ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

12 липня 2006 р.

№ 11/42

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Кривди Д.С.,

суддів:

Рогач Л.І., Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргу

ЗАТ “Об’єднання Дніпроенергобудпром”

на постанову

від 11.05.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

та на рішення

від 20.03.2006

у справі

№11/42

господарського суду

Кіровоградської області

за позовом

Світловодського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

до	ЗАТ “Об’єднання Дніпроенергобудпром”

третя особа

Світловодське міське комунальне підприємство “Зелене гсподарство”

про	стягнення 7034,62 грн.

за участю представників сторін

від позивача:

у засідання не прибули

від відповідача:

у засідання не прибули

від третьої особи:

у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Світловодське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром" за участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, Світловодського міського комунального підприємства "Зелене господарство" про стягнення заборгованості за спожиті послуги водопостачання та водовідведення в сумі 6746,72 грн., а також 85,72 грн. –інфляційних та 202,40 грн. –3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до показань лічильників "Буддеталі" ЗАТ "Дніпроенергобудпром" було використано води за 4 місяці 2003 року на загальну суму 6424,02 грн., а заборгованість за 2002 рік становить 324,46 грн., тобто загальна сума заборгованості –6746,50 грн.

Відповідач позов не визнав, пояснивши відсутність підстав виникнення визначеного в позові боргу.

Справа розглядалася неодноразово судовими інстанціями і постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2005 рішення і постанова у справі скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення обставин нарахування позивачем боргу відповідачу у відповідності до умов договору №79 від 04.01.1993, укладеного між сторонами у справі.

Здійснивши новий розгляд справи, господарський суд Кіровоградської області (суддя Мохонько К.М.) рішенням від 20.03.2006, яке залишено без змін постановою від 11.05.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Герасименко І.М. –головуючого, Науменко І.М., Коршуна А.О.), позовні вимоги задовольнив у частині стягнення 6185,62 грн. боргу, 48,43 грн. інфляційних втрат, 185,57 грн. 3% річних, а в частині стягнення 324,46 грн. провадження у справі припинив.

Ухвалою від 29.06.2006 Вищий господарський суд України  порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлені вимоги про скасування рішення і постанови та припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Касатор доводить відсутність надання йому послуг по водопостачанню позивачем у спірний період та наявність фактів отримання подвійної оплати за водопостачання з населення і відповідача, які при розгляді справи не були прийняти до уваги судовими інстанціями, що свідчить про порушення принципу змагальності у процесі та недотримання вимог процесуального законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди першої та апеляційної інстанції, здійснюючи новий розгляд справи, на підставі наданих при новому розгляді доказів не встановили обставин, з яких слід визнати, що після укладення між позивачем і відповідачем договору №79 від 04.01.1993 зобов’язання щодо водопостачання і водовідведення у спірний період були припинені та розрахунки за ці послуги здійснювались відповідно до умов договору.

Доводи відповідача, викладені у матеріалах справи та касаційній скарзі, певними доказами не доведені.

Зокрема, відповідач не довів обставин виконання ним рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 04.04.2002 №420, яким зобов'язано начальника комунального підприємства "Зелене господарство" Бобко П.В. прийняти у відповідача на баланс зовнішні мережі водопостачання, каналізаційні мережі та споруди на них.

Не спростовано відповідачем і обставини водопостачання котельної і будинків та, відповідно, розрахунки за ці послуги.

Встановлення грошової заборгованості відповідача судами стало підставою для часткового задоволення позову.

Зважаючи на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятої у справі постанови суду апеляційної інстанції і задоволення касаційної скарги, оскільки висновки судових інстанцій у справі відповідають вимогам ст.ст. 161, 214 ЦК УРСР та норм процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 у справі №11/42 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Л.Рогач

                                                                                                    А.Уліцький