ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2014 року м. Львів № 9104/176851/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Савицької Н.В.
суддів: Костіва М.В., Затолочного В.С.
за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.
апелянта ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 15.10.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
В С Т А Н О В И В:
04.07.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2010 рік.
Постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 15.10.2012 року в позові відмовлено.
Не погодившись з даною постановою, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що вказана постанова є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт, просить суд, вказану постанову скасувати та прийняти нову якою позов задовоьнити.
Апелянт ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив із того, що відсутні законні підстави для перерахунку пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач з 2008 року отримує пенсію за віком, продовжує працювати та знаходиться на пенсійному обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області.
07.12.2011 року позивач як працюючий пенсіонер, звертався із заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Такий перерахунок пенсії позивача, як встановлено матеріалами справи, відповідач провів із застосуванням вказаного показника за 2007 рік.
Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).
За змістом частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + КзN); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками є (Ск : К).
Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Наведені висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України з відповідного питання, висловленою зокрема у постанові цього Суду від 21.03.2012 року по справі № 21-449а11.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутніх правових підстав для задоволення позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 11, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 15.10.2012 року у справі за № 704/946/12 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Н.В. Савицька
Судді: М.В. Костів
В.С. Затолочний