УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2006р.                                                              м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого                                                                  Проскурніцького П.І.,

суддів                                                                            Кукурудза Б.І., Фединяка В.Д.,

секретаря                                                                       Пожар Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання рішення районного суду в Бжезінах Республіки Польша від 7 листопада 2005 року про повернення батьківської влади щодо неповнолітнього ОСОБА_2,

з участю: представників заявника ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, адвоката: ОСОБА_7, -

встановила:

Постановою районного суду в Бжезінах Республіки Польща від 7 листопада 2005 року, яка набрала законної сили 23 лютого 2006 року, вирішено повернути ОСОБА_1 батьківську владу щодо неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобовязано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 видати заявникові ОСОБА_1, неповнолітнього ОСОБА_2.

17 травня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду із заявою про надання дозволу на примусове виконання на території України зазначеної постанови.

Ухвалою Галицького районного суду від 21 листопада 2006 року в задоволенні заяви про примусове виконання рішення іноземного суду відмовлено.

На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не вірно витлумачено законодавство, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до угоди про правову допомогу та правові відносини у цивільних справах між Україною та Республікою Польща, згода на визнання і виконання якої дана Верховною Радою України 4.02.1994 року, суд при розгляді справи обмежується перевіркою умов передбачених ст.50 і 51 зазначеної угоди, а тому посилання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на те, що вони належним чином не повідомлені про розгляд справи не відповідають міжнародному договору.

Після розгляду справи 15.11.2006 року районний суд у Бжезінах направив відповідачам належно завірені копії доручення, протоколів судових засідань, інші документи про рух справи.

Справа № 22-ц-1549/2006р.                                Головуючий у І інстанції Вилка С.С.

Категорія 66                                                                    Доповідач Проскурніцький П.І.

Інтереси відповідачів представляв адвокат за дорученням від 11.02.2004 року, а тому вказане вважається належним повідомленням згідно з законодавством тієї Договірної сторони, на території якої було винесене рішення.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою заяву задовольнити.

Колегія суддів вислухавши доповідача, представників заявника, які доводи апеляційної скарги підтримали, заперечення на апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Посилання апелянта на дотримання районним судом у Бжезінах Республіки Польша вимог ст.50 та 51 Договору між Україною і Республікою Польша про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах безпідставні, оскільки ст.50 вимагає щоб сторона не була позбавлена захисту своїх прав, щоб вона отримала виклик в судове засідання своєчасно і належним чином.

До заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове виконання не долучено докази про те, що сторона, відносно якої винесено рішення і яка не приймала участі в розгляді справи отримала виклик в судове засідання своєчасно, що є порушенням ст. 51 Договору.

Судом І інстанції досліджувались зазначені обситавини і на підставі досліджених доказів суд прийшов до правильного висновку, що відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належним чином про розгляд справи в суді не були повідомлені, доручення про розгляд саме цієї справи в судах Республіки Польша без їх участі, не надавали, отримання ними відповідних рішень та документів після розгляду справи судом не замінює дотримання вимог закону про своєчасне повідомлення про час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ст.396 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Відповідачі згідно поданих доказів суду першої інстанції в час розгляду справи і постановлення рішення, за межі України не виїжджали і участі в розгляді справи не приймали, є дієздатними.

При постановленні ухвали судом першої інстанції додержано вимог матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.312, 313, 314, 396 п.2 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду від 21 листопада 2006 року, - залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.