Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/4238/14 Головуючий у 1-й інстанції: Федоренко О.І.,

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Осоцького І.І.

суддів: Мануйлова Ю.С.

Панкеєва О.В.

при секретарі: Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИЛА :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15148,37 грн. В обґрунтування позову послалося на те, що 01.12.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № б/н, та відповідач отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 30.04.2014 року має заборгованість 15148,37 грн.

Рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 20 серпня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.12.2008 р. в розмірі 15148 гривень 37 копійок та понесені судові витрати в сумі 243 гривні 60 копійок судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Ст.308 ЦПК України передбачає, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.12.2008 р. між сторонами був укладений кредитний договір N° б/н, та відповідач отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 30.04.2014 року має заборгованість 15148,37 грн., яка складається із наступного : заборгованість за кредитом - 6821,09 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 5673,50 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 1694,33 грн., а також штрафи відповідно умов кредитного договору: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина). 709,45 грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком (а.с.5-7).

На підставі вищевикладеного, суд прийшов обґрунтованого висновку, що позов законник обґрунтований, тому підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає,що суд першої інстанції під час розгляду даної справи мав застосовувати строки позовної давності для звернення до суду.

Також, пославшись ст.ст.257, 259 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів», дійшла висновку про пропуск позивачем загального строку позовної давності

Проте, погодитися з такими висновком не можна, оскільки останній зроблений із неповним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно до вимог ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦК України).

Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачка в судових засіданнях суду першої інстанції участі не брала і заяву про застосування позовної давності не подавала, а тому у суду не було правових підстав для її застосування.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Ставлячи питання про застосування до спірних правовідносин наслідки спливу позовної давності, апелянт не звернула уваги на те, що у матеріалах справи відсутня її заява про застосування позовної давності, яка мала бути нею порушена до ухвалення рішення місцевого суду.

Своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні суду першої інстанції, де вона могла би надати відповідну заяву про застосування строку позовної давності ОСОБА_3 не скористалася, хоча була належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, однак, звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, позов повністю визнала, клопотань не мала (а.с.31).

Будь-яких доводів, які б спростували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також зустрічний розрахунок заборгованості апелянтом не надано.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду також не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необгрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.307,308,314,317 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 серпня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

судді: