Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді: Гордійчук С.О.
суддів: Буцяка З.І., Боймиструка С.В.
секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Березнівського районного Рівненської області від 02 жовтня 2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 151 431 (сто п'ятдесят одну тисячу чотириста тридцять одну) гривень 92 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 514 гривень 32 коп.
В поданій на рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на його незаконність, оскільки судом неповно з'ясовано дійсні обставини справи. А висновки суду зроблені з порушенням норм процесуального права. Вважає, копія розписки від 25 липня 2005 року, не може бути належним та допустимим доказом, оскільки вона є сфальсифікованою. Зазначає, що ненадання для огляду оригіналу документу, позбавляє його права провести почеркознавчу експертизу.
Просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В запепереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване, просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судове рішення вказаним вимогам закону не відповідає.
Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено договір позики, а відтак відповідач, що порушив умови вказаного договору, зобов'язаний повернути суму позики.
Про те, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 57-60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд має право вимагати подання оригіналу.
Оригінали письмових доказів, як зазначено у статті 138 ЦПК України, до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
В той же час, в матеріалах справи міститься лише ксерокопія боргової розписки від 25 липня 2005 року, яка і досліджувалася судом першої інстанції та в порушення приписів ч.2 ст.64 ЦПК України покладена в основу рішення про задоволення позову(а.с.4).
Крім того, відповідач ОСОБА_1, заперечуючи проти позову, посилався на те, що він розписки не підписував, грошові кошти від позивача не отримував, договір поруки не укладав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач звернувся до суду з клопотанням про витребування у позивача оригіналу розписки, на який останній посилався на підтвердження своїх доводів, проте в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що оригінал розписки у нього відсутній, так як передав її «Колекторам». Такі ж пояснення позивач надав і в суді апеляційної інстанції.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
За таких обставин, правовідносини позики вимагають обов'язкової перевірки наявності оригіналів розписок у кредитора, що є підтвердженням невиконання зобов'язання боржником, проте така розписка суду надана не була, а тому зазначені позивачем обставини не можуть вважатися доведеними.
Враховуючи, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2014 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :