Судове рішення #39398
Апеляційний суд Кіровоградської області

 

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-1279-   2006 р.                                Головуючий у 1-й інстанції- Ковтун Л.М.

Категорія - 42                                                                                 Доповідач - Черненко В.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

1 червня 2006 року                                     Колегія суддів Судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого судді - Черненко В.В.

Суддів - Говорухіна В.П., Фомічова С.Є.

при секретарі - Сегал О.П..

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду М.Кіровограда від 27.02.2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду про стягнення   з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 грошей за договором позики.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 лютого 2006 року позовні вимоги були задоволені.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах

доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга.

підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням

нового рішення з наступних підстав.                                                  

Постановляючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 взяв в борг у ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 4000 доларів США зі сплатою відсотків|

Суд першої інстанції також дійшов  висновку ,  що відповідати за борговими

 

зобов'язаннями повинні: ОСОБА_3  та його жінка - ОСОБА_1, при цьому суд послався на ст.. 65 п.2 Сімейного кодексу України.

Суд стягнув в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 20200 гривень та відсотки в розмірі 4040 гривень .

Апеляційний суд вважає , що суд першої інстанції допустився помилки при розгляді даної справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 взяв в борг у ОСОБА_2 4000 доларів США з умовою повернення по першій її вимозі, про що свідчить копія розписки яка знаходиться в матеріалах справи. Дана розписка підписана ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_4З протоколу судового засідання вбачається що позивач давала в борг гроші ОСОБА_3, з ОСОБА_1 вона не вела розмову на цю тему.

Підпис під даною розпискою відповідачки ОСОБА_1 відсутній.

Як пояснила ОСОБА_1 в судовому засіданні, вона не знала , що її чоловік ОСОБА_3 брав ці кошти в борг у позивача і що ці кошти були витрачені на інтереси сім'ї. Крім того ОСОБА_1 пояснили , що у неї з її колишнім чоловіком уже на протязі останніх 5 років напружені сімейні стосунки які привели до розірвання шлюбних відносин, а тому вона не могла знати про ці боргові зобов'язання, які нібито були укладені в інтересах сім'ї.

Апеляційний суд перевірив пояснення ОСОБА_1 матеріали справи і дійшов висновку що в матеріалах справи відсутні докази які б спростовували дані пояснення, тому висновки суду першої інстанції про те , що кошти які були взяті в борг відповідно до розписки ОСОБА_3 витрачені на інтереси сім'ї, а стягнення коштів повинно здійснюватись з обох відповідачів в солідарному порядку є необгрунтованими так як вони не підтверджуються доказами.

Відповідно до ст.. 1049 ЦК України позичальник повинен повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи із встановленого апеляційний суд вважає , що належним відповідачем по справі є ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи , зокрема розпискою та поясненнями сторін.

ОСОБА_1 не може нести відповідальність за борговими зобов'язаннями перед позивачкою так як вище зазначені обставини свідчать про те , що договір укладений її колишнім чоловіком з позивачем, за договором позики, не створює для неї обов'язків по його виконанню.

Таким чином колегія суддів вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд вирішив стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 20200 гривень \двадцять тисяч двісті гривень/ що еквівалентно 4000 чотирьом тисячам доларів США. по курсу національного банку України станом на 10.12.2005 року та проценти в сумі 4040 \чотири тисячі сорок\гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити в зв'язку з недоведеністю обставин на які

посилається позивач.                                                                

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

Апеляційного суду Кіровоградської області:                             

ВИРІШИЛА:            

Апеляційну скаргу задовільнити.

 

Рішення Ленінського районного суду М.Кіровограда від 27 лютого 2006 року скасувати.

Позов ОСОБА_2   до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 20200 \двадцять тисяч двісті \ гривень за договором позики та 4040 /чотири тисячі сорок/ гривень відсотків на користь ОСОБА_2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація