КОПІЯ Справа№2-202/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З січня 2007 року                                                                                 м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді   Жилки О.М.,

при секретарі Каленіченко В.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Полтавської міської територіальної громади, третя особа: КП Полтавське бюро технічної інвентаризації „Інвентаризатор", про визнання часток у праві спільної сумісної власності, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2006 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння разом з господарськими будовами та право власності на 1/2 частину земельної ділянки АДРЕСА_1, а також визнати право власності за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння з господарськими будовами та право власності на 1/2 частину земельної ділянки за вказаною вище адресою, посилаючись на те, що невизначеність часток у праві спільної сумісної власності не дає їй можливості розпорядитись належним їй майном.

В своїй заяві та в судовому засіданні позивачка вказала, що вона перебуває з відповідачем в шлюбі з 1960 року, в період шлюбу за спільні кошти ними збудовано житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який на підставі свідоцтва про право власності належить відповідачу на праві особистої власності. Але, як зазначила позивачка, оскільки вказаний будинок вона з відповідачем будувала в період шлюбу за спільні кошти, а також отримали у власність земельну ділянку, вона, як дружина, має право на 1/2 частину зазначеного будинку та земельної ділянки, а тому просила суд задовольнити її позовні вимоги.

Представник позивача позов підтримала, та пояснила суду, що у відповідності до положень ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивачки визнав частково, та пояснив суду, що вони дійсно з 1960 року зареєстрували шлюб, проживають однією сім'єю та ведуть спільне господарство, разом з тим, пояснив відповідач, оскільки будинок збудований фактично на його кошти, які він отримав від продажу будинку, який дістався йому у спадок від батька ще до одруження з позивачкою, а тому, вважає, що він має право на більшу його частину.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, вважає, що позовні вимоги позивачки є законними та обґрунтований, а тому, підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що сторони, відповіно до свідоцтва про одруження ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 16 липня 1960 року, і до цього часу проживають у зазначеному будинку разом та ведуть спільне господарство.

-2-

Як вбачається із копії свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 30.10.1987 року виконавчим комітетом Новоселівської сільської Ради народних депутатів, будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві особистої власності.

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ОСОБА_3 на підставі розпорядження виконкому Полтавської міської ради НОМЕР_2, є власником земельної ділянки площею 1000 кв.м., яка розташована АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 368 ЦК України, майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Доказів того, що саме будинок побудований на кошти, які відповідач отримав від продажу будинку, який дістався йому у спадок, останнім суду не надано і судом в ході розгляду справи не добуто.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 60, 70 Сімейного Кодексу України, ст. 368 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння разом з господарськими будівлями та право власності на 1/2 частину земельної ділянки по провулку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння разом з господарськими будівлями та право власності на 1/2 частину земельної ділянки по провулку АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

О.М. Жилка

/підпис/

Головуючий

О.М. Жилка

ВІРНО: Суддя Ленінського

районного суду м. Полтави