22-ц/775/1434/2014(м)

263/5228/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі: головуючого судді: Супрун М.Ю,

суддів: Мироненко І.П., Песоцької Л.І.,

при секретарі: Брежнєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язання з повернення позики,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 червня 2014 року про забезпечення позову,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 червня 2014 року задоволено заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення вищезазначеного позову.

Накладено арешт на ? частину квартири АДРЕСА_1 та автомобілі марки WOLKSWAGEN CADDY KOMBI, державний номерний знак НОМЕР_1, ГАЗ 31-10, державний номерний знак НОМЕР_2, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2

Не погодившись з ухвалою суду про забезпечення позову, ОСОБА_3 оскаржила її в апеляційному порядку і в обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачці в задоволенні заяви про забезпечення позову. Зокрема вказала, що суд першої інстанції, накладаючи арешт на ? частину квартири АДРЕСА_1 не врахував, що зазначене нерухоме майно є предметом іпотеки за договором від 07 грудня 2013 року, який був укладений між нею та ОСОБА_2 і ОСОБА_5

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6, діючий за довіреністю, в суді апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Сторони у судове засідання в апеляційний суд не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду про забезпечення позову - залишенню без змін з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суддя виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.

Такий висновок суду в повній мірі відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Крім того, ч.3 ст.152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2014 року ОСОБА_1 подано позовну заяву до ОСОБА_2 з вимогами про стягнення неустойки в сумі 618013,87 грн. за прострочення виконання зобов'язання з повернення позики (а.с.2-5).

Накладаючи арешт на частину квартири та автомобілі, що належать на праві власності відповідачці, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову зазначеним способом.

Обраний судом спосіб забезпечення позову, колегія суддів вважає співмірним із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами та забезпечить виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Доводи ОСОБА_3 про те, що судом першої інстанції порушені її права іпотекодержателя, оскільки вона має першочергове право на звернення стягнення на арештовану квартиру, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки накладення арешту на майно боржника не впливає на черговість пріоритету обтяження за договором іпотеки від 07 грудня 2013 року, який був укладений між апелянтом та відповідачкою. Крім того, процесуальне законодавство та Закон України «Про іпотеку» не містять положень щодо заборони накладення арешту на майно, яке знаходиться в іпотеці.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів, переглядаючи справу в межах апеляційного оскарження та заявлених вимог, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: