АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2259/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 5 Михальченко Ю. В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Качан О. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКачана О. В.

суддівОхріменко Н. І. , Скіця М. І.

при секретаріЯремич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу преставника ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_8, представника ОСОБА_9 - ОСОБА_10 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11 до ТОВ «Лікос», реєстраційної служби Черкаського МУЮ про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства, стягнення вартості майна товариства, пропорційної частці померлого, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 12.11.2009 року та статуту товариства в новій редакції від 12.11.2009 року, скасування реєстраційного запису № 10261050006007045 від 16.11.2009 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6, в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11 звернулись до суду з позовом до ТОВ "Лікос», реєстраційної служби Черкаського МУЮ, треті особи: Перша Черкаська державна нотаріальна контора, орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства, стягнення вартості майна товариства, пропорційної частці померлого, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 12.11.2009 року та статуту товариства в новій редакції від 12.11.2009 року, скасування реєстраційного запису № 1 026 105 0006 007045 від 16.11.2009 року «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_12. Позивачі відносяться до першої черги спадкоємців померлого. На момент смерті ОСОБА_12 являвся учасником ТОВ «Лікос», його частка, як учасника становила 9 600 грн (32% від статутного фонду товариства).

До цього часу товариство не виплатило спадкоємцям померлого вартість частки та не включило їх до складу учасників товариства.

12.11.2009 року були проведені збори засновників товариства, на яких частка ОСОБА_12 була перерозподілена між іншими учасниками, а не зменшено статутний фонд, як цього вимагає законодавство, у зв'язку з чим позивачі вважають таке рішення та нову редакцію статуту товариства, затверджену 12.11.2009 року недійсним.

Просили суд визнати за ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7 право власності в порядку спадкування за законом на частку в статутному фонді ТОВ «Лікос», стосовно кожного - в розмірі 8% статутного фонду товариства, що становить 2 400 грн; стягнути на користь кожного вартість майна товариства, пропорційну частці померлого ОСОБА_12, яка переходить до кожного з позивачів, у сумі 194 916,48 грн, а всього - 779 665, 92 грн, визнати недійсним рішення загальних зборів учасників від 12.11.2009 року, оформлене протоколом № 1 від 12.11.2009 року; визнати недійсним нову редакцію статуту товариства, затверджену рішенням зборів учасників товариства від 12.11.2009 року, скасувати реєстраційний запис № 1 026 105 0006 007045 від 16.11.2009 року «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи».

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представники позивачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 оскаржили його в апеляційному порядку частково, лише в частині відмови у визнанні права власності на частку у статутному фонді товариства та в частині відмови у стягненні вартості частини майна товариства. У визнанні незаконними рішень зборів та їх реєстрації рішення суду не оскаржено. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просили рішення скасувати в цій частині та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, без обґрунтування причин і мотивів скасування рішення в частині відмови у скасуванні рішень зборів та реєстрації змін.

ОСОБА_11 рішення суду не оскаржив.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення по наступним мотивам.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини в частині позову яка оскаржується: позивачі є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_12, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Померлий був за життя учасником ТОВ "Лікос" із розміром частки у статутному фонді товариства 9600 грн, що становить 32% від його загального розміру. Оскільки спадкоємців померлого не було включено до учасників ТОВ "Лікос", їм підлягає виплата його частки у майні підприємства в розмірі 32% від вартості усього майна, що становить 688021,71 грн, або по 172005,44 грн кожному.

Належні спадкоємцям кошти вони отримали повністю на протязі 2008-2009 років, на підтвердження чого суду надані розписки позивачів на суму 790921 грн.

На підставі встановлених фактів суд прийшов до висновку про повне виконання ТОВ "Лікос" перед спадкоємцями свого обов'язку щодо сплати коштів за частку покійного у майні товариства.

Колегія вважає, що до такого висновку суд прийшов із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, і в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення підлягає зміні по наступним мотивам.

При вирішенні спору слід виходити із наступного.

Положенням ст. 147 ЦК України передбачено, що після смерті одного із учасників товариства спадкоємці можуть бути прийняті до складу учасників із переходом до них частки у статутному капіталі товариства, а в разі відмови від вступу або відмови у їх прийнятті - мають право на отримання грошової компенсації відповідно до частки покійного у майні товариства. Розрахунки із спадкоємцями, які не вступили до товариства проводяться відповідно до положень ст. 148 ЦК України.

Для встановлення вартості частини у майні учасника товариства, який вибув, слід керуватися вимогами ст. 148 ЦК України та роз'ясненнями, які містяться в постанові № 13 Пленуму ВСУ від 24.10.2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів". Із змісту п. 30 вказаної постанови вбачається, що вартість частини у майні товариства учасника який вибув, визначається пропорційно від розміру внесених коштів до статутного фонду. Таким чином суду першої інстанції в першу чергу слід було встановити розмір фактичного внеску померлого ОСОБА_12 до статутного фонду на день смерті та визначити його частку у статутному фонді в залежності від загального розміру фонду на день смерті. В залежності від встановленого розміру фактичного внеску визначається частка учасника, який вибув, пропорційно до загального розміру статутного фонду. Вирахувана таким способом частка у статутному фонді буде відповідати частині у майні товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна учасника, порядок і строки її виплати, встановлюється установчими документами і законом. У випадку неврегульованості в установчих документах цього питання, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату вибуття.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону не виконав.

Зокрема, суд не встановив розмір внеску померлого до статутного фонду який він фактично сплатив до своєї смерті, а також при розрахунках вартості частини майна у гривнях, взяв за основу не баланс підприємства, в якому відображені чисті активи на дату вибуття учасника, а висновок експертизи про ринкову вартість майна товариства.

Вказані порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення спору в частині підстав і мотивів відмови в позові, а також унеможливлюють при апеляційному перегляді справи зробити висновок про вартість частини майна, яка підлягає виплаті, оскільки апеляційний суд в силу вимог ст. 303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Для визначення фактичного розміру внесених у статутний фонд коштів ОСОБА_12 апеляційним судом прийнято міри для розшуку необхідних доказів і встановлено наступні обставини.

Вперше статутний фонд ТОВ "Лікос" був сформований 5.01.1996 року у розмірі 40 000 000 крб, коли ОСОБА_12 не був учасником товариства і коштів не вносив. Кошти в сумі по 10 000 000 крб внесені учасниками ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 - дані довідки АО "Градобанк" від 15.01.1996 року.

25.05.1996 року зборами учасників ТОВ "Лікос" внесено зміни до Установчого договору та до Статуту ТОВ - введено кілька нових учасників, в тому числі ОСОБА_12, та збільшено розмір статутного фонду до 2 700 000 000 крб. Частку ОСОБА_12 цим же рішенням визначено в сумі 675 000 000 крб, що становить 25% статутного фонду.

На виконання рішення зборів від 25.05.1996 року, ОСОБА_12 30.05.1996 року вніс у статутний фонд 243 750 000 крб - дані довідки АО "Градобанк" від 3.06.1996 року.

Відповідно до отриманих судом доказів, зміни до установчих документів в частині кола учасників ТОВ та розміру статутного фонду вносились зборами товариства також 15.01.1997 року, 18.02.1998 року, 02.10.2002 року.

На день смерті ОСОБА_12 установчі документи діяли в редакції 02.10.2002 року.

Відповідно до цієї редакції статутний фонд товариства складав 30 000 грн, частка ОСОБА_12 - 9600 грн.

Даних про внесення ОСОБА_12 до статутного фонду інших сум, крім 243 750 000 крб, суду не надано.

Виходячи із наявних у справі доказів, розрахунок частки покійного у статутному фонді наступний - перехід від купоно-карбованця до гривні, визначався Національним банком України у вересні 1996 року і складав співвідношення 100 000 до 1, отже внесок складає 2437,5 грн, або у відсотках 8,1% на день смерті (від розміру фонду 30 000 грн).

Статтею 12 Закону України від 19.09.1991 року "Про господарські товариства" в редакції яка діяла на час внесення коштів ОСОБА_12, встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Таким чином вклад до статутного фонду є власністю товариства і відмова суду першої інстанції позивачам у визнанні за ними права власності на частку померлого у статутному фонді відповідає вимогам закону, рішення суду в цій частині є законним і скасуванню чи зміні не підлягає.

Разом з тим право спадкоємців на грошову компенсацію вартості частини у майні товариства, нерозривно пов'язане із визначенням дійсного розміру їх частки у статутному фонді. По вказаній причині колегія зазначає, що слова які застосовуються у даному рішенні - "частка спадкоємців у статутному фонді", "право спадкоємців на частку у статутному фонді", "перехід частки у статутному фонді до спадкоємців", застосовуються колегією не в розумінні матеріального права спадкоємців на отримання визначеної частки у грошовому чи іншому еквіваленті, а лише як вихідні дані для розрахунку вартості їх частини у майні покійного, яка відповідає частці у статутному фонді.

Спадкоємців першої черги четверо, частка у статутному фонді та частина у майні товариства кожного є рівною і становить 8,1% : 4 = 2,025% (2,03%), або 609 грн (2437,5 : 4) у статутному фонді.

Позивач ОСОБА_11 рішення не оскаржив, в зв'язку з чим в цій частині апеляційний перегляд не проводиться.

Оскільки статутний фонд є власністю товариства, позивачі мають право на виплату їм вартості частини майна товариства по 2,03% кожному.

Вартість частини майна слід відраховувати від вартості чистих активів ТОВ, які розраховуються на день смерті спадкодавця за формулою: Чисті активи = Активи - Зобов'язання, на підставі балансу, складеного на день вибуття учасника.

У разі відсутності чистих активів, позов не підлягає задоволенню в зв'язку із відсутністю в товаристві майна, що підлягає виплаті.

Розрахунок чистих активів по даній справі не проводився, баланс товариства на день вибуття учасника не складався, сторонами клопотань про встановлення чистих активів не заявлялось, позовні вимоги заявлені позивачами з розрахунку ринкової вартості майна ТОВ, що не передбачено ні установчими документами, ні законом і на протязі розгляду справи не змінювалися.

Колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про доведеність добровільної сплати в 2008-2009 роках позивачам вартості частини майна, яке належало ОСОБА_12 на день смерті, по наступним мотивам.

На а.с. 199, 200, 201 т. 1 знаходяться витяги із протоколів зборів засновників та учасників ТОВ "Лікос" від 4.10.2008 року та від 12.11.2009 року.

Із змісту протоколу від 4.10.2008 року вбачається, що учасниками прийнято рішення про початок добровільної виплати спадкоємцям померлого вартості його частки у підприємницькій діяльності підприємства, виплату проводити щомісячно, а по причині відсутності коштів у товаристві виплати здійснювати за рахунок особистих коштів інших засновників. Зміст даного протоколу є зрозумілим - оскільки ОСОБА_12 помер, то виплата можлива винятково того прибутку, який він отримав за життя - частини майна та частини доходів товариства, отриманих ним до смерті.

Із змісту протоколу від 12.11.2009 року вбачається, що загальні збори учасників ТОВ "Лікос" затвердили діяльність одного із учасників - ОСОБА_17, по виконанню доручення зборів від 4.10.2008 року по виплаті спадкоємцям їх частини у майні загиблого. Із змісту даного протоколу вбачається, що збори не визначились із питанням - повністю чи ні проведено розрахунок і постановили це питання вирішувати лише після офіційного звернення спадкоємців. У вказаному протоколі підстава проведених виплат записана так: "… ми повинні або включити спадкоємців до складу учасників, або виплатити належну їм частку у майні загиблого ОСОБА_12 на день його смерті пропорційно частці у статутному капіталі." Далі по тексту протоколу вказано, як саме учасники трактують проведені ОСОБА_17 виплати спадкоємцям: "Оскільки частково були проведені розрахунки грошима із рідними загиблого, що підтверджується наявними розписками, остаточні розрахунки із спадкоємцями будуть проведені після їх офіційного звернення…"

Із змісту вказаних протоколів вбачається, що проведені виплати учасники вважають як виплату спадкоємцям вартості частини майна учасника, який вибув.

Позиція учасників ТОВ "Лікос" щодо добровільної сплати вартості майна спадкодавця не суперечить вимогам закону, оскільки це є правом боржника в добровільному порядку відшкодувати борг навіть у більшій частині, ніж передбачено законом чи договором.

В судовому порядку відшкодування можливе винятково в межах, встановлених законом або договором.

Позивачі в судових засіданнях не довели того факту, що на день смерті ОСОБА_12 у товариства були чисті активи, а отримані ними кошти по розпискам - ОСОБА_9 отримала 199 682 грн, ОСОБА_18, яка діяла від імені неповнолітнього сина померлого ОСОБА_11, отримала 79 987 грн, ОСОБА_6 отримала 511 252 грн, не відповідають розміру 2,03% від чистих активів товариства на день смерті ОСОБА_12

Таким чином із наявних у справі доказів вбачається право спадкоємців на 2,03% вартості майна товариства, проте не вбачається ні наявність у товаристві майна, що підлягає виплаті, ні наявність боргу перед спадкоємцями по його сплаті.

По наведеним мотивам рішення суду підлягає зміні в частині підстав відмови в позові про визнання права власності на частку в статутному фонді та в частині відмови в позові по виплату вартості частини у майні товариства: у визнанні права власності на частку у статутному фонді слід відмовити за відсутністю правових підстав, у позові по виплату вартості частини у майні товариства слід відмовити за недоведеністю наявності у товаристві майна, що підлягає виплаті, та недоведеністю наявності боргу перед спадкоємцями по його сплаті, тобто за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України колегія

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу преставника ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_8, представника ОСОБА_9 - ОСОБА_10 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 4 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11 до ТОВ «ЛІКОС», реєстраційної служби Черкаського МУЮ про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства, стягнення вартості майна товариства, пропорційної частці померлого, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 12.11.2009 року та статуту товариства в новій редакції від 12.11.2009 року, скасування реєстраційного запису № 1 026 105 0006 007045 від 16.11.2009 року «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» задовольнити частково, рішення суду змінити.

Визнати за ОСОБА_6 право на 2,03% частки у статутному фонді, що становить 609 грн, та у майні ТОВ "Лікос".

Визнати за ОСОБА_7 право на 2,03% частки у статутному фонді, що становить 609 грн, та у майні ТОВ "Лікос".

Визнати за ОСОБА_9 право на 2,03% частки у статутному фонді, що становить 609 грн, та у майні ТОВ "Лікос".

У задоволенні позову до ТОВ "Лікос" про визнання права власності на частку у статутному фонді товариства відмовити за відсутністю правових підстав, у стягненні вартості майна товариства, пропорційно частці померлого у статутному фонді відмовити за недоведеністю позовних вимог.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення колегії та рішення суду набувають законної сили з моменту проголошення рішення колегії та можуть бути оскаржені до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :