ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1-18/07р.
22 січня 2007 року Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого-судді Греська В.А..
при секретарі Остапчук В.П.
з участю прокурора Сьомко Л.І.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ємільчино справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Спаське Ємільчинського р-ну Житомирської області, гр. України, українця, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, не судимого,АДРЕСА_1
по ст. 164 ч.І КК України,-
встановив:
Підсудний ОСОБА_2 згідно виконавчого листа НОМЕР_1 Ємільчинського районного суду повинен сплачувати на користь ОСОБА_1 аліментну плату на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше неопадатковуваного мінімуму доходів громадян до досягнення сином повнолітя. Однак підсудний злісно ухилився від сплати аліментів на утримання сина і за період з 30.06.2004 року по 1.12.2006 року не сплатив кошти в сумі 3167 грн. 25 коп.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину не визнав і показав суду, що згідно рішення суду повинен сплачувати аліменти на користь потерпілої на утримання сина ОСОБА_3. Два місяці платив аліменти, після яких аліменти не сплачує, оскільки з 2001 року не працює. За працевлаштуванням нікуди не звертався. В 2005 році можливо передав потерпілій в рахунок сплати аліментів телевізор і вона повідомила, що до нього претензій не має. Будь-якої іншої матеріальної допомоги на утримання сина не надавав. За вказаний період ходив і допомогав по веденню господарства жителям смт Ємільчине, за що отримував кошти в сумі 50-60 грн. у місяць. Кошти тратив для придбання необхідних предметів для себе. З'являвся за викликами до Державної виконавчої служби і був попереджений про притягнення до кримінальної відповідальності в разі непогашення заборгованості.
Незважаючи на те, що ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.І КК України не визнав, вина підсудного у пред'явленому обвинуваченні в повному обсязі доведена сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що підсудний зобов'язаний за рішенням Ємільчинського райсуду сплачувати на її користь аліменти на утримання сина
ОСОБА_3. За два місяці підсудний сплатив аліменти, а також передав в рахунок оплати аліментів телевізор вартістю 900 грн. Будь-якої іншої матеріальної допомоги підсудний на утримання сина не надавав, постійно зловживає спиртними напоями, з будинку виносить належавші їй речі і збуває за спиртні напої.
Свідок ОСОБА_4 в суді показала, що їй відомо про те, що підсудний зобов'язаний сплачувати на користь потерпілої аліменти на утримання сина ОСОБА_3. Зі слів потерпілої відомо, що підсудний ухиляється від утримання сина і будь-якої матеріальної допомоги не надає, постійно зловживає спиртними напоями.
Свідок ОСОБА_5 в суді показала, що проживає по сусідству з підсудним і потерпілою. Під час розмови з потерпілою остання постійно скаржилася на тяжке матеріальне становище і говорила, що підсудний не сплачує аліменти на утримання сина. Підсудний постійно зловживає спиртними напоями, вчиняє дрібні крадіжки, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що підсудний неодноразово викликався до Державної виконавчої служби і попереджався про притягнення до кримінальної відповідальності в разі непогашення заборгованості. В 2005 році підсудний з'являвся за викликом із потерпілою і передав останній в рахунок погашення заборгованості аліментів телевізора вартістю 900 грн. На інші попередження підсудний не реагував.
З подання старшого державного виконавця ДВС У Ємільчинськму районі слідує, що ОСОБА_2 не працює, майна, що підлягає опису та реалізації не має, аліменти в добровільному порядку не сплачує, участі у вихованні сина не приймає, чим ставить у тяжке матеріальне становище сина ОСОБА_3 (а.с.5).
Відповідно до виконавчого листа НОМЕР_1 підлягають стягненню з ОСОБА_2 кошти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до досягнення сином повноліття - до 28.02.2008р. (а.с.6).
З розрахунку заборгованість по аліментній платі ОСОБА_2 станом на 1.12.2006р., починаючи з 30.06.2004р. становить 3167 грн. 25 коп. (а.с.7).
В попередженнях державного виконавця відділу ДВС, винесених 10.08.2006р., 29.09.2006р., 27.11.2006р. ОСОБА_2, останній попереджався, що повинен сплатити аліментну плату на утримання сина ОСОБА_3 і що в негативному випадку буде притягнутий до кримінальної відповідальності (а.с.8-10).
Згідно довідки Ємільчинського районного центру зайнятості ОСОБА_2 не зареєстрований в службі як безробітний станом на 25.12.2006р. (а.с. 26).
З медичного висновку НОМЕР_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 хворіє портальною гіпертензією. Має захворювання перипортальний фіброз печінки. Стан після оперативного лікування. Гегатоспленомегалія. Варикоз розширення вен стравоходу. Виражений дуоденіт (а.с. 35).
За висновком судово-наркологічної експертизи НОМЕР_3 року ОСОБА_2 хворіє хронічним алкоголізмом, потребує примусового лікування, протипоказань немає (а.с. 37).
Суд аналізуючи зібрані по справі докази, вважає вину підсудного ОСОБА_2 доведеною повністю, його дії кваліфікує за ст. 164 ч.І КК України, які виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний характеризується негативно.
Відповідно до ст.ст.66, 67 КК України пом'якшуючих, обтяжуючих обставин покарання підсудного суд не виявив.
З урахуваням всіх обставин справи, особи підсудного, що вчинив злочин невеликої тяжкості, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням до праці і слід йому призначити покарання у виді обмеження волі.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судових витрат по справі не має.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.І КК України і призначити йому покарання:
за ч.І ст. 164 КК України 1 (один) рік обмеження волі.
Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу обрати - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя /підпис/ Копія вірна: Суддя Ємільчинського райсуду
В А. Гресько