Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-2862 - 2006 р.            Головуючий у 1-й інстанції - Стальніков В.М.

Категорія - 19                            Доповідач -                        Черненко В.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 грудня    2006 року                                      Колегія суддів Судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді - Черненко В.В.

Суддів - Говорухіна В.П.

Фомічова С.Є.

при секретарі - Сегал О.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14.09.2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог вказав , що 18 грудня 2005 року приблизно о 16 годині він тренував трьох своїх собак породи «німецька вівчарка», на березі річки відпрацьовуючи команду «апорт». На річці плавали качки, а через деякий час приплили гуси, які підняли галас і привернули до себе увагу собак , які кинулись в воду і почали виловлювати гусей як апортировочний предмет та приносити їх на берег .На крик гусей прибігли господарі гусей ОСОБА_3, ОСОБА_4 ,ОСОБА_5. ОСОБА_1 будучи в нетверезому стані почав стріляти і погрожував позивачеві, що застрелить і його і собак. Собаки знаходились біля позивача і він тримав їх за ошийники . ОСОБА_5 замахнувся на позивача вилами і тоді собака на кличку «Бабара Вом Селдіс» вирвалась з рук позивача і почала захищати хазяїна , а в цей час ОСОБА_4 став розстрілювати собаку. Від отриманих ран собака померла. Собака була елітної породи, дорого коштувала. Вважає , що діями відповідача йому заподіяна матеріальна шкода в розмірі 9255 гривень 10 копійок яка складається із 5000 гривень вартості собаки та 4200 гривень упущеної вигоди та 55 гривень 10 копійок витрачених на лікування собаки. Вказує , що діями відповідача йому було також заподіяна моральна шкода яку він оцінює в 1700 гривень. Просить стягнути вказані суми з відповідача на його користь.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обгрунтування позовних вимог вказав , що 18.12.2005 року приблизно  16 годин на річці Помічна на відстані 150 метрів від його двору плавали гуси позивача по зустрічному позову. Коли він почув шум на березі річки він прибіг на беріг і побачив, що собаки породи «вівчарка» давлять його гусей і виносять на беріг де стояв хазяїн собак ,ОСОБА_2, який був у нетверезому стані. ОСОБА_1 просив відігнати собак , але ОСОБА_2 його не слухав . ОСОБА_1 побіг до долгу взяв  рушницю і прибіг до річки і попередив хазяїна собак, що буде стріляти і зробив постріли в повітря щоб відігнати    собак , але ОСОБА_2 не відреагував  на попередження і натравив собаку на нього. Коли собака кинулась на нього він вистрілив у собаку. Вказує , що після даних подій він написав скаргу до міліції і йому надійшло повідомлення , що ОСОБА_2 був притягнений до адміністративної відповідальності . Незаконними діями хазяїна собак йому було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 1600 гривень , що складається із 12 задавлених собаками гусей. Також йому було заподіяно моральну шкоду яку він оцінює в 2500 гривень. Просить вказані суми з тягнути з відповідача на його  користь.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2006 року позовні вимоги як по основному позові так і по зустрічному були частково задоволені. Суд першої інстанції дійшов висновку , що ніякої необхідності стріляти в собаку у ОСОБА_1 не було, а тому він визнав дії ОСОБА_1протизаконними і задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 частково при цьому стягнув на користь ОСОБА_2 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 5055 гривень 10 копійок, 1000 гривень моральної шкоди , а також судові витрати, в іншій частині позовних вимог відмовив.

Зустрічний позов був задоволений частково суд стягнув на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 360 гривень на відшкодування 9 задавлених гусей та 300 гривень на відшкодування моральної шкоди та судові втрати понесені по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції неналежним образом було досліджено дійсні обставини по справі , як результат було постановлено необгрунтоване рішення.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Колегія судів апеляційного суду вважає ,що висновки суду першої інстанції в частині визнання незаконних дій ОСОБА_1 по застосуванню зброї в результаті чого загинула собака, яка належана ОСОБА_2, є необгрунтованими.

З матеріалів справи вбачається , що 18 грудня 2005 року ОСОБА_2 знаходився на березі річки з трьома собаками, де їх займався їх дресируванням, що підтверджується поясненнями самого ОСОБА_2 і матеріалами справи.

Берег річки який знаходиться близько від населених пунктів відноситься до місць загального користування , якщо інше не встановлено законом , або іншими доказами . З матеріалів справи вбачається, що місце де тренував собак ОСОБА_2 знаходилось приблизно в 150 метрів від населеного пункту.

Відповідно до «Правил тримання собак , котів хижих тварин у населених пунктах» передбачається в п.2, що підприємства, установи , організації і громадяни -власники собак, котів і хижих тварин зобов'язанні суворо дотримуватись саттарно-гігієничних норм і правил їх тримання при умові обов'язкового забезпечення безпеки людей. В п.3 вказаних правил вказується , що при додержані вимог, вказаних у п.2 дозволяється тримати: собак у населених пунктах -у вільному вигулі на ізольованій , добре обгороженній території /в ізольованому приміщені/, на прив'язі або без неї.

Власники собак зобов'язані відповідно до п.6 Правил щороку реєструвати собак .При першій реєстрації видається номерний знак який прикріплюється на ошийнику собаки. Власникам собак дозволяється виводи собак в загальні двори або на вулицю / з обов'язковим забезпеченням безпеки людей/ тільки на короткому повідку і в наморднику , крім собак дрібних порід, на яких у реєстраційних посвідченнях зроблено відмітку.

Забороняється відповідно до п.8 Правил приводити собак і котів у приміщення магазинів, їдалень, та дитячі майданчики, бульвари , пляжі ,сквери , сади та інші місця загального користування. За порушення вказаних правил громадяни і службові особи , які є власниками собак, котів або хижих тварин несуть відповідальність у встановленому порядку.

Відповідно до ст.. 1187 відшкодовується шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, до яких відносяться і службові породи собак.

З матеріалів справи вбачається , що собаки які належали ОСОБА_2 знаходились на березі річки , яка є місцем загального користування , без намордника та повідка, що створювало небезпеку для людей які могли знаходитись поблизу місця перебування собак. Також встановлено , що собаки були породи « німецька вівчарка», що відносяться до службових порід. Також встановлено, що 18 грудня 2005 року, вказані собаки перебуваючи біля річки разом з їх хазяїном, задавили приблизно 9 качок, дані дії здійснювались на протязі деякого часу , але господар собак , ОСОБА_2, не припинив вказані дії собак , не надів намордники на собак і не взяв їх на короткий поводок. З матеріалів справи також вбачається , що одна із собак , породи «німецька вівчарка» вирвалась із рук хазяїна і кинулась, як вказав ОСОБА_2, на його захист, після чого ОСОБА_1 почав стріляти в собаку.

Колегія суддів дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції, що у ОСОБА_1 не було ніякої необхідності стріляти в собаку не підтверджується доказами. Колегія вважає , що собака яка перебуває без намордника, без повідка , і яка кидається на людину несе в собі потенційну небезпеку для людей які знаходяться близь собаки. Дії ОСОБА_1 коли він почав стріляти в собаку були адекватними діями на дії собаки , яка створювала небезпеку для людей і навколишнього середовища. Колегія суддів вважає , що ОСОБА_2, як власник собак, допустив порушення Правил утримання собак , що в кінцевому результаті привело до загибелі собаки. Докази про те , що ОСОБА_1 неправомірно застосував зброю , коли стріляв 18.12.2005 р. в собаку, яка належала. ОСОБА_2 позивачем не було надано.

Виходячи із викладеного колегія суддів вважає , що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню в зв'язку їх не обгрунтованністю, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню, в іншій частині рішення залишається без змін оскільки вказане рішення не оскаржувалось.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області

В И Р І ПІ Л А :

Апеляційну скаргу задовільнити частково.

Рішення Новоукраїнського    районного суду Кіровоградської області  від 14 вересня 2006 року змінити частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2   задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну і моральну шкоду і судові витрати у розмірі 728 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.