ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
08.06.06 Справа № 164/2-2006
за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ
до Комунального підприємства теплових мереж “Бориспільтепломережа”, м. Бориспіль
про стягнення 679 296,92 грн.
Суддя Шевчук С. Р.
Представники:
від позивача Левченко О. Є.
від відповідачів Полінка В. І., Ільїн Г. В.
Обставини справи:
Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (позивач) звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж “Бориспільтепломережа” (відповідач) 679 296,92 грн. з яких: 452 349,47 грн. основного боргу, 84 805,12 грн. пені, 31 664,46 грн. штрафу, 85 899,96 грн. інфляційних, 24 577,91 грн. –3 річних.
Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/03-3474 ТЕ –17 від 31.12.2003 року.
Відповідач у відзиві № 735 від 02.06.2006 р. вимоги в частині основного боргу – 452 349,47 грн. визнає повністю, розмір пені просить зменшити до 1000 грн. в зв’язку зі скрутним фінансовим становищем, а в решті вимог просить відмовити.
Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів, яке судом задоволено.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -
встановив
Правовідносини сторін були врегульовані договором купівлі - продажу природного газу № 06/03-3474 ТЕ-17 від 31 грудня 2003 року у відповідності до умов якого, постачальник (позивач) зобов’язується передати у власність покупцю в 2004 році природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та сплатити за газ на умовах даного договору.
Відповідно до умов зазначеного договору, протоколів розбіжності та додаткової угоди від 28.04.2004 року позивач поставив відповідачу протягом січня –грудня 2004 року 21 113,464 тисяч куб. м. природного газу на загальну суму 4 433 827,44 грн., що підтверджується актами прийому – передачі природного газу, які додані до матеріалів справи.
Відповідач в порушення умов договору свої зобов’язання щодо оплати своєчасно не виконав, лише частково сплатив борг в розмірі 3 981 477,97 грн. і станом на час розгляду спору залишок боргу становить 452 349,47 грн.
Залишок основного боргу в сумі 452 349,47 грн. відповідач в судовому засіданні 08.06.2006 р. визнає повністю.
У відповідності до п. 2 частини 4 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
За таких обставин, борг в сумі 452 349,47 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За несвоєчасну оплату отриманого природного газу, позивач відповідно до п. 7.2 договору просить стягнути з відповідача за період з 06.05.2005 р. по 06.05.2006 р. (365 днів) пеню в розмірі 84 805,12 грн., а за прострочку оплати газу понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості –31 664,46 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
В силу ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько –правової відповідальності учасників господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Однак, сторони в п. 7.5 зазначеного договору передбачили, що штраф та пеня нараховуються постачальником протягом 1 (одного) року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом. Зазначений пункт договору, як і сам договір на час розгляду спору є чинні.
Разом з тим, господарський суд приймає до уваги той факт, що відповідач –Комунальне підприємство теплових мереж “Бориспільтепломережа” є державним комунальним підприємством, основним джерелом отримання коштів для розрахунку за природний газ є надходження платежів від населення за комунальні послуги, станом на 01.07.2003 року заборгованість населення перед відповідачем за комунальні послуги складає 3 554 674,29 грн., в діях відповідача щодо несплати в строк повної вартості отриманого від позивача газу відсутній прямий умисел, оскільки зазначена ситуація стала наслідком прострочення населенням комунальних послуг. Відповідач не займається комерційною діяльністю і фінансується з бюджету територіальної громади, на даний час знаходиться в скрутному фінансовому становищі.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, часткову реструктуризацію боргу населенню, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені і стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 696,10 грн., та зменшити штраф в розмірі 7% і стягнути з відповідача штраф в сумі 633,28 грн.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому позивачем правомірно нараховані інфляційні в сумі 85 899,96 грн. та 3% річних в сумі 24 577,91 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладається держмито у справі –пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 5 651,57 грн. та згідно ст. 44 ГПК України на відповідача покладаються витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 525, 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст. ст. 218, 230, 232, 233 ГК України, ст. ст. 44, 49, п. 3 ст. 83, 82-84 ГПК України, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж “Бориспільтепломережа” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 41 а, код ЄДРПОУ 13712452) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) –452 349 (чотириста п’ятдесят дві тисячі триста сорок дев’ять) грн. 47 коп. основного боргу, 1 696 (одну тисячу шістсот дев’яносто шість) грн. 10 коп. пені, 633 (шістсот тридцять три) грн. 28 коп. штрафу, 85 899 (вісімдесят п’ять тисяч вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 24 577 (двадцять чотири тисячі п’ятсот сімдесят сім) грн. 91 грн. –3% річних, 5 651 (п’ять тисяч шістсот п’ятдесят одну) грн. 57 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті вимог відмовити.
Суддя Шевчук С.Р.