Справа №22ц -776/08 Головуючий в 1 інстанції: Борсук П.П.
Категорія: 23 Доповідач: Веремчук Л.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«11» вересня 2008 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Данилюк В.А.
суддів - Киця С.І., Веремчук Л.М.
при секретарі - Савчук О.В.
з участю:
представника відповідача Гембіка В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства “Камінь-Каширська родючість” Камінь-Каширського району Волинської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, коштів за затримку невиплаченої заробітної плати та стягнення коштів за оренду автомобіля на рішення Камінь-Каширського районного суду від 15 липня 2008 року ,-
в с т а н о в и л а:
19.06.2008 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) “Камінь-Каширська родючість” Камінь-Каширського району Волинської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, коштів за затримку невиплаченої заробітної плати та стягнення коштів за оренду автомобіля. Просив стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 3000 грн. за червень-липень 2007 року; 20765грн. за затримку у виплаті заробітної плати за період з 1.08.2007 року по 12.06.2008 року та 1500 грн. за 5 місяців оренди його автомобіля з березня по липень 2007 року.
Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 15 липня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ “Камінь-Каширська родючість на користь позивача 1172.62 грн. заборгованості по заробітній платі; 1372.29 грн. за затримку у виплаті заробітної плати; 1500 грн. за оренду автомобіля. Стягнуто з відповідача на користь держави 51.00 грн. судового збору та 30.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач вважає рішення суду в частині, що стосується стягнення коштів за оренду автомобіля незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду в цій частині скасувати. В решті рішення суду не оскаржується.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 1 березня 2007 року між громадянином ОСОБА_1. як орендодавцем з одного боку, та ВАТ “Камінь-Каширська родючість” як орендарем з другого боку, був укладений договір оренди легкового автомобіля марки “ВАЗ 2101 “ НОМЕР_1 з орендною платою в 300 грн. на місяць. Оскільки відповідач порушив свої зобов”язання по виконанню умов договору суд, на відшкодування збитків, стягнув з нього на користь позивача 1500 грн. за 5 місяців оренди автомобіля.
Однак з таким висновком погодитись не можна.
Згідно ст.215 ч.2 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч.2 ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Крім того, відповідно до п.15 ”Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок”, затверджених постановою КМ України від 7 вересня 1998 року № 1388, якщо власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування і(або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, що мало місце в даному випадку, їм видається підрозділами ДАЇ тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування.
Відповідач по справі заперечує оренду автомобіля. Сторонами по справі не додержана вимога щодо нотаріального посвідчення договору найму, передачі автомобіля від орендодавця до орендаря відповідно до спеціальних умов передбачених вищезгаданими Правилами. Крім того, позивач не довів факту виконання ним істотних умов договору і ухиляння від нотаріального посвідчення договору відповідачем по справі. А тому цей договір є нікчемним відповідно до ст.220 ЦК України.
Стверджуючи про використання позивачем автомобіля для цілей підприємства на підставі лише відомостей видачі пального для товариства, яке він же очолював, суд прийшов до помилкового висновку, оскільки ОСОБА_1., всупереч ст.60 ЦПК України, не послався на жоден доказ використання пального у службових цілях. У товаристві відсутні шляхові листи, відрядження, акти виконаних позивачем робіт, що стверджували б використання автомобіля у службових цілях та, відповідно, бензину , отриманого таким чином.
Висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи, що є підставою для його часткового скасування і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Питання стягнення судового збору судом першої інстанції вирішено не в повному об”ємі.
В одному провадженні судом першої інстанції вирішувалось кілька неоднорідних справ, які не повністью оплачені судовим збором в повному об”ємі . Відповідно до п.5 ст.88 ЦПК України судові витрати по справі слід стягнути з позивача на користь держави в сумі 51.00 грн., на користь відповідача 25 грн.50 коп. судових витрат та 30 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 309 ч.1 п.3, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, на підставі ст.ст.215 ч2, 220, 779ч.2 ЦК колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу відповідача відкритого акціонерного товариства “Камінь-Каширська родючість” Камінь-Каширського району Волинської області задовольнити.
Рішення Камінь-Каширського районного суду від 15 липня 2008 року в частині стягнення коштів за оренду автомобіля в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства “Камінь-Каширська родючість” Камінь-Каширського району Волинської області відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідача 25(двадцять п”ять) грн.50 коп. судового збору та 30(тридцять) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи апеляційним судом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 51(п”ятдесят одну) грн. судового збору.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Судді: