державного акту на право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку не можливо відновити порушене право позивачки ОСОБА_1

У відповідності до ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Судом було надано рівні права сторонам процесу щодо подання доказів, їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.

На підставі наведеного та ст. ст.116,125,152,155,158 Земельного Кодексу України, ст.ст. 321, 386,387,376 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", керуючись ст.ст.10,61,147, 213-215,338 ч.4 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Коломийської міської ради від 8 квітня 2010 року №2682-48/2010 «Про надання земельних ділянок для ведення садівництва» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки загальною площею 461 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 для ведення садівництва за рахунок земель міської ради.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданого Коломийською міською радою ОСОБА_4 на підставі Рішення Коломийської міської ради від 8.04.2010р. №2682-48/2010 «Про надання земельних ділянок для ведення садівництва».

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів, з дня проголошення рішення через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя Обідняк В. Д.