Справа № 22ц -783/08                                                                                     Головуючий в 1 інстанції: Денисюк Р.С.

 Категорія:  20                                                                                                  Доповідач: Веремчук Л.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ВОЛИНСЬКОЇ      ОБЛАСТІ

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

 

« 1 » жовтня  2008 року                                                                                    м. Луцьк

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого              -           судді  Мудренко Л.І.

   суддів                          - Русинчука М.М., Веремчук Л.М.

  при секретарі              -           Губарик К.А.

 

з участю:      

     представника позивача ОСОБА_1.

     представників  відповідачів :

споживчого товариства “Каскад-плюс” - Лещенко В.В.

малого підприємства ”Василина” , товариства з обмеженою відповідальністю “Верес-еліт”,

третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог - ОСОБА_2 .

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до споживчого товариства “Каскад-плюс”, малого підприємства “Василина”, товариства з обмеженою відповідальністю “Верес- еліт”, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ковельського міськрайонного суду   від 23 липня 2008 року ,-

 

в с т а н о в и л а:

 

            15 лютого 2008 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до споживчого товариства “Каскад-плюс” ( далі СТ “Каскад-плюс”), малого товариства “Василина” (далі МП “Василина”), товариства з обмеженою відповідальністю “Верес-еліт” (далі ТзОВ “Верес-еліт”) про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

             Покликається на те, що договір купівлі-продажу приміщення магазину в АДРЕСА_1 , укладений 30.10.2001 року між СТ”Каскад-плюс” та МП “Василина” не відповідає вимогам закону та порушує його права як пайовика СТ”Каскад-плюс”.

            Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 23 липня 2008 року  в задоволенні позову відмовлено.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ОСОБА_1., покликаючись на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин, що мають значення для

справи, які суд помилково вважає встановленими, просив рішення суду скасувати та постановити  нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає із слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 26.10.2001 року між МП ”Василина” та СТ ”Каскад-плюс” по справі №6/3-47 Арбітражного суду за позовом МП ”Василина” до СТ ”Каскад-плюс” про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою було укладено мирову угоду, згідно умов якої СТ “Каскад-плюс” зобов”язується в термін до 01.11.2001 року здійснити продаж МП “Василина” будівлі та інвентаря по залишковій вартості, а МП “Василина” зобов”язується передати вказану будівлю, площею 91,3 кв.м. за адресою:АДРЕСА_1 , в оренду СТ “Каскад-плюс” на умовах згідно  договору оренди, який є невід”ємною частиною  даної угоди.

Дана мирова угода затверджена ухвалою Арбітражного суду Волинської області 26.10.2001 року.

На виконання  цієї мирової угоди та ухвали арбітражного суду  30.10.2001 року, в порушення п.3.4 Статуту споживчого товариства, без згоди загальних зборів його пайовиків,  товариство “Каскад-плюс” 2.11.2001 року продало спірне приміщення МП “Василина”, покупець оплатив його вартість відповідно до ціни, визначеної в договорі. 05.12.2001 року відбулась передача даного приміщення від продавця до покупця та укладено договір оренди на умовах, зазначених у мировій угоді.

В судовому засіданні встановлено, що сторонами мирової угоди в повному об”ємі виконані її умови, хоча і не в строки. Місцевий суд прийшов до вірного висновку про те, що дії учасників були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків. Порушення строків укладення договору та його виконання не суперечить діючому на момент укладення договору законодавству, а тому угода з цих підстав не може бути визнана недійсною.

Посилання позивача на те, що в договорі купівлі-продажу спірного об”єкта відсутні індивідуальні його ознаки є надуманими і вірно не прийняті місцевим судом до уваги. Із матеріалів справи вбачається, що при укладенні угоди сторони  чітко усвідомлювали, що є предметом договору, суперечностей та спорів з цього приводу між ними не виникало, що в подальшому підтверджується укладеними між цими ж сторонами договору оренди цього ж приміщення. На виконання угоди сторони склали акт прийому-передачі приміщення від 5.12.2001 року, де чітко зазначили тип будівлі та її площа.

Крім того, відсутність технічної характеристики на будівлю в даному випадку, не може бути підставою для визнання договору купівлі-продажу будівлі недісним.

Місцевим судом вірно не прийнято до уваги твердження  позивача про те, що договір купівлі-продажу укладений формально та наслідки фактично по ньому не наступили. Дане твердження повністю спростоване в ході судового розгляду.

А саме,   діями учасників договору купівлі-продажу, які фактично його виконали, актом прийомки-передачі приміщення, накладною від 05.12.2001 року виписаною споживчим товариством “Каскад-плюс” малому підприємству “Василина”, сплатою коштів  відповідачем за придбане майно у АДРЕСА_1 , договорами оренди, укладеними між сторонами в майбутньому.

Всі ці дії свідчать про те, що товариство “Каскад-плюс” в подальшому схвалило угоду, що робить її дійсною відповідно до ст.63 ЦК УРСР.

            Право на звернення до суду із вимогою про визнання правочинів недійсними мають сторони, між якими укладено правочини, та інші особи, безпосередньо права яких порушено. Позивач не є стороною у спірній угоді, і безпосередньо його прав ця угода не зачіпає.

            Із договору взаємовідносин № 1 від 24 лютого 2001 року вбачається, що  Любитівське споживче товариство, як пайовик, внесло частку (пай) у статутний фонд товариства “Каскад-плюс”. Це майно вважалось власністю товариства, а не кожного пайовика зокрема ( 1У розділ Статуту споживчого товариства “Каскад-плюс”).   Крім того, відповідно до розділу У Статуту (п.5.1)  внесок  кожного учасника товариства  виділяється саме цьому учаснику товариства при його, товариства, реорганізації та ліквідації.

            Законодавство  України не виключає й можливості звернення пайовика до суду за захистом охоронюваних законом інтересів товариства, учасником якого він є, але за  належно оформленим уповноваженням цього товариства, або якщо таке право надається статутом останнього.

   Із Статуту СТ ”Каскад-плюс” вбачається, що такого роду повноваженнями пайовик товариства ОСОБА_1. не наділений.

   Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність постановленого рішення.

Згідно ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції повно досліджено обставини справи, дана оцінка зібраним доказам. А тому рішення суду слід залишити без змін.                                                                                            

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,  на підставі ст.63 ЦК УРСР,колегія суддів, -

 

            у х в а л и л а :

 

            Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1відхилити.

            Рішення Ковельського міськрайонного суду від 23 липня 2008 року залишити без змін.

            Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

 

            Судді: