АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
№11/796/671/2014 Головуючий першої інстанції - Козятник Л.Г.
Доповідач - Кепкал Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Кепкал Л.І.,
суддів Ковальської В.В., Кияшка О.А.,
за участю прокурора Отроша В.М.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Шаповалова Є.О. на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року про визнання апеляції прокурора такою, що не підлягає розгляду,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Шаповалова Є.О. на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2013 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на додаткове розслідування визнано такою, що не підлягає розгляду.
В постанові суд першої інстанції послався на те, що 23 липня 2014 року апеляція прокурора на постанову суду про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування була залишена без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 350 КПК України та надано було прокурору строк - 7 діб з моменту одержання постанови для усунення виявлених недоліків. Однак, у визначений цією постановою строк прокурором недоліки усунуті не були, тому апеляція визнана такою, що не підлягає розгляду.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року скасувати, а його апеляцію на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на додаткове розслідування визнати такою, що підлягає розгляду та повернути справу до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 351 КПК України (1960 року).
При цьому апелянт зазначає, що оскаржувана постанова про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду є незаконною у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінальної справи, адже ще при подачі ним апеляції на постанову суду про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування вимоги ст. 350 КПК України (1960 року) були виконані в повному обсязі, а тому на думку прокурора постанова від 12 серпня 2014 року судом винесена формально.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та просив її задовольнити, вивчивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 352 КПК України (1960 року) постановою головуючого апеляція визнається такою, що не підлягає розгляду, у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог ст. 350 КПК України(1960 року), що вказані в постанові суду про залишення апеляції без руху.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2013 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, повернуто прокурору Шевченківського району м. Києва на додаткове розслідування.
На дану постанову прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Шаповаловим Є.О. була подана апеляція, яка разом з матеріалами кримінальної справи була направлена для розгляду до Апеляційного суду м. Києва.
Проте, постановою попереднього розгляду Апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2014 року дана кримінальна справа повернута до Шевченківського районного суду м. Києва для виконання вимог , передбачених ст.ст. 350, 351, 352, 354 КПК України (Т.6 а.с.204-205).
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2014 року, апеляція прокурора на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2013 року залишена без руху та останньому надано 7 діб з моменту отримання постанови для усунення недоліків. (Т.6 а.с.207).
Однак, вищезазначена постанова суду залишилась прокурором не виконаною, оскільки ним не подана апеляція з усунутими недоліками.
А тому, на думку колегії суддів, обґрунтовано 12 серпня 2014 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Шаповалова Є.О. на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2013 року у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України визнано такою, що не підлягає розгляду.
В апеляції на вказану постанову суду, прокурор не заперечує того факту, що ним недоліки встановлені судом не усувались, разом з тим, він вважає, що таких недоліків при подачі ним апеляції на постанову суду від 21 жовтня 2013 року допущено не було.
Проте, такі доводи прокурора колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, 1960 року, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ШаповаловаЄ.О. - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року про визнання апеляції прокурора на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2013 року про повернення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 367 КК України прокурору Шевченківського району м. Києва на додаткове розслідування такою, що не підлягає розгляду - залишити без змін.
Судді:
_____________ _______________ ____________
Кепкал Л.І. Ковальська В.В. Кияшко О.А.