Справа № 11-399/08                                                                   Головуючий у 1 інстанції Войтюк Л.М.

Категорія: ст.cт. 304, 289 ч.3 КК України                                Доповідач в апеляційній інстанції Матат О.В

                        .

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                                                  26 серпня  2008 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

                головуючого судді - Матата О.В.,

                суддів - Бешти Г.Б., Оксентюка В.Н.,

                за участю прокурора - Старчука В.М.,

                засудженого - ОСОБА_2,

                законного представника засудженого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Любомльського районного суду від 24 червня 2008 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

  Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель м. Любомль Волинської області, з середньою-спеціальною освітою, неодружений, не працює, раніше не судимий,

засуджений за ст.ст. 15 ч.2, 289 ч.3 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі;

за ст. 304 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

За ст. 187 ч.4 КК України ОСОБА_1 виправданий на підставі ч.1 п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину.

Запобіжний захід засудженому залишено попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з часу його затримання, з 08 січня 2008 року.

Вироком вирішено долю речових доказів у справі та судових витрат.

  Цим же вироком засуджений ОСОБА_2  за ст.ст. 15 ч.2, 289 ч.3,             69 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі, звільнений від відбуття призначеного покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, із встановленням двохрічного іспитового строку, вирок щодо якого не оскаржено.

         ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 07.01.2008 року біля 18 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за адресоюАДРЕСА_1, шляхом умовляння втягнув неповнолітнього          ОСОБА_2, достовірно знаючи що останній є неповнолітнім у злочинну діяльність, яке виразилось в пропонуванні незаконно заволодіти транспортним засобом з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, на що неповнолітній ОСОБА_2 надав свою згоду.

         Він же, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 07.01.2008 року біля 19 год., за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, сівши в автомобіль марки Ауді - 80, д.н. НОМЕР_1 який належить ОСОБА_4, в кінці вул. Машівської в м.Любомль, ОСОБА_1 наніс удари ножем в різні частини тіла потерпілому ОСОБА_4, спричинивши останньому множинні тілесні ушкодження  у вигляді однієї проникаючої рани в ділянці правої реберної дуги по передньо-аксилярній лінії, трьох ран в ділянці правої лопатки, дном яких є тіло лопатки, однієї рани середньої та нижньої третини правого передпліччя по тильній поверхні, однієї рани  на лівій кисті між ІІ-ІІІ п'ясними кісткам, двох ран на бокових поверхнях правої нижньої третини правого передпліччя, які згідно висновку експерта № 30 від 15.01.2008 року, проникаюча рана в черевну порожнину з пошкодженням сальника за ступенем тяжкості  відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпечності для життя як в момент їх утворення, так і в подальшому їх протіканні. Заволодіти автомобілем ОСОБА_4 не змогли, тому що останній чинив активний опір. 

         В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації його дій, просить пом'якшити обране йому покарання, враховуючи те, що він з благополучної родини, щиро розкаявся у вчиненому, має маму пенсійного віку та дружину, яка перебуває в стані вагітності.

         Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його законного представника - ОСОБА_3які підтримали апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши доводи апеляції, судова колегія дійшла висновку, що апеляція засудженого  до задоволення не підлягає.

         Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочинів, за які він засуджений підтверджується зібраними у справі доказами та мотивовано вироком і ніким не оспорюється.

         Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких та середньої тяжкості, особи засудженого, який посередньо характеризується, злочини вчинив перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства.

         Разом з тим, враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, в тому числі ті, на які він посилається в апеляції, а тому обране йому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

         Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Любомльського районного суду від 24 червня 2008 року щодо нього - без зміни.

Головуючий /підпис/ Матат О.В.

Судді /підписи/ Бешта Г.Б., Оксентюк В.Н.

Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду

Волинської області                                                             О.В. Матат