Справа № 22ц - 773/08                                Головуючий у 1 інстанції  Луньова Т.М.

Категорія  № 74                                                                 Доповідач  -  Антонюк К.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

     10 вересня 2008 року                                                                               місто Луцьк

         Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

         головуючого Завидовської-Марчук О.Г.

          суддів  Антонюк К.І., Данилюк В.А.

          при секретарі  Тарасюк Ю.А.

з участю позивача ОСОБА_1.

відповідачів  ОСОБА_2.,  ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_2про зменшення розміру аліментів за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ковельського міськрайонного суду від  21 липня 2008 року, -

В С Т А Н О В И Л А :        

1 липня 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, які стягуються в користь відповідачів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1та ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 з ј частини його заробітку щомісячно на кожну дитину до 1/6 частини заробітку. Вимоги обґрунтовані тим, що в зв'язку з одруженням змінився його сімейний стан. Заробітна плата його невисока, власного житла не має, проживає з дружиною в орендованій квартирі, що свідчить про погіршення його матеріального стану.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 21 липня 2008 року позов ОСОБА_1. задоволено, зменшено розмір аліментів. Постановлено стягувати з ОСОБА_1. аліменти в користь ОСОБА_3. на утримання сина в розмірі 1/6 частини з усів видів заробітку щомісячно, однак не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, також в користь ОСОБА_2. на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, не менше 30% прожиткового мінімуму. Стягнення проводити з часу набрання рішенням законної сили до повноліття дітей.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідачі ОСОБА_3., ОСОБА_2. подали апеляційну скаргу на рішення суду від 21 липня 2008 року, просять скасувати рішення, постановивши рішення про відмову в позові ОСОБА_1. Апеляційну скаргу обґрунтовують тим, що судом неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду щодо зміни сімейного стану, погіршення матеріального стану відповідача не відповідають обставинам справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позивачем вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів   дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Ковельського міського суду від 12 жовтня 1993 року з позивача ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку в користь ОСОБА_3.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 10 квітня 2006 року постановлено стягувати з ОСОБА_1. в користь ОСОБА_2. на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі ј частини заробітку.

7 березня 2008 року позивач зареєстрував шлюб з громадянкою ОСОБА_6.  (а.с. 12).

З наявних у справі довідок про доходи сторін вбачається, що середньомісячні нарахування заробітної плати ОСОБА_1. становлять 1700 грн., ОСОБА_3. - 1446 грн., ОСОБА_2. - 530 грн. За квітень-травень 2008 року позивачем сплачено аліменти в розмірі 692 грн. в місяць (а.с. 13, 20, 23).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. суд першої інстанції виходив з того, що в зв'язку з одруженням змінився сімейний стан позивача, та довідки про заробітку плату сторін свідчать, що доходи відповідачів перевищують доходи позивача, тому врахувавши ці обставини, застосувавши норми статей 180, 182, 192 Сімейного Кодексу України прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Однак з такими висновками суду погодитися не можна.

Досліджені в судовому засіданні докази, на які посилається суд, також позивач в позовних вимогах не підтверджують обставин зміни сімейного або матеріального стану позивача, відповідачів, які б давали законні підстави для зменшення розміру аліментів.

З довідок про заробітну плату сторін, розміру стягнень по аліментах       (а.с. 13, 20, 23) не вбачається, що доходи відповідачів з врахуванням отриманих аліментів, є вищими ніж доходи позивача. Ці документи не підтверджують зміну матеріального стану сторін.

Розрахунки доходів сторін, наведені в рішенні, зроблено невірно, не враховані витрати ОСОБА_2., ОСОБА_3. на утримання дітей, які з ними проживають. При проведенні розрахунків суд взяв до уваги нараховану заробітну плату відповідачів без утримання податків, позивачу розмір отриманої заробітної плати.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що дружина позивача ОСОБА_6. є працездатною, не перебуває на його утриманні, працює, отримує заробітну плату.

Доказів щодо витрат на оренду житла позивачем не надано.

Відповідно до ст. 192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Ст. 60 ЦПК України покладає обов'язки на сторін довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Досліджені в судовому засіданні докази не підтверджують наявність обставин зміни сімейного або матеріального стану сторін, погіршення або покращення їх здоров'я, які є підставою для зменшення розміру аліментів відповідно до вимог ст.ст. 182, 192 Сімейного Кодексу України.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає до скасування в зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В позові ОСОБА_1. до ОСОБА_3., ОСОБА_2. про зменшення розміру аліментів необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2  задовольнити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду від 21 липня 2008 року у даній справі скасувати.

В позові ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_2про зменшення розміру аліментів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: /-/ Марчук-Завидовська О.Г.

Судді: /-/ /-/       Антонюк К.І., Данилюк В.А.

      Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду

      Волинської області                                                                           К.І.Антонюк

Друк. зма