У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Рожина Ю.М.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 01 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання незаконним наказу ПАТ "Державний ощадний банк України" від 08.09.2014 року № 313 "Про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади начальника філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк".

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 01 жовтня 2014 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ПАТ «Державний ощадний банк» вчиняти будь-які дії щодо проведення конкурсу на заміщення вакантної посади начальника філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" та зупинено дію наказу ПАТ «Державний ощадний банк України» від 08 вересня 2014 року №313 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади начальника філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" до набрання рішенням по справі законної сили.

В поданій на ухвалу апеляційній скарзі відповідач вказує на її незаконність, оскільки судом не враховано, що заявник не навів суду доказів проте, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого судового рішення про задоволення позову.. Вважає, що суд зупиняючи дію наказу №313 від 08.09.2014 року та забороняючи вчиняти дії щодо проведення конкурсу суд фактично втрутився у внутрішню діяльність підприємства та вирішив спір по суті. Крім того, оскаржувана ухвала не містить обґрунтування причин у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов.

Просить ухвалу скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні заяви.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, судом першої інстанції зазначено, що є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, крім того, при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Проте, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не навів підстав, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому та не буде перешкоджати господарській діяльності товариства.

Разом з тим, задовольнивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у обраний ним спосіб, суд втрутився у господарську діяльність товариства та фактично вирішив спір по суті.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що підстави забезпечення позову у обраний відповідачем спосіб відсутні і також звертає увагу на те, що у Цивільному процесуальному кодексі України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. ст.151-153 ЦПК України застосувати такий захід забезпечення позову як зупинення дії наказу.

Отже, з підстав, визначених відповідачем заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 01 жовтня 2014 року скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: