Справа № 635/1964/14-ц

Провадження 2/635/1432/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Бобко Т.В.

Секретар судових засідань Щербак Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тімекс» в особі арбітражного керуючого Данченка Андрія Сергійовича про визнання права іпотеки та звернення стягнення на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м.Харкова в інтересах Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові звернувся до суду з позовом, яким просить визнати право іпотеки Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Харкові на комплекс нежитлових будівель, загальною площею 5188,60 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: літ."А-1" - контрольно-пропускний пункт загальною площею 12,8 кв.м.; літ. „Б-1" - гараж на п'ять боксів загальною площею 96,2 кв.м.; літ."В-1" - склад паливно-мастильних матеріалів загальною площею 17,4 кв.м.; літ. „Д-3" - адміністративні приміщення загальною площею 1218,8 кв.м.; літ. „Е-1"- ремонтно-виробничий корпус зі складом загальною площею 3578,8 кв.м.; літ. „Ж-1"склад загальною площею264,6 кв. м.,№1-огорожа, які є предметом іпотеки за іпотечним договором № 6807Z60 від 27.03.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1568 та звернути стягнення на вказаний комплекс нежитлових будівель із застосуванням способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною в розмірі 4250000,00 гривень для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові у сумі 2097296,42 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 17.08.2012 року становить 16763690,29 гривень, а також 846,31 гривень для погашення заборгованості за несплаченою комісією за управління та в розмірі 212500,00 гривень для погашення штрафу.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тімекс» було укладено Генеральну угоду №6807N4 від 27.03.2007 року з усіма змінами та доповненнями із загальним лімітом заборгованості 2 100 000,00 доларів США з терміном користування до 25.03.2010 року. В рамках цієї Генеральної угоди між банком та позичальником були укладені кредитний договір №6807К17 від 27.03.2007 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого третій особі відкрито мультивалютну кредитну лінію з лімітом заборгованості - еквівалент 1 500 000,00 доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту 25.03.2010 року та кредитний договір № 68608К21 від 06.10.2008 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого третій особі було відкрито невідновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної заборгованості - 300 000,00 доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту 28.02.2010 року. Відповідно до умов п. 3.4.1 вказаних кредитних договорів, третя особа як, позичальник зобов'язався погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8 Кредитних договорів, в строк, визначений у п. 3.2. кредитних договорів, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень третьої особи, при цьому строки, передбачені графіком надання та погашення кредиту, є обов'язковими. Відповідно до п. 3.5.1. кредитних договорів, позичальник зобов'язався сплатити позивачу проценти за користування кредитом у розмірі, визначеному у п.3.2. Кредитних договорів у валюті кредиту. Відповідно п. 3.2.7. кредитних договорів розмір плати третьої особи за управління Кредитом встановлено - 0,03% від ліміту кредитної лінії. У зв'язку із невиконанням ТОВ «Тімекс» зобов'язань за вищевказаною генеральною угодою, в рамках якої було укладено кредитні договори, станом на 17 серпня 2012 року виникла прострочена заборгованість, яка становить 2084710,16 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 24 березня 2014 року складає 21256747,14 гривень за кредитом та відсотками, та 846,31 гривень за несплаченою комісією за управління. В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Тімекс» перед позивачем за генеральною угодою між позивачем та Приватною фірмою "Яна" було укладено іпотечний договір №6807Z60 від 27.03.2007 року,посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 1568. Відповідно до умов вказаного іпотечного договору, ПФ «Яна» передала в іпотеку позивачу нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель, загальною площею 5188,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з: літ."А-1" - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 12,8 кв.м.; літ. „Б-1" - гараж на п'ять боксів, загальною площею 96,2 кв.м.; літ."В-1" - склад паливно-мастильних матеріалів, загальною площею 17,4 кв.м.; літ. „Д-3" - адміністративні приміщення, загальною площею 1218,8 кв.м.; літ. „Е-1"- ремонтно-виробничий корпус зі складом, загальною площею 3578,8 кв.м.; літ. „Ж-1"-склад, загальною площею 264,6 кв.м., №1-огорожа. Всупереч вимог іпотечного договору та діючого законодавства України ПФ "Яна" без згоди та повідомлення позивача здійснив наступні дії, пов'язані з предметом іпотеки: змінив адресу предмету іпотеки - комплексу нежитлових будівель: АДРЕСА_1 на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.10.2010 року, зареєстрував предмет іпотеки на праві власності за іншою особою - ОСОБА_4, яка за договором купівлі-продажу від 10 грудня 2010 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_8, реєстр № 3063, передала вказані нежитлові приміщення у власність відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Таким чином відповідачі набули права власності на предмет іпотеки і разом із цим набули статусу іпотекодавця.

У подальшому Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові уточнило позовні вимоги та остаточно просить визнати за ним право іпотеки та звернути стягнення на комплекс нежитлових будівель, загальною площею 5 188,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), який складається з: літ. "А-1" - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 12,8 кв.м.; літ. „Б-1" - гараж на п'ять боксів, загальною площею 96,2 кв.м.; літ. "В-1" - склад паливно-мастильних матеріалів, загальною площею 17,4 кв.м.; літ. „Д-3" - адміністративні приміщення, загальною площею 1218,8 кв.м.; літ. „Е-1"- ремонтно-виробничий корпус зі складом, загальною площею 3578,8 кв.м.; літ. „Ж-1" склад, загальною площею 264,6 кв.м., №1 - огорожа та є Предметом іпотеки за Іпотечним договором №6807Z60 від 27.03.2007, посвідченим приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 1568, із застосуванням способу реалізації, передбаченого ст.ст. 39, 41 Закону України «Про іпотеку», шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на час проведення таких прилюдних торгів для задоволення кредиторських вимог АТ «Укрексімбанк», яке має вищий пріоритет щодо вказаного нерухомого майна, у сумі 2 084710,16 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 24.03.2014 становить 21256 747,14 гривень та 846,31 гривень -заборгованість за несплаченою комісією.

Прокурор Київського району м. Харкова подав заяву про відмову від позову.

Згідно ч.2. ст.46 ЦПК України відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі

Представник Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові ОСОБА_9 у судовому засіданні заявила про продовження розгляду справи, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила суду про обставини, викладені вище, крім того зазначила про неможливість виключення запису є ЄДР про припинення діяльності ТОВ «Тімекс» на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 року з причин наявності ухвали Московського районного суду м.Харкова про заборону державному реєстратору вносити будь-які зміни до реєстраційної справи ТОВ «Тімекс».

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_10, який діє на підставі довіреності у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі з тих підстав, що договір іпотеки припинив свою дію через припинення основного зобов'язання в зв'язку з ліквідацією ТОВ «Тімекс», про що беззаперечно свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення діяльності ТОВ «Тімекс» на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 31.01.2013 року.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні документи, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи ТОВ «Тімекс» в особі ліквідатора Данченко А.С. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № НОМЕР_4 від 17.06.2013 року), у судовому засіданні вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених представником відповідача ОСОБА_4

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача ОСОБА_4, третю особу, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тімекс» було укладено Генеральну угоду №6807N4 від 27.03.2007 року з усіма змінами та доповненнями із загальним лімітом заборгованості 2 100 000,00 доларів США, терміном користування до 25.03.2010 року. В рамках цієї Генеральної угоди між позивачем та третьою особою були укладені кредитний договір №6807К17 від 27.03.2007 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого третій особі відкрито мультивалютну кредитну лінію з лімітом заборгованості - еквівалент 1 500 000,00 доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту 25.03.2010 року та кредитний договір №68608К21 від 06.10.2008 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, відповідно до умов якого третій особі було відкрито невідновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної заборгованості - 300 000,00 доларів США, з кінцевим терміном погашення кредиту 28.02.2010 року. Відповідно умов п. 3.4.1 вказаних кредитних договорів, третя особа як, позичальник зобов'язався погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8 Кредитних договорів, в строк, зазначений у п. 3.2. кредитних договорів, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень третьої особи, при цьому строки, передбачені графіком надання та погашення кредиту, є обов'язковими. Відповідно п. 3.5.1. кредитних договорів, третя особа сплачує позивачу проценти за користування кредитом у розмірі процентна ставка у розмірі 11,375 % річних +5,1 % річних (плаваюча з переглядом 1 раз на рік в період з 01 серпня по 31 липня кожного року дії договору) у валюті кредиту. Відповідно п. 3.2.7. кредитних договорів розмір плати третьої особи за управління Кредитом встановлено - 0,03% від ліміту кредитної лінії. Відповідно п. 5.1.1 кредитних договорів, третя особа зобов'язалася своєчасно та у повному обсязі погашати заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитами та інші платежі, передбачені кредитними договорами, про що свідчать генеральна угода №6807N4 від 27.03.2007 року, кредитний договір №6807К17 від 27.03.2007 року, кредитний договір №68608К21 від 06.10.2008 року та додаткові угоди до кредитних договорів.

Позивач надав кредит ТОВ «Тімекс», а ТОВ «Тімекс» кредит отримав, але свої зобов'язання щодо погашення кредиту не виконує, в результаті чого виникла заборгованість станом на 24.03.2014 року 2 084710,16/еквівалент21 256747,14 грн. та 846, 31грн.заборгованість за комісією.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до наданого позивачем до уточненої позовної заяви розрахунку суми заборгованості ТОВ «Тімекс» за вищезазначеними кредитними договорами станом на 24.03.2014 року сума заборгованості складає:

заборгованість за кредитним договором №6807К17 від 27.03.2007 року складає 1783372,85 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 24.03.2014 року, є еквівалентом 18184161,26 грн., до суми якої входить:

-прострочена заборгованість за основним боргом складає 1598912,54 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 24.03.2014 року, є еквівалентом 16303311,71 грн.,

- прострочена заборгованість за процентами складає 184460,31 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 24.03.2014 року, є еквівалентом 1880849,55 грн.,

- прострочена заборгованість за комісією складає 846,31 гривень;

заборгованість за кредитним договором №68608К21 від 06.10.2008 року складає 301337,31 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 24.03.2014 року, є еквівалентом 3072585,88 грн., до суми якої входить:

- прострочена заборгованість за основним боргом складає288600,00 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 24.03.2014 року, є еквівалентом 2942709,90 гривень,

- прострочена заборгованість за процентами складає 12737,31 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 24.03.2014 року, є еквівалентом 129875,98 гривень.

Відповідачі не заперечували наявність заборгованості за вищезазначеними кредитними договорами та її розмір згідно наданого позивачем розрахунку.

Таким чином, суд визначає встановленоюнаявність заборгованості ТОВ «Тімекс» за Генеральною угодою№6807N4 від 27.03.2007 року у межах заявлених позовних вимог станом на 24.03.2014 року у сумі 2084710,16 доларів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 24.03.2014 року становить 21256747,14 гривень та у сумі 846,31 гривень (заборгованість за несплаченою комісією за управління коштами).

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Тімекс» перед позивачем за генеральною угодою, в рамках якої було укладено кредитні договори №6807К17 від 27.03.2007року та №68608К21 від 06.10.2008 року між позивачем та Приватною фірмою "Яна" було укладено іпотечний договір №6807Z60 від 27.03.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 1568, відповідно до умов якого, ПФ «Яна» передала позивачу в іпотеку нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель, загальною площею 5 188,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з: літ."А-1" - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 12,8 кв.м.; літ. „Б-1" - гараж на п'ять боксів, загальною площею 96,2 кв.м.; літ."В-1" - склад паливно-мастильних матеріалів, загальною площею 17,4 кв. м.; літ. „Д-3" - адміністративні приміщення, загальною площею 1218,8 кв.м.; літ. „Е-1"- ремонтно-виробничий корпус зі складом, загальною площею 3578,8 кв.м.; літ. „Ж-1"-склад, загальною площею 264,6 кв.м.,№1 - огорожа про що свідчить іпотечний договір №6807Z60 від 27.03.2007 року. Вартість предмету іпотеки встановлена в розмірі 4250000,00 гривень.

Відповідно до положень іпотечного договору №6807Z60 від 27.03.2007 року, право власності Іпотекодавця ПФ "Яна" на момент укладання Іпотечного договору підтверджувалося свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №б/н від 19.01.2006 р., виданим виконкомом Кулінічівської селищної ради на підставі рішення виконкому Кулінічівської селищної ради № 598 від 14.12.2005 р., зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 31.01.2006 р. Комунальним підприємтсвом "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" за реєстраційним №24535, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9710772 від 31.01.2006 року.

ПФ "Яна" змінила адресу предмету іпотеки - комплексу нежитлових будівель: АДРЕСА_1, про що свідчить рішення № 194 від 10 серпня 2009 року Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області.

На підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 21.10.2010 року (справа №2-6396/10 року), право власності на комплекс нежитлових будівель, загальною площею 5188,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: літ."А-1" - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 12,8 кв.м.; літ. „Б-1" - гараж на п'ять боксів, загальною площею 96,2 кв.м.; літ."В-1" - склад паливно-мастильних матеріалів, загальною площею 17,4 кв. м.; літ. „Д-3" - адміністративні приміщення, загальною площею 1218,8 кв.м.; літ. „Е-1"- ремонтно-виробничий корпус зі складом, загальною площею 3578,8 кв.м.; літ. „Ж-1"- склад, загальною площею 264,6 кв. м.,№1 - огорожа від ПФ "Яна" перейшло до ОСОБА_4, яка за договором купівлі-продажу від 10 грудня 2010 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_8, реєстр № 3063, продала зазначені нежитлові приміщення відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Згідно довідки Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» № 276 від 10 квітня 2012 року, право власності на комплекс нежитлових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, станом на 10 квітня 2012 року було зареєстровано в ? частині за ОСОБА_2 та в ? частині за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10 грудня 2010 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_8, реєстр № 3063.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 11238513 власниками зазначеного комплексу нежитлових будівель станом на 21.10.2013 року є у відповідних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, укладений 10 грудня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3, за ОСОБА_4визнано право власності на зазначені приміщення.

Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 27.11.2013 року вищезазначене рішення залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.04.2014 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 04.09.2013 року та ухвала апеляційного суду Харківської області від 27.11.2013 року скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відомості про результати розгляду зазначеної справи на цей час відсутні.

Сторонами не надано суду відомостей реєстрації права власності на спірні нежитлові будівлі за іншими особами, таким чином, власниками комплексу нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, на момент розгляду справи є у відповідних частках відповідачі ОСОБА_11 та ОСОБА_3

Судом також встановлено, що листами № 068-07/608 від 05 лютого 2010 року та № 068-07/1585 від 29 березня 2010 року на ім'я ПФ "Яна" та листом № 068-07/605 від 05 лютого 2010 року на ім'я ТОВ «Тімекс», позивач повідомив про необхідність дострокового повернення суми боргу за договорами кредиту №6807К17 від 27.03.2007року та №68608К21 від 06.10.2008 року.

Листом № 05/11-12-08 від 05 листопада 2012 року ліквідатор ТОВ «Тімекс» повідомив позивача про визнання його вимог по заборгованості за відсотками за договорами кредиту №6807К17 від 27.03.2007року та №68608К21 від 06.10.2008 року за період з 24.04.2010 року по 12.08.2012 року у розмірі 36250,10 грн.

Листом № 31/05-04 від 31 травня 2010 року ліквідатор ТОВ «Тімекс» повідомив позивача про визнання його вимог по заборгованості по тілу кредиту, за відсотками заборгованості, за комісією у розмірі 16624590 грн. 82 коп.

В матеріалах справи також містяться: заява керуючого санацією ТОВ «Тімекс» на ім'я позивача про відмову в односторонньому порядку від виконання договорів кредиту №6807К17 від 27.03.2007року та №68608К21 від 06.10.2008 року, що укладені в рамках Генеральної угоди №6807N4 від 27.03.2007 року з усіма змінами та доповненнями із загальним лімітом заборгованості 2 100 000,00 доларів США, терміном користування до 25.03.2010 року; лист - заперечення позивача на ім'я керуючого санацією ТОВ «Тімекс» щодо заяви про відмову від виконання умов кредитних договорів.

Суд вважає заяву керуючого санацією ТОВ «Тімекс» безпідставною виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 10 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції 2007 року, керуючий санацією в тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника, при цьому сторона договору, щодо якого прийнято рішення керуючим санацією про відмову від його виконання, має право в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення керуючим санацією вимагати в установленому порядку відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою від виконання договору, в процедурі провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно п.82 Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009 «Про судову практику в справах про банкрутство» передбачено,що частиною десятою статті 17 Закону України керуючому санацією в тримісячний строк з дня прийняття рішення про санацію надано право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство та не виконаних повністю або частково, якщо доведено, що виконання договору завдає збитків боржнику, або договір є довгостроковим (понад один рік) чи розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі (крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника), або виконання договору створює умови,що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника. Цей припис узгоджується з положеннями ст.525 ЦК України, яка не допускає односторонньої відмови від зобов'язання чи односторонньої зміни його умов,якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином одностороння відмова від виконання зобов'язань з боку Позичальника при отриманні коштів за Кредитними договорами не може бути застосована, оскільки суперечить вимогам ст.ст.526,1046,1049,1054 ЦК України.

Крім того кредиторські вимоги позивача, що виникли за Генеральною угодою та Кредитними договорами визнані третьою особою, про що свідчать ухвала господарського суду Харківської області від 31.01.2013 у справі № Б-48/25-10 та Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі №Б-48/25-10 та задовольняються в порядку передбаченому ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» рамках процедури банкрутства».

Відповідно ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно статті 9 Закону України "Про іпотеку", Іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу). Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Відповідно ст. 11 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку", передбачені правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавця, а саме у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки, іпотекодержатель може скористатися правами, визначеними згідно з частиною першою цієї статті, або вжити заходів для збереження чи страхування предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Відповідно ст. 23 Закону України "Про іпотеку" передбачено наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, а саме, у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Згідно пункту 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вбачається, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України "Про іпотеку").

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, набувши права власності на предмет іпотеки разом із цим набули статусу іпотекодавця і мають всі його права, несуть всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ними права власності на предмет іпотеки.

Щодо доводів представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_10 в обґрунтування заперечень проти позовних вимог про припинення зобов'язання та відповідно дії договору іпотеки в зв'язку з ліквідацією ТОВ «Тімекс», суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ч.1 ст.593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2013 у справі №Б-48-25/10 затверджено ліквідаційний звіт та ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю «Тімекс» (ідентифікаційний код 25173776).

На підставі ухвали господарського суду Харківської області від 31.01.2013 року у справі №Б-48-25/10 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення діяльності ТОВ «Тімекс».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.10.2014 року в реєстрі маються відомості про припинення 11.02.2013 року юридичної особи ТОВ «Тімекс» на підставі рішення суду.

01.04.2013 року постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі №Б-48-25-10 скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 31.01.2013 у справі № Б-48/25-10 та справу направлено до господарського суду Харківської області до розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

02.10.2013 року постановою Вищого господарського суду України залишено без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі №Б-48/25-10.

26.02.2014 року господарським судом Харківської області за клопотанням АТ «Укрексімбанк» та клопотанням ліквідатора ТОВ «Тімекс» Немашкалова В.М направлено на виконання постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі №Б-48-25/10 до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції для скасування запису про припинення діяльності ТОВ «Тімекс», про що повідомлено позивача листом №009689 від 02.04.2014 року.

Але зазначена постанова відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції виконана не булачерез наявність ухвали Московського районного суду м.Харкова від 24.04.2014 по справі №634/5836/14-ц, якою встановлено заборону вносити будь-які зміни до реєстраційної справи ТОВ «Тімекс». Дані обставини підтверджуються інформаційним листом №13326/04-13-10 від 22.09.2014 року.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, наявність судового рішення, яке набрало законної сили, створює для сторін по справі певні правові наслідки та обов'язки, у даному випадку внесення даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення діяльності ТОВ «Тімекс» є по суті лише державною реєстрацією даних, встановлених рішенням суду, яка не здійснюється державним реєстратором через наявність певних обставин.

Таким чином, на момент розгляду справи судом відсутня підстава припинення діяльності ТОВ «Тімекс», а тому зазначене підприємство не може вважатися ліквідованим, крім того має місце проведення ліквідаційної процедури, про що свідчить зміст постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 рокуу справі №Б-48/25-10 про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 04.02.2014 року у справі №Б-48/25-10 про відсторонення Данченко А.С. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ «Тімекс» та призначення ліквідатором ТОВ «Тімекс» Немашкалова В.М., постанова Харківського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 року у справі №Б-48/25-10, постанова Вищого господарського суду України від 02.10.2013 року у справі №Б-48/25-10

та участь у судовому засіданні ліквідатора ТОВ «Тімекс» Данченко А.С., який має відповідні повноваження.

Відповідно ч.3 ст.18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як свідчать обставини справи, та вбачається з пояснень представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_10, останнім відомо про скасування судом апеляційної інстанції рішення суду про ліквідацію ТОВ «Тімекс», що підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при

ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавцяне досягнуть згоди про інше.

Разом з цим, позовні вимоги в частині визнання права іпотеки за Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові на комплекс нежитлових будівель, загальною площею 5 188,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають в зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічні положення щодо способу захисту права іпотекодержателя у разі невиконання боржником основного зобов'язання містять ст.ст.12, 23, 39 Закону України «Про іпотеку», що наведені вище у даному рішенні.

Таким чином, законодавством не передбачено такого способу захисту порушеного права іпотекодержателя, як визнання права іпотеки.

Відповідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки, таким способом може бути реалізація предмета іпотеки іпотекодержателем самостійно від свого імені будь-який особі-покупцеві із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», також встановлюється початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, судові витратипідлягають стягненню з відповідачів на користь держави.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тімекс» в особі арбітражного керуючого Данченка Андрія Сергійовича про визнання права іпотеки та звернення стягнення на нерухоме майно-задовольнити частково.

Звернути стягнення на комплекс нежитлових будівель, загальною площею 5188,60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: літ."А-1" - контрольно-пропускний пункт, загальною площею 12,8 кв.м.; літ. „Б-1" - гараж на п'ятьбоксів, загальною площею 96,2 кв.м.; літ."В-1" - склад паливно-мастильних матеріалів, загальною площею 17,4 кв.м.; літ. „Д-3" - адмінцістративні приміщення, загальною площею 1218,8 кв.м.; літ. „Е-1"- ремонтно-вирбничий корпус зі складом, загальною площею 3578,8 кв.м.; літ. „Ж-1"склад, загальною площею 264,6 кв.м.; 1- огорожа та є предметом іпотеки за Іпотечним договором №6807Z60 від 27.03.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 1568, та застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу предмета іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на час проведення таких прилюдних торгів для задоволення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, яке має вищий пріоритет щодо вказаного нерухомого майна, у розмірізаборгованості за кредитом та відсотками - 2084710 (два мільйони вісімдесят чотири тисячі сімсот десять) доларів США 16 центів США, що відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ станом на 24.03.2014 становить 21256747 (двадцять один мільйон двісті п'ятдесят шість тисяч сімсот сорок сім)гривень 14 копійок та у розмірі заборгованості за несплаченою комісією за управління коштами - 846 (вісімсот сорок шість) гривень 31 копійка.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові в частині визнання права іпотеки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь держави суму судових витрат у розмірі 1218,00 гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: