22-ц/775/1501/2014(м)

263/5904/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Супрун М.Ю

суддів Мироненко І.П., Песоцької Л.І.,

при секретарі Брежнєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про захист трудових прав шляхом стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2014 року в задоволенні вищезазначеного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

Позивач у суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, діюча за довіреністю, в судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 перебував з відповідачем у трудових відносинах та у відповідності з наказом № 413/к від 29.05.2012 року його було звільнено з ПАТ «МК «Азовсталь» на підставі ст.40 п.2 КЗпП України, у зв'язку з невідповідністю виконуваної роботи стану здоров'я. (а.с.8)

Згідно повідомлення №022-216 від 29.05.2012 року, при звільненні позивачу визначена до виплати та сплачена в день звільнення, відповідно до видаткового касового ордеру №3300313818 від 29.05.2012 року, сума у розмірі 4067,9грн. (а.с.24-25)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було допущено порушення трудових прав позивача, оскільки підприємство виплатило належні ОСОБА_1 при звільненні суми у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що оскільки відповідач не провів з ним повний розрахунок при звільненні, а саме несвоєчасно оплатив лікарняні листки, а тому він має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Згідно ч. 2 ст. 35 Закону України від 18.01.2001 року № 2240-III " Про обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі: Закон), допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності з ч.1 ст. 50 Закону, матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону ( особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах; члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

За змістом ч. 1 ст. 51 Закону, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 52 Закону, документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження. Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується: застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03 квітня 2012 року по 23 травня 2012 року не працював у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за захворюванням, не пов'язаним з виробництвом, що підтверджується трьома лікарняними листками.

Лікарняний листок серії АВП № 528492 за період з 03 квітня 2012 року по 18 квітня 2012 року був продовжений листком непрацездатності серії АВП № 901378 за період з 18 квітня 2012 року по 08 травня 2012 року, який також продовжувався листком серії АВП 897811 за період з 09 травня 2012 року по 23 травня 2012 року (а.с.78, 26,28 )

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності в сумі 761,92 грн. була здійснена ОСОБА_1 за рахунок коштів роботодавця в дату виплати заробітної плати в травні 2012 року (а.с.67,75 )

Згідно протоколу засідання комісії за соціальним страхуванням коксового цеху від 14 травня 2012 року матеріальне забезпечення за листком АВП № 901378 за період хвороби позивача з 18 квітня 2012 року по 08 травня 2012 року було включено в заявку-розрахунок від 07 червня 2012 року (а.с.72-73 ).

Листок непрацездатності АВП № 897822 за період хвороби з 09 травня 2012 року по 23 травня 2012 року був оформлений з порушенням Інструкції по заповненню листів непрацездатності, а саме в ньому не зазначена дата огляду МСЕК, в графі: приступити до роботи не зазначено посада, був відсутній підпис лікаря, у зв'язку з чим листок підлягав поверненню позивачу. Згідно акту від 25 травня 2012 року ОСОБА_1 відмовився отримати листок непрацездатності для належного оформлення, а тому згідно протоколу засідання комісії за соціальним страхуванням коксового цеху № 63 від 18 червня 2012 року матеріальне забезпечення за даним листком було включено в заявку-розрахунок 05 липня 2012 року (а.с. 69,77).

З огляду на наведене, допомога по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності була виплачена позивачу Фондом соціального страхування згідно до графіку виплати заробітної плати працівникам ПАТ «МК «Азовсталь» у 2012 році на підставі платіжних вимог №4800066142 та №4800066458, відповідно 19 червня 2012 року - в сумі 1864, 37 грн. та 12 липня 2012 року - в сумі 1428, 03 грн. (а.с. 33-36)

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при звільненні позивачу були сплачені у строки, передбачені законом, всі суми, що належали йому від підприємства відповідача, тому підстави для стягнення з ПАТ «МК «Азовсталь» середнього заробітку за час затримки розрахунку відсутні.

Отже доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційний суд, на підставі ст.308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді