У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Оніпко О.В., Боймиструка С.В.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 03 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 03 жовтня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500,00 грн. моральної шкоди та 300,00 грн. судових витрат за надання правової допомоги.

В решті позовних вимог відмовлено.

В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідачка вказує на його незаконність, оскільки рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають вимогам закону. Судом невірно витлумачено покази свідків та не взято до уваги покази гр. ОСОБА_3, яка була очевидцем суперечок між нею та позивачкою.

Вважає, що судом неповно з'ясовані обставини справи та зроблені помилкові висновки про заподіяння моральної шкоди.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги місцевий суд правильно виходив з того, що поширюючи оспорювану інформацію про позивача, дії відповідачки були спрямовані на приниження її честі, гідності, ділової репутації та порушували її захищені законом права.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

Ч.1 ст.270 ЦК України констатується той факт, що відповідно до Конституції України фізична особа має право, зокрема, на повагу до гідності та честі, як виду особистих немайнових прав.

Згідно із ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Із матеріалів справи вбачається, що суб'єктивні висловлювання відповідачки стосовно особистих та ділових якостей позивача здійснені в принизливій, непристойній формі, яка суперечить прийнятому у суспільстві спілкуванню між людьми та є образливою для неї. Вони принижують її честь, гідність, ділову репутацію, які захищені положеннями ст. 3 Конституції України, ст.ст. 297, 299 ЦК України.

Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27 лютого 2009 року не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Таким чином, суд підставно відмовив в позові в частині зобов'язання відповідача вибачитись перед позивачем, оскільки суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатись перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 п. 19 вказаної вище постанови якщо суб'єктивну думку висвітлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.

Право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушене, на відшкодування майнової та (або) моральної шкоди передбачено ст.280 ЦК України.

Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (ст. 297 ЦК України).

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди судом, в сумі 500 грн., відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, вірно враховано обставини, за яких вона була заподіяна, глибина душевних страждань позивачки від завданої образи.

Судом першої інстанції, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Підстави для переоцінювання наявних в матеріалах справи доказів відсутні.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 03 жовтня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий:

Судді: