Справа № 2-1296/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   2 грудня 2008 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Піцикевич І.Й.,

при секретарі  Грабар Л.І.,

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Дрогобич справу за позовом ОСОБА_2до Комунального підприємства «Комбінат міського господарства», третя особа без самостійних позовних вимог ОСОБА_3, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась з позовом про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу до відповідача КП «Комбінат міського господарства», треті особи без самостійних позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_3, посилається на те, що працювала у відповідача квітникарем, тобто робітником по ритуальній атрибутиці з 1973 р. по серпень 2006 р., разом з нею працювала квітникарем ОСОБА_5, старшою була ОСОБА_2, яка наданий час в комбінаті вже не працює.

За весь час роботи в комбінаті жодних претензій до неї по роботі з боку керівництва комбінату не було, були тільки подяки та нагороди.

Так як зарплата в була мізерна, то вони з ОСОБА_5 вирішили поставити вимогу перед керівництвом комбінату про підвищенням їм платні, така розмова з тодішнім директором комбінату ОСОБА_4 відбулася у вівторок 01 серпня 2006 р. Він вислухав їх і сказав, що зарплату підвищувати не буде, бо вони попадають під скорочення штатів по підприємству.

В п'ятницю 04 серпня 2006 року вони повторно підійшли доОСОБА_4 і той повідомив, що з даного часу вони з ОСОБА_5 скорочені, трудові книжки їм вишлють поштою.

Після цього вона вже на роботу не виходила, так як знала, що розрахована з підприємства по скороченню штатів. Отримала по пошті повідомлення з'явитися до голови профспілки комбінату  Кімака. Так як вона не була членом профспілки, то на виклик не пішла, оскільки вважала, що їй вже нічого туди йти.

Одного разу після цього вона прийшла до заступника депараменту комунальних служб Кізима та розповіла йому про розмову з ОСОБА_3 про її скорочення, на що той повідомив, що ніякого скорочення по департаменту не було.

Наприкінці серпня 2006 р. вона отримала поштою трудову книжку і дізналася, що її звільнили не по скороченню кадрів, а за прогули, і що профспілковий комітет дав згоду на її звільнення. Від такої новини вона захворіла, оскільки вважала своє звільнення несправедливим, оскільки жодних прогулів не допускала і її звільнили з роботи обманним шляхом.

Просить поновити її на роботі  у відповідача, стягнути в її користь з відповідача 819,09 грн. заробітку на час вимушеного прогулу та 15 000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Крім того позивач ОСОБА_2 подала заяву, в якій просить поновити їй строк на оскарження дій відповідача, оскільки тривалий час хворіла та не могла своєчасно подати позов про поновлення на роботі.

Позивач ОСОБА_2 позов підтримала, посилається на обставини, викладені у позовній заяві, пояснила, що з вини адміністрації відповідача були створені умови неможливі для роботи, з цього приводу вона зверталась до директора ОСОБА_3

 4 серпня 2006 р. директор комбінату ОСОБА_3 сказав їй та ОСОБА_5, що вони скорочені, а трудові книжки їм вишлють поштою, тому після 4 серпня 2006 р. вона на роботу не виходила, хоча з наказом про звільнення з роботи її ніхто не ознайомлював і перешкод у виконанні трудових обов'язків не чинив, жодного пояснення у неї ніхто не вимагав.

До звільнення з роботи вона не допускала порушень трудової дисципліни і неодноразово нагороджувалась за успіхи в роботі.

Вона отримувала виклик щоб з'явитись на засідання профспілкового комітету проте, оскільки вона не була членом профспілки і вважала, що вже звільнена з роботи, то на виклик не з'явилась.

Наприкінці вересня 2006 р. вона отримала трудову книжку, в якій був запис, що вона звільнена з роботи за прогули.

Їй стало відомо, що у відповідача ніякого скорочення не було, тому в вересні 2006 р. звернулась за юридичною допомогою до адвоката ОСОБА_1  з приводу звернення до суду про поновлення на роботі, проте відповідач не давав їй необхідні для пред'явлення позову документи, крім того вона хворіла і лікувалась, тому звернулась з позовом до суду в квітні 2008 р.

У представленому витягу з книги про рух трудових книжок стоїть її підпис про отримання трудової книжки, проте вона поставила дату звільнення з роботи 4 серпня 2006 р., а не дату отримання трудової книжки, трудову книжку вона загубила, а тому не може надати її суду для огляду.

Просить задовольнити її позовні вимоги.

Представник КП «Комбінат міського господарства» м. Дрогобича Волошин С.П. позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що позивач підставно звільнена з роботи, вона сама не заперечує, що не виходила на роботу без поважних причин, тобто допустила прогули з четвертого серпня по день звільнення з роботи 14 серпня 2006 р., 14 серпня 2006 р. позивач отримала належним чином оформлену трудову книжку, про що свідчить запис в журналі про рух трудових книжок і що підтвердила сама позивач в судовому засіданні, що це її підпис про отримання трудової книжки.

Позивач безпричинно пропустила місячний строк для звернення до суду, а тому просить відмовити в позові.

Третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 вважає позовні вимоги позивачки безпідставними, пояснив суду, що працював на посаді директора  КП „Комбінат міського господарства” м. Дрогобич з 2004 р., позивач ОСОБА_2 звільнена з роботи підставно, оскільки вона протягом 2006 р. неодноразово не виходила на роботу без поважних причин, тобто допускала прогули,  а тому ОСОБА_2. написала доповідну про виявлені порушення, оскільки ОСОБА_2 з 4 серпня 2006 р. не виходила на роботу, пояснення в ОСОБА_2 не можна було отримати, оскільки вона на виклики не з'являлась, як не з'явилась на засідання профспілкового комітету, тому був виданий наказ про її звільнення з роботи.

ОСОБА_2 отримала належним чином оформлену трудову книжку 14 серпня 2006 р. у присутності свідків про що розписалась, проте поставила дату 4 серпня 2006 р., а не 14 серпня 2006 р., як це було.

На час звільнення ОСОБА_2 з роботи на підприємстві скорочення не було і він не говорив ОСОБА_2 що вона звільнена з роботи по скороченню.

Представник третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідачаОСОБА_6 вважає позовні вимоги безпідставними, пояснив суду, що твердження позивачки про її звільнення з роботи 4 серпня 2006 р. по скороченню є безпідставним, оскільки вона не представила з цього приводу жодних доказів, на підприємстві ніякого скорочення не було.

З часу отримання трудової книжки 14 серпня 2006 р. протягом більше року позивачка не зверталась до суду про поновлення її на роботі, а тому в позові слід відмовити.

Свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що ОСОБА_2 протягом роботи неодноразово допускала порушення і не виходила на роботу без поважних причин, тому коли ОСОБА_2 не виходила на роботу з 4 серпня 2006 р. вона написала доповідну директору підприємства про звільнення ОСОБА_2 з роботи.

На час звільнення ОСОБА_2 з роботи ніякого скорочення не було.

Такого щоб директор підприємства ОСОБА_3 не допускав позивачку до роботи не було.

Вона вела табелі обліку робочого часу і в серпні 2006 р. проставила ОСОБА_2 прогули за дні коли вона була відсутня на роботі.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що коли вона разом з ОСОБА_2 були в кабінеті начальника підприємства, час точно вона не пам'ятає, то ОСОБА_3 сказав, що їх будуть скорочувати, проте з жодним документом їх не ознайомлював, а сказав що вони будуть повідомлені додатково про скорочення, проте від роботи їх не відстороняв, вона написала заяву на відпустку і не була на роботі до грудня 2006 р., після цього звільнилась з роботи за власним бажанням.

З оглянутої світлокопії трудової книжки вбачається, що позивач ОСОБА_2 звільнена з роботи 14 серпня 2006 р. за ст.40 п.4 КЗпП України.

З оглянутої доповідної від 07.08.2006 р. вбачається, що позивач ОСОБА_2 не з'являлась на роботу з 11 липня 2006 р.

З оглянутого наказу № 49 від 14.08.2006 р. вбачається, що позивача ОСОБА_2 звільнено з роботи з 11 липня 2006 р. по ст.40 п.4 КЗпП України у зв'язку з прогулами без поважних причин.

З оглянутого протоколу засідання профспілки КП «Комбінат міського господарства» від 14.08.2006 р. вбачається, що профспілковий комітет відповідача одноголосно надав згоду на звільнення з роботи позивача ОСОБА_2

З оглянутих виписок з амбулаторної карти від 18 березня 2008 р., висновку лікаря-спеціаліста від 18 березня 2008 р., довідки приватного медичного центру від 19 березня 2008 р., вбачається, що позивач ОСОБА_2 зверталась за медичною допомогою з приводу гіпертонічної хвороби в вересні 2006 р.,  а також амбулаторно лікувалась протягом 2007 р. з приводу різних хронічних захворювань.

З оглянутих табелів обліку робочого часу  КП „КМГ” вбачається, що ОСОБА_2 допустила прогули з 1 по 11 серпня 2006 р.

З оглянутої копії витягу з журналу обліку руху трудових книжок вбачається, що за № 37 є запис про видачу ОСОБА_2 трудової книжки  ї є її підпис про отримання трудової книжки, що вона сама підтвердила в судовому засіданні.

Даючи оцінку зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам суд приходить до переконання, що позовні вимоги є безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення, сама позивач ОСОБА_2 ствердила суду, що не виходила на роботу з 4 серпня 2006 р., хоча наказу про звільнення її з роботи не була, а наказ про її звільнення з роботи був виданий тільки 14 серпня 2006 р., ці обставини підтвердили суду допитані по ініціативі позивача свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_5, також вони підтверджуються письмовими матеріалами справи, а тому суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 допустила прогули, тобто невихід на роботу без поважних причин протягом з 4 по 14 серпня 2006 р., і у адміністрації відповідача були підстави для звільнення її з роботи на підставі  п. 4 ч. 1 ст 40 КЗпП України.

Оскільки, як пояснила позивач ОСОБА_2, вона не була членом профспілки, то її звільнення з роботи могло проводитись без попередньої згоди профспілкового комітету.

При звільненні позивачки з роботи адміністрація відповідача допустила порушення вимог ст. 149 КЗпП України не зажадавши від позивачки письмового пояснення з приводу допущених прогулів, проте дане порушення не може бути підставою для поновлення позивачки на роботі.

Крім того відповідно до вимог  ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутись  з заявою про вирішення трудового спору у справі про звільнення з роботи в місячний строк з дня вручення йому копії наказу  про звільнення з роботи або з дня видачі трудової книжки.

З пояснень самої позивачки ОСОБА_2 вбачається, що вона отримала трудову книжку в вересні 2006 р., проте звернулась до суду з позовом про поновлення на роботі 7 квітня 2008 р., а тому вона пропустила строк звернення до суду, для поновлення якого суд не вбачає жодних підстав, оскільки представлені позивачкою витяги з медичних документів не свідчать про те, що з вересня 2006 р. по квітень 2008 р. вона за станом здоров'я не могла вжити заходів до захисту свого порушеного права, а тому суд не вбачає законних підстав для поновлення їй пропущеного строку звернення до суду.

Виходячи з наведеного суд також приходить до переконання, що безпідставними є вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення в її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, оскільки вона підставно звільнена з роботи, а тому не має підстав для задоволення цих позовних вимог.

Керуючись  ст.ст.. 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 40 ч. 1 п.4, 233, 235 КЗпП України суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові ОСОБА_2до відповідача КП „Комбінат міського господарства” м. Дрогобич про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів через Дрогобицький міськрайонний суд.

Суддя

Справа № 2-3064/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   8 грудня 2008 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Піцикевич І.Й.,

при секретарі  Грабар Л.І.,

з участю адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Дрогобич справу за позовом ОСОБА_8 до відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача ОСОБА_9, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,  -                    

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_8 звернувся з позовом про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу до відповідача відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради, третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача ОСОБА_9, посилається на те, що 02.09.1991 р. був прийнятий на роботу на посаду вчителя допризовної підготовки юнаків середньої школи № 8 м. Дрогобича. Згідно наказу № 1239 від 10.10.1996 р., виданого відділом освіти виконкому Дрогобицької міської Ради, він був переведений на посаду вчителя трудового навчання .

31.05.2008 р. він отримав попередження про можливе вивільнення з 27.08.2008 р. на підставі ст.40 п.1 КЗпП України. З цим попередженням він не погодився, так як запропонована кількість годин є меншою від повного тижневого навантаження вдвічі, а тому 24.06.08 р. він написав заяву відповідачу з проханням забезпечити його повним тижневим навантаженням.

З 01.06.2008 р. по 30.07.2008 р. він був у черговій відпустці. 29.08.2008 р. директор СШ № 8 ОСОБА_9 викликав його до себе в кабінет і вимагав дати письмову згоду працювати на умовах неповного тижневого навантаження, проте він відмовився. В цей же день він був у відповідача і йому сказали, що коли він не згідний працювати з неповним тижневим навантаженням, то його звільнять з роботи.

01.09.2008 р. у школі розпочався новий навчальний рік і він разом з іншими вчителями був на урочистій лінійці, а 02.09.2008 р. він вийшов на роботу.

Приблизно в 10 год. директор школи ОСОБА_9 закликав його у свій кабінет, в якому також були присутні заступники директора ОСОБА_10 та ОСОБА_11, завгосп ОСОБА_12, секретар ОСОБА_13, в присутності цих осіб директор повідомив його, що він звільнений з роботи з 29.08.2008 р., згідно п.1 ст.40 КЗпП України та видав йому на руки трудову книжку. Голова профкому ОСОБА_14 видала йому копії протоколів засідання профкому від 29.08.2008 р. та 01.09.2008 р.

Копію наказу № 344 від 29.08.2008 р. про звільнення з роботи з посади вчителя трудового навчання у зв'язку із скороченням чисельності працівників п.1 ст:40 КЗпП України він отримав рекомендованим листом 02.09.2008 р. ввечері.

Звільнення з роботи вважає незаконним, оскільки з 2003 р. обирався членом профкому СШ № 8 та переобраний на черговий термін у 2007 р., згоди на його звільнення комітет не давав, крім того йому не було запропоновано іншої роботи за спеціальністю вчитель трудового навчання та фізики, згідно диплому, відповідач не врахував його педагогічний стаж і те, що у нього на утриманні є двоє неповнолітніх дітей, його дружина працює вчителем на 0,5 педагогічної ставки.

Просить поновити його на роботі на посаді вчителя трудового навчання Загальноосвітньої школи № 8 м. Дрогобича та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.08.2008 р. з розрахунку середньоденного заробітку 40,51 грн.

Позивач ОСОБА_8 позов підтримав, покликається на обставини, викладені в позовній заяві, пояснила, що

Представник відповідача

Третя особа ОСОБА_9

З оглянутого наказу № 344 від 29.08.2008 р. відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради вбачається, що позивача ОСОБА_8 звільнено з роботи 29 серпня 2008 р., згідно п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності працівників.

Згідно попередження № 607 від 29.05.2008 р. позивач ОСОБА_8 31 травня 2008 р. попереджений про можливе вивільнення у зв'язку із скороченням чисельності працівників і йому запропоновано посаду вчителя «Захисту Вітчизни» та 0,5 ставки керівника гуртка «Захисту Вітчизни» в ЗОШ № 8.

З оглянутого диплому РВ № 767767 вбачається, що позивач має вищу педагогічну освіту та кваліфікацію вчителя загально технічних дисциплін і фізики.

З оглянутої світлокопії трудової книжки вбачається, що позивач ОСОБА_8 працював вчителем загальноосвітнього навчального закладу з 01.12.1989 р. і його педагогічний стаж становить понад 18 років.

З оглянутих витягів протоколу засідання профспілкового комітету СЗШ № 8 від 29.08.2008 р. і 01.09.2008 р. вбачається, що профспілковим комітетом відповідача відмовлено у наданні згоди на звільнення позивача ОСОБА_8, оскільки позивач обраний до профспілкового органу відповідача, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, його дружина ОСОБА_15 працює з неповним тижневим навантаженням, сім'я позивача відноситься до категорії малозабезпечених, рекомендовано перевести позивача ОСОБА_8 з посади вчителя трудового навчання на посаду вчителя «Захисника Вітчизни» у зв'язку з відсутністю годин трудового навчання.

З оглянутої довідки про середню заробітну плату від 17.09.2008 р. вбачається, що середньоденний заробіток позивача ОСОБА_8 складає 40,51 грн.

З оглянутого наказу № 404 від 5 вересня 2008 р. відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради вбачається, що наказ № 344 від 29 серпня 2008 р. про звільнення ОСОБА_8 з роботи визнано недійсним, а позивача ОСОБА_8 звільнено з роботи по п. 6 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з відмовою працювати на інших умовах праці.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд приходить до переконання, що

Керуючись ст.ст. 209,212,213-215,88 ЦПК України,  суд -

В И Р І Ш И В :

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його оголошення, з наступною подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів.

Суддя