Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа №22-1267- 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції- Ковтун Л.М.
Категорія - 42 Доповідач - Говорухін В.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 червня 2006 року Колегія суддів Судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді - Черненко В.В.
Судців - Говорухіна В.П., Фомічова С.Є.
при секретарі - Сегал О.П..
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Сіровограда від 22 лютого 2006 року.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 грошей за договором позики .
Рішенням Ленінського районного суду М.Кіровограда від 22 лютого 2006 року позовні вимоги були задоволені.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.. 303 ЦПК України, колегія судців апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення з наступних підстав,
Постановляючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 взяв в борг у ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2000 доларів США зі сплатою відсотків по найвищі банківські ставки. Суд першої інстанції вирішив, що відповідати за борговими
зобов'язаннями повинні ОСОБА_3 та його жінка - ОСОБА_1, при цьому суд послався на ст.. 65 п.2 Сімейного кодексу України.
Суд стягнув в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 10100 гривень та відсотки в розмірі 700 гривень.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустився помилки при розгляді даної справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 взяв в борг у ОСОБА_2 2000 доларів СІНА з умовою повернення по першій її вимозі, про що свідчить копія розписки яка знаходиться в матеріалах справи. Дана розписка підписана ОСОБА_3, ОСОБА_2.З пояснень наданих в судовому засіданні, ОСОБА_2 вбачається, що позивач давав в борг гроші ОСОБА_3, з ОСОБА_1 він не вів розмов на цю тему. Підпис під даною розпискою відповідачки ОСОБА_1 відсутній.
Як пояснила ОСОБА_1 в судовому засіданні, вона не знала, що її чоловік ОСОБА_3 брав ці кошти в борг у позивача і що ці кошти були витрачені на інтереси сім'ї. Крім того ОСОБА_1 пояснили, що у неї з її колишнім чоловіком уже на протязі останніх 5 років напружені сімейні стосунки, які привели до розірвання шлюбних відносин, а тому вона не могла знати про ці боргові зобов'язання, які нібито були укладені в інтересах сім'ї.
Колегія суддів Апеляційного суду перевіривши пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_1., ОСОБА_2 та матеріали справи і дійшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази які б спростовували пояснення ОСОБА_1. в частині її непричетності до отриманих коштів, тому висновки суду першої інстанції про те, що кошти які були взяті в борг відповідно до розписки ОСОБА_3 витрачені на інтереси сім'ї і стягнення коштів повинно здійснюватись з обох відповідачів в солідарному порядку є необгрунтованими так, як вони не підтверджуються доказами.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник повинен повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Виходячи із встановленого колегія суддів вважає, що належним відповідачем по справі є ОСОБА_3, що підтверджується матеріалами справи, зокрема розпискою та поясненнями сторін. ОСОБА_1 не може нести відповідальність за борговими зобов'язаннями перед позивачєм так, як вище зазначені обставини свідчать про те, що договір укладений її колишнім чоловіком з позивачем, за договором позики, не створює для неї обов'язків по його виконанню.
За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення суми боргу з обох відповідачів за договором позики підлягає скасуванню, а дані позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Колегія суддів вирішила стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 10100 гривень (десять тисяч сто гривень), що еквівалентно 2000 (двом) тисячам доларів США. по курсу національного банку України станом на 10.12.2005 року та проценти в сумі 700 (семисот) гривень. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2відмовити в зв"язку з
недоведеністю обставин на які посилається позивач.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів Апеляційного суду Кіровоградської області;
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 22 лютого 2006 року скасувати. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики задовільнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 10100 (десять тисяч сто) гривень за договором позики та 700 (семисот) гривень відсотків на користь ОСОБА_2. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду. Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.