Судове рішення #392662
Апеляційний суд Кіровоградської області

 

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-181  2007 р.                                         Головуючий у 1-й інстанції -Яковлев О. В..

Категорія -23                                                             Доповідач - Потапенко В.І.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12   січня   2007   року   Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого-судді - Потапенка В.І. Суддів - Кодрула М.А., Кривохижі В.І. при секретарі - Доценко А.Ю. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у справі  за     позовом ОСОБА_2 до   ОСОБА_1 про відшкодування шкоди , завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 листопада 2006 року .

Заслухавши доповідача,   представників відповідача   та дослідивши    матеріали справи , колегія суддів ,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 листопада 2006 року , у якій просить скасувати оскаржуване рішення . а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.11.2006 року  позов задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 988 грн.19 коп. - матеріальних збитків, 500.00 грн. - моральної шкоди , 150.00 грн. за проведення   авто - товарознавчої експертизи, 250.50 грн. за проведення авто - технічної експертизи та сплачений судовий збір у сумі 59.50 грн. В решті позовних вимог- відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив , що судом неповно з'ясовано обставини ,що мають значення для справи , порушено норми процесуального права.

Посилається на те , що суд не прийняв до уваги вимоги Правил дорожнього руху України Також автомобілем ВАЗ-2107 керував не ОСОБА_2, як зазначено в описовій частині рішення , а ОСОБА_3 , що є невідповідністю висновків суду обставинам справи . Крім цього суд не навів мотиви відмови від одного варіанта експертизи замість іншого , чим порушив вимоги ст.ст. 212 та 213 ЦПК України і у судовому засіданні не встановлено факту заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно п.2 ч.І ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення но суті позовних вимог.

 

Відповідно до п.4 ч.І ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає , що задовольняючи позов частково суд першої інстанції правильно встановив обставини , що мають значення для справи , характер спірних правовідносин, повнота об'єктивно дослідив надані сторонами докази.

Разом з тим задовольняючи позов частково стосовно вимоги про відшкодування моральної шкоди , суд першої інстанції не звернув уваги на те , що вимога про відшкодування моральної шкоди була заявлена первісним позивачем ОСОБА_3 і стосувалася саме його та обставин , пов'язаних з ДТП. Після заміни позивача ОСОБА_3 на ОСОБА_2 , останній не подав до суду доповнень чи змін до первісної позовної заяви у яких би було зазначено обгрунтування заподіяної йому моральної шкоди, пов'язаної з ДТП „що сталася між автомобілями під керуванням ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Відповідно до ч.2 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 ,зі змінами , внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5 «Про судову   практику   в справах про  відшкодування  моральної  (   немайнової)   шкоди» відповідно  до  загальних  підстав  цивільно-правової відповідальності   обов'язковому з'ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди підлягають : наявність такої шкоди , протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини в її заподіянні.  Суд зокрема повинен з'ясувати, чим  підтверджується  факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями ( бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить , а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За таких обставин , колегія суддів дійшла висновку , що позов в цій частині є недоведеним, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими , а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у позові в частині відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2.

Стосовно інших доводів апеляційної скарги , колегія суддів зазначає , що вони є необгрунтованими та такими , що не спростовують висновків суду першої інстанції стосовно вини ОСОБА_1 у скоєнні ДТП , а відповідно і його обов'язку щодо відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням належного ОСОБА_2 автомобіля ВАЗ-2107 .

Зазначення судом у мотивувальній частині рішення суду прізвища ОСОБА_2, як водія автомобіля ВАЗ-2107 та безпосереднього учасника ДТП , замість ОСОБА_3, колегія суддів розцінює як описку суду:, яка не вплинула на правильне по суті та справедливе рішення суду і не є підставою для його скасування.

Висновки суду стосовно розташування автомобілів у момент скоєння ДТП випливають з схеми ДТП , яка знаходиться у матеріалах адміністративної справи № 3- 13648-04, долученої до матеріалів цивільної справи , на якій зафіксовано розташування транспортних засобів до країв проїжджої частини і на схемі саме автомобіль ВАЗ-2107 знаходиться на крайній смузі з якої здійснюється рух наліво, а автомобіль відповідача розташований на зустрічній смузі руху. Це також підтверджується і схемою до висновку № 909/18 судової авто - технічної експертизи від 26 травня 2006 року. ( ас.170)

Доводи апелянта про те , що судовий експерт Г.М. Грігор обов'язково повинен бути допитаний у судовому засіданні є безпідставними , оскільки експертиза призначена судом і експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Приймаючи до уваги один з двох варіантів експертизи , суд першої інстанції обґрунтував це іншими доказами , які підтверджують розташування транспортних засобів на проїжджій частині , а тому і не повинен був ще додатково обґрунтовувати з яких підстав було обрано саме цей варіант.

Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що в іншій частині рішення суду є обгрунтованим та ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуально права і підстави для його скасування у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.303 п.2 ч.І ст.307, ст.ст.309,313,314,316, 319 ЦПК України , колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовільнити частково. _

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02 листопада 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500.00 грн. моральної шкоди - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація